Ухвала суду № 63432807, 14.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 876/8021/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Бруновської Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - ОСОБА_1;

від відповідача - Лещук О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.10.2016р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській обл., третя особа без самостійних вимог на предмет спору Управління внутрішньої безпеки у Львівській обл. Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про визнання протиправними та скасування висновку службового розслідування та наказів, поновлення на публічній службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И Л А:

07.04.2016р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із урахуванням остаточно сформульованих вимог, просив визнати протиправними дії відповідача Головного управління /ГУ/ Національної поліції /НП/ у Львівській обл.; визнати протиправним висновок службового розслідування від 22.03.2016р.; визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Львівській обл. № 863 від 18.04.2016р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Червоноградського ВП ГУ НП майора міліції ОСОБА_1» (Т.1, а.с.3-4, 29, 105).

05.07.2016р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Львівській обл. № 141 о/с від 18.05.2016р. «Про звільнення ОСОБА_1» (Т.2, а.с.22-24).

Ухвалою суду від 05.09.2016 об'єднано в одне провадження адміністративні справи № 813/2203/16 та № 813/1183/16, із присвоєнням єдиного номеру № 813/1183/16 (Т.2, а.с.33).

05.10.2016р. позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній просив визнати протиправним та незаконним висновки службового розслідування ГУ НП у Львівській обл. щодо звільнення ОСОБА_1; визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о.начальника ГУ НП у Львівській обл. № 863 від 18.04.2016р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Червоноградського ВП ГУ НП майора міліції ОСОБА_1»; зобов'язати начальника ГУ НП у Львівській обл. поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора чергового сектору реагування патрульної поліції № 3 ПП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській обл.; зобов'язати ГУ НП у Львівській обл. виплатити ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення із грошовими преміями та надбавками) за весь час вимушеного прогулу; допустити негайне виконання рішення суду в частині зобов'язання начальника ГУ НП у Львівській обл. про поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора чергового сектору реагування патрульної поліції № 3 ПП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській обл. та зобов'язання ГУ НП щодо стягнення на його користь грошового забезпечення за один місяць (Т.2, а.с.57-58).

Ухвалою суду від 05.10.2016р. задоволено клопотання представника відповідача та залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ НП у Львівській обл., третя особа без самостійних вимог на предмет спору Управління внутрішньої безпеки у Львівській обл. Департаменту внутрішньої безпеки НП України, про визнання протиправними та скасування висновку службового розслідування та наказів, поновлення на публічній службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу ГУ НП у Львівській обл. № 141 о/с від 18.05.2016р. «По особовому складу» щодо звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 (Т.2, а.с.92-93).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.10.2016р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (Т.2, а.с.84-91).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив позивач ОСОБА_1, який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити у повному обсязі (Т.2, а.с.101-104).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд безпідставно прийшов до висновків про порушення позивачем вимог ст.ст.28, 35, 40 Закону України «Про запобігання корупції», які полягають у голосуванні 16.12.2015р. на засідання сесії Червоноградської міської ради та обрання до складу виконавчого комітету ради дружини позивача ОСОБА_4, щодо порушення вимог ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», яке полягало у незазначенні в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік відомостей про доходи своєї дружини ОСОБА_4, а також про обґрунтованість висновку службового розслідування від 22.03.2016р. за фактом надходження акта прокурорського реагування про порушення антикорупційного законодавства старшим інспектором-черговим РПП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській обл. ОСОБА_1

Також судом не враховані доводи позивача про порушення строків притягнення його до дисциплінарної відповідальності; оскільки спірна декларація за 2014 рік була подана ще в лютому 2015 року, тому вказаний строк закінчився у серпні 2015 року.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 з 25.10.2006р. по 06.11.2015р. перебував на службі в органах внутрішніх справ на різних посадах, мав звання майора міліції.

Починаючи з 07.11.2015р., позивач прийнятий на службу в національну поліцію, мав звання майора поліції, та обіймав з 01.02.2016р. посаду старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 3 ПП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській обл. (Т.1, а.с.236-255).

Згідно наказу ГУ НП у Львівській обл. № 539 від 16.03.2016р. «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом надходження акту прокурорського реагування про можливе порушення антикорупційного законодавства старшим інспектором-черговим сектору РПП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській обл. ОСОБА_1 (Т.1, а.с.45).

За результатами проведеного розслідування складено висновок службового розслідування, який затверджений т.в.о. начальника ГУ НП у Львівській обл. (Т.1, а.с.5-10).

Згідно цього висновку встановлено порушення позивачем вимог ст.ст.8, 10, 61 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст.28, 35, 40 Закону України «Про запобігання корупції», ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», а також факт вчинення ним адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією. Крім того, рекомендовано накласти на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

З урахуванням висновку службового розслідування наказом т.в.о. начальника ГУ НП у Львівській обл. № 863 від 18.04.2016р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Червоноградського ВП ГУ НП майора міліції ОСОБА_1» на позивача накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції (Т.1, а.с.44).

Згідно з наказом т.в.о начальника ГУ НП у Львівській обл. № 141 о/с від 18.05.2016р. «По особовому складу» позивача звільнено зі служби з поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби (Т.1, а.с.256).

