Ухвала суду № 63434914, 13.12.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"13" грудня 2016 р.Справа № 922/3855/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши матеріали справи

за позовом Харківської обласної ради, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальний заклад охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний онкологічний центр", м. Харків до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків простягнення коштів, розірвання договору та повернення майназа участю представників сторін:

від позивача: Сердюк І.В. (дов. № 01/44/58 від 11.01.2016 року);

від відповідача: ОСОБА_3 (дов. № 585 від 30.11.2016 року);

від 3-ї особи: Татарінцев О.В. (дов. № 01/21-1301 від 15.09.2016 року).

ВСТАНОВИВ:

Харківська обласна рада (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідача) про стягнення заборгованості з орендної плати та пені у сумі 80 371, 62 грн.; розірвання договору оренди комунального майна № 232 Н укладеного 30.09.2014 року між Харківської обласної ради та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1; зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 передати Комунальному закладу охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" за актом приймання-передавання орендованого майна - нежитлових приміщень 1 поверху загальною площею 35,69 м.кв., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, літ. "М-5" та звільнити їх; також до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди комунального майна № 232 Н від 30.09.2014 року у частині повного та своєчасного розрахунку.

13.12.2016 року відповідач через канцелярію суду надав клопотання вх. № 42622 про призначення експертизи у якому просить суд призначити судово-економічну експертизу у справі № 922/3855/16. поставити на дослідження наступні питання:

- чи відповідають нараховані орендні платежі до затвердженої Методики нарахування (Методика розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, області та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням обласної ради від 01.03.2012 року У 368-)?

- визначити суму заборгованості Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 балансоутримувачу у відповідності до методики нарахування?.

Доручити проведення судово-економічної експертизи Харківському науково- дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса. Призупинити провадження на час проведення експертизи.

13.12.2016 року відповідач у судовому засіданні надав клопотання про колегіальний розгляд справи у якому просить суд прийняти. розглянути та задовольнити клопотання. Призначити колегіальний розгляд справи. Вказане клопотання було зареєстровано у канцелярії суду за вх. № 151.

13.12.2016 року 3-я особа у судовому засіданні надала письмові пояснення вх. № 42849 та документи для долучення до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні представник позивача проти заявлених відповідачем клопотань заперечував та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Присутній у судовому засіданні представник 3-ї особи проти заявлених відповідачем клопотань заперечував та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача заявлені відповідачем клопотання підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх.

Щодо клопотання відповідача вх. № 42622 від 13.12.2016 року про призначення судової експертизи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" визначено, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до пункту 5 цієї постанови Пленуму питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Згідно з пунктом 12 цієї ж постанови недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Пунктом 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Однак, таке право господарського суду має реалізуватись лише у разі дійсної потреби.

В обґрунтування наданого клопотання щодо необхідності призначення експертизи відповідач посилається на те, що у відповідача та його представників відсутні спеціальні знання стосовно ведення бухгалтерського обліку або у сфері податкової звітності для перевірки нарахованої суми заборгованості та для перевірки її на відповідність до Методики. На думку відповідача, покладатися на заявлену позивачем суму не можна, оскільки правове обґрунтування їх не зрозуміле та сам позивач не може надати правове обґрунтування нарахуванням. У зв'язку із чим вважає за необхідне призначити у справі судову-економічну експертизу.

Вирішуючи питання про необхідність призначення експертизи, суд виходив з того, чи мають значення для справи обставини, встановлення яких можна здійснити судовою експертизою, та чи може сторона іншими засобами доказування підтвердити ці обставини.

Суд не погоджується із твердженнями відповідача, оскільки у матеріалах справи вже містяться надані позивачем та 3-ю особою розрахунки щодо позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи, як в необґрунтованому, безпідставному.

При вирішенні клопотання відповідача вх. № 151 від 13.12.2016 року про призначення колегії, суддів суд виходить з наступного.

Питання щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції врегульовано статтею 15 Закону України "Про судоустрій України і статус суддів".

Даною нормою, зокрема, встановлено, що справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю присяжних.

Законодавчий припис щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції кореспондується із частини 1 статті 4-6 Господарського процесуального кодексу України, згідно вимог якої, справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Таким чином питання про необхідність та доцільність призначення колегіального розгляду конкретної справи вирішується судом із урахуванням категорії спору з огляду на конкретні обставини, що свідчать про складність кожної конкретної справи.

В обґрунтування свого клопотання відповідач зазначає, що користуючись наявним правом, вважає за необхідне подати клопотання про колегіальний розгляд справи, зважаючи на складність справи, та те, що для вирішення спору необхідно мати спеціальні знання та досвід у вирішенні спорів між органами виконавчої влади та між представниками підприємницької діяльності.

Суд, дійшов до висновку про відмову у його задоволенні, оскільки відповідачем не наведено у чому саме полягає складність справи, крім того, саме лише посилання у клопотанні відповідача на необхідність мати спеціальні знання та досвід у вирішенні спорів не можуть бути підставою для його задоволенні. Також на думку суду, подане відповідачем клопотання спрямована на затягування судового процесу, що порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Також суд звертає увагу представника відповідача, що враховуючи вищевикладене в сукупності та з огляду на те, що усі заявлені клопотання представників відповідача були фактично направленні на затягування судового процесу, враховуючи повну необґрунтованість зазначених клопотань, які фактично є спробою представників відповідача затягнути вирішення даного спору та є зловживанням останніми своїми процесуальними правами що суперечить зокрема вимогам статті 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повару до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а також подача представниками відповідача вищезазначених клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, що суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Згідно частини 3 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засіданні представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне розгляд справи відкласти у зв'язку із необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів у справі для всебічного та повного з'ясування обставин.

Керуючись статтями 4-3, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Розгляд справи відкласти на "20" грудня 2016 р. о 11:00 год.

2. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під'їзд, 1-й поверх, кабінет № 128.

3. Зобов'язати сторони не менше ніж за три дні до судового засідання надати через канцелярію суду наступні документи:

Позивача та 3-ю особу:

- банківську виписку по рахунку щодо руху коштів за спірною господарською операцією станом на час розгляду справи;

- довідку щодо надходження коштів за спірним договором.

Відповідача:

- відзив на позовну заяву із документами у його обґрунтування;

- докази виконання/невиконання сторонами зобов'язань за спірним договором.

Сторонам (всі документи надаються із клопотанням про залучення їх до матеріалів справи у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України):

- довіреність на представника (засвідчену копію до справи).

4. Явку представників сторін у судове засідання визнати обов'язковою.

Суддя О.О. Ємельянова