Ухвала суду № 63440683, 17.11.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 297/1222/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Бондаренка Ю.О., Куцин М.М.

при секретарі Сочка І.І.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Всеукраїнського фізкультурно-спортивного комплексу України обєднання громадян ОСОБА_1 підприємства «Учбово-спортивна база «Закарпаття» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України на рішення Берегівського районного суду від 01 жовтня 2015 року та ухвалу Берегівського районного суду від 16 жовтня 2015 року по справі за позовом Берегівського міського голови ОСОБА_2 до виконавчого комітету Берегівської міської ради, підприємства обєднання громадян ОСОБА_1 підприємства «Учбово-спортивна база «Закарпаття» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України «Про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Берегівської міської ради та Державного акту на право постійного користування землею»,

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року Берегівський міський голова ОСОБА_2 звернувся в суд із даним позовом, мотивуючи тим, що рішенням виконавчого комітету Берегівської міської ради, Берегівського району від 24 квітня 1997 року № 159 «Про надання земель в постійне користування ОСОБА_3 «Колос» для Учбово-спортивної бази «Закарпаття» існуючу земельну ділянку по вул. Корятовича.

05 травня 1997 року на підставі зазначеного рішення виконавчий комітет Берегівської міської ради видав ОСОБА_3 «Колос» Учбово-спортивній базі «Закарпаття» Державний акт на право постійного користування землею серії II ЗК № 002129, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 61-97.

На момент прийняття оскаржуваного рішення діяв Земельний кодекс України 1990 року, частина третя статті 3, якого давала право місцевим ОСОБА_3 народних депутатів передавати свої повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок органам державної виконавчої влади або виконавчим комітетам місцевого самоврядування.

Разом з тим, Берегівська міська рада делегувала свої повноваження у галузі земельних відносин своєму виконавчому комітету лише 30 вересня 1998 року на підставі рішення «Про передачу повноважень щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок виконавчому комітету Берегівської міської ради, Закарпатської області», тобто через один рік і пять місяців після прийняття оскаржуваного рішення. Відтак, на момент прийняття виконавчим комітетом Берегівської міської ради оскаржуваного рішення (24 квітня 1997 року), такий не мав відповідних повноважень.

Із урахуванням пункту 17 частини другої статті 19 Закону України «Про місцеві ОСОБА_3 народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) виконавчий комітет Берегівської міської ради не вправі був приймати оскаржуване рішення, оскільки на той час питання щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок належало до виключної компетенції Берегівської міської ради, яка на той час ще не передала такі свої повноваження виконавчому комітету.

Також, у порушення вимог ст. 19 ЗК України 1990 року (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) УСБ «Закарпаття» для одержання спірної земельної ділянки в постійне користування повинно було звернутися до Берегівської міської ради з відповідним клопотанням, до якого мали бути додані копія генерального плану будівництва або інші графічні матеріали, що обґрунтовують розмір намічуваної для відведення площі, титульний список або довідка про фінансування будівництва, проект рекультивації земель, інші матеріали.

В тім, УСБ «Закарпаття» не зверталося з таким клопотанням до Берегівської міської ради.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, таке було прийняте на підставі клопотання ОСОБА_3 «Колос» від 11 квітня 1997 року № 81 щодо закріплення земельної ділянки в м. Берегово, по вул. Корятовича, 1, однак, ОСОБА_3 «Колос», так само не зверталася до Берегівської міської ради з клопотанням про надання їй в постійне користування спірної земельної ділянки.

Крім того, ОСОБА_3 «Колос» і не могла звертатися з відповідним клопотанням до Берегівської міської ради, так як ніколи не являлась юридичною особою у розумінні статтей 23, 24 чинного на той час ЦК України, 1963 року, а тому така не мала цивільної правоздатності юридичної особи, тобто здатності мати цивільні права обовязки (в даному випадку право на звернення до органу місцевого самоврядування для одержання у постійне користування земельної ділянки).

ОСОБА_3 «Колос» - це один із вищих центральних органів Громадська організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» агропромислового комплексу України, а відтак, з клопотанням про надання у постійне користування спірної земельної ділянки могла звернутись ГО «ВФСТ «Колос» АПК України, а не ОСОБА_3 «Колос».

Згідно з оскаржуваним рішенням спірна земельна ділянка була надана в постійне користування ОСОБА_3 «Колос» для УСБ «Закарпаття», тобто земельна ділянка була надана в постійне користування не юридичній особі «ВФЧТ «Колос» АПК Україна, а її органу «Центральній Раді «Колос», до того як для іншої юридичної особи (УСБ «Закарпаття»), однак, лише фізичній та юридичні особи можуть набувати права на землю, при цьому ні тодішнім, ні чинним законодавством не передбачено можливості набуття права на землю однією юридичною особою для іншої юридичної особи.

Рішенням Берегівського районного суду від 01 жовтня 2015 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Берегівської міської ради, Берегівського району, Закарпатської області від 24 квітня 1997 року № 159 «Про надання земель».

Визнано незаконним та скасовано «Державний акт на право постійного користування землею серії II ЗК № 002129 від 05травня 1997 року, виданий виконавчим комітетом Берегівської міської ради, Берегівського району, Закарпатської області і зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 61-97.

Ухвалою Берегівського районного суду від 16 жовтня 2015 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення цього ж суду від 01 жовтня 2015 року відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвали суду, як такі, що постановлені з порушення норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для їх постановлення відсутні.

Заслухавши пояснення сторін, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Рішенням виконкому Берегівської міської ради від 24 квітня 1997 року надано у постійне користування ОСОБА_3 «Колос» для УСБ «Закарпаття» існуючу земельну площу по вул. Корятовича, №1.

05 травня 1997 року на підставі зазначеного рішення виконавчого комітету Берегівської міської ради видано ОСОБА_3 «Колос» Учбово-спортивній базі «Закарпаття» державний акт на право постійного користування землею серії II ЗК № 002129, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 61-97.

На момент прийняття оскаржуваного рішення діяв Земельний кодекс України 1990 року і ч. 3 ст. 3 передбачала право місцевим ОСОБА_3 народних депутатів передавати свої повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Матеріали справи не містять відомості, що на час прийняття оскаржуваних рішень виконавчий комітет Берегівської міської ради був наділений повноваженнями щодо надання земельних ділянок у користування іншим особам, які делеговані йому Берегівською міською радою.

Підставою для прийняття вищезазначених рішень було клопотання ОСОБА_3 «Колос» від 11 квітня 1997 року № 81 щодо закріплення спірної земельної ділянки за УСБ «Закарпаття», а не надання її у користування останньому.

ГО «ВФСТ «Колос АПК України» ні ПОГ ЕВП УСБ «Закарпаття» ВФСТ «Колос» АПК України не зверталися із клопотанням про надання у постійне користування спірної земельної ділянки.

Разом з тим, ОСОБА_3 «Колос» не являється юридичною особою у розумінні статтей 23,24 ЦК України (1963 р.), і така не мала цивільної правоздатності юридичної особи та мати цивільні права та обовязки.

Згідно із оскаржуваного рішення спірна земельна ділянка була надана в постійне користування ОСОБА_3 «Колос» для УСБ «Закарпаття» і така була надана не юридичній особі ВФСТ «Колос» АПК України, а її органу і для іншої юридичної особи УСБ «Закарпаття».

В порушення вимог ст. 19 ЗК України (1990 р.) УСБ «Закарпаття» для отримання спірної земельної ділянки в постійне користування повинно було звертатися до Берегівської міської ради з відповідним клопотанням, до якого повинно було додано копія генерального плану будівництва або інші графічні матеріали, що обґрунтовують розмір намічуваної для відведення площі, титульний список або довідка про фінансування будівництва, проект рекультивації земель, інші матеріали.

Крім того, в оскаржуваному рішенні не вказано площу спірної земельної ділянки, яка подається у постійне користування ОСОБА_3 «Колос» а в Державному акті площа спірної земельної ділянки зазначена в розмірі 8,506 га.

За таких обставин, суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Не підлягає задоволенню також апеляційна скарга на ухвалу Берегівського районного суду від 16 жовтня 2015 року, яким відмовлено у відкритті провадження за заявою представника ОСОБА_4, який діє в інтересах обєднання громадян ОСОБА_1 підприємства «Учбово-спортивна база «Закарпаття» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України та Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос», агропромислового комплексу України про перегляд заочного рішення цього ж суду від 01 жовтня 2015 року оскільки, суд не вправі був проводити заочний розгляд справи і відповідно постановити заочне рішення, так як один із відповідачів направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності і суд не ухвалював про проведення заочного розгляду справи.

Згідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади, та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 12 вищезазначеного закону, сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села (добровільного обєднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Враховуючи вищезазначені норми Закону, на думку судової колегії, Берегівський міський голова є посадовою особою територіальної громади і вправі звертатися до суду із позовом про визнання недійсним рішень прийнятих органом місцевого самоврядування, що порушують інтереси територіальної громади.

Посилання представників відповідача на те, що правовідносини між сторонами виникли під час дії Цивільного кодексу 1963 року і суд першої інстанції зобовязаний був застосувати строки позовної давності, судова колегія до уваги не приймає, оскільки прийняті рішення про надання земельної ділянки у постійне користування прийнято органом, який не мав на це повноваження і з моменту такого прийняття має місце довготривале порушення прав територіальної громади і в таких випадках строки позовної давності не застосовуються.

Не можуть бути взяті до уваги твердження представників відповідача, що рішення виконавчого комітету Берегівської міської ради «Про надання земель», тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово із з прийняттям якого виникають правовідносини, повязані з реалізацією певних субєктивних прав та охоронюваних законом інтересів, отже, таке рішення вичерпало свою дію шляхом виконання і визнаватися недійсним та скасовуватися не може та з посиланням із цього питання на правовий висновок викладеного у постанові Верховного Суду України від 11.11.2014 року у справі № 21-405а15 не можуть бути застосовані до даних правовідносин, оскільки вони стосуються тих випадків, коли органи при прийнятті таких рішень діють в межах своєї компетенції, а не органів, які на час їх прийняття не були наділені такими повноваженнями.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України, Підприємства обєднання громадян ОСОБА_5 підприємство «Учбово-спортивна база «Закарпаття», Всеукраїнського фізкультурно-спортивного підприємства «Колос» агропромислового комплексу України відхилити.

Рішення Берегівського районного суду від 01 жовтня 2015 року та ухвалу судді Берегівського районного суду від 16 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

Згідно з оригіналом

Суддя: Г.Г. Собослой