При вирішенні наведеного спору колегія суддів виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України №580-VIІІ від 02.07.2015р. «Про Національну поліцію».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.18 цього Закону поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Згідно з ч.1 ст.59 вказаного Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначається Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України № 3460-IV від 22.02.2006р.

Згідно ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (ст.2 цього Статуту).

Відповідно до ст.5 вказаного Статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом.

Статтею 7 зазначеного Статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Згідно з ст.14 цього Статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Матеріалами справи стверджується, що 15.03.2016р. до ГУ НП у Львівській обл. з прокуратури Львівської обл. надійшло для розгляду та проведення службового розслідування подання (в порядку ч.3 ст.65 Закону України «Про запобігання корупції) з Червоноградської місцевої прокуратури.

У вказаному поданні зазначено, що 26.02.2016р. поступило звернення ОСОБА_6 щодо можливого подання старшим інспектором - черговим сектору реагування патрульної поліції Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській обл. майором поліції ОСОБА_1 недостовірних відомостей у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік. З огляду на наведене, висловлювалось прохання про призначення службового розслідування щодо порушення ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» до приведення законодавства України у відповідність із вказаним Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить вказаному Закону.

Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 230 від 12.03.2013р.

У зв'язку з надходженням акта прокурорського реагування про виявлення в службовій діяльності працівників органів внутрішніх справ порушення законодавства відповідно до п.2.1 та п.2.2.19 зазначеної Інструкції наказом т.в.о. начальника ГУ НП у Львівській обл. 16.03.2016р. призначено службове розслідування щодо порушення ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства.

За результатами проведення службового розслідування складено висновок службового розслідування від 22.03.2016р. за фактом надходження акта прокурорського реагування про порушення антикорупційного законодавства позивачем.

У цьому висновку рекомендовано за порушення вимог ст.ст.8, 10, 61 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст.28, 35, 40 Закону України «Про запобігання корупції», вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, що виразилось у неповідомленні про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів, невчиненні дій та неприйнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, вжитті заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів, порушення вимоги ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», які проявилися у невказанні в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік відомостей про доходи дружини ОСОБА_4 за встановленою законом формою на старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

З аналізу вказаного висновку вбачаються такі порушення зі сторони позивача:

позивач як депутат Червоноградської міської ради Львівської обл. 16.12.2015р. голосував за утворення виконавчого комітету, до складу якого увійшла його дружина ОСОБА_4, чим порушив вимоги ст.ст.28, 35, 40 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією;

позивач не вказав в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік відомості про доходи своєї дружини ОСОБА_4, чим порушив ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

позивач є членом політичної партії «Народний Рух України», чим не дотримані вимоги ст.ст.8, 10, 61 Закону України «Про Національну поліцію».

Висновок відповідача про членство позивача базується на інформації, розміщеній на сайті Центральної виборчої комісії України, в якій зазначено, що позивач є членом політичної партії «Народний рух України» (Т.1, а.с.161).

Факт членства позивача в політичній партії «Народний рух України» також підтверджується копією рішення конференції Червоноградської міської ради Львівської обл. від 03.12.2015р., зі змісту якого вбачається, що позивач як член постійної депутатської комісії з питань комунального господарства, благоустрою, охорони довкілля, комунальної власності та приватизації є також членом політичної партії «Народний рух України» (Т.1, а.с.165-167).

Водночас, згідно листів голови Червоноградської міської організації партії «Народний рух України» від 26.02.2014р. та від 11.04.2016р. позивач ніколи не був та не є членом політичної партії «Народний рух України» (Т.1, а.с.11, 39).

Крім того, 15.10.2015р. позивач подав на ім'я голови Центральної виборчої комісії України скаргу щодо розміщення на офіційному сайті вказаного державного органу неправдивої інформації щодо його членства у вказаній політичній партії (Т.1, а.с.40).

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської обл. від 17.03.2016р. встановлено факт недостовірності інформації, поширеної щодо позивача в мережі Інтернет під назвою «Поліцейський депутат», та зобов'язано спростувати інформацію щодо членства позивача політичній партії «Народний рух України» (Т.1 а.с.198-200).

Згідно відомостей, зазначених в автобіографії позивача, яка подана ним до ТВК м.Червонограда, останній є позапартійним (Т.1 а.с.38).

Допитані в судовому засіданні 16.06.2016р. свідки ОСОБА_8, начальник Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській обл., та ОСОБА_9, т.в.о. начальника сектору Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській обл., повідомили, що їм відомо про позапартійність позивача. Голова Червоноградської міської організації партії «Народний рух України» ОСОБА_10 в судовому засіданні 16.06.2016р. дав покази, згідно з якими позивач ніколи не був та не є членом політичної партії «Народний рух України». Свідок також зазначив, що позапартійний депутат може бути членом депутатської фракції від певної політичної партії.

З огляду на наведені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність висновків відповідача щодо членства позивача у політичній партії «Народний рух України» та про порушення ним у зв'язку з цим вимог ст.10 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ч.1 ст.61 Закону України «Про Національну поліцію» на поліцейських поширюються обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

Згідно з п.«б» ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюються дія вказаного Закону, є, зокрема, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Відповідно до ст.28 вказаного Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 вказаного Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов'язана звернутися за роз'ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у вказаному розділі Закону.

Статтею 35 вказаного Закону передбачено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Відповідно до протоколу третього пленарного засідання першої сесії сьомого скликання Червоноградської міської ради та рішення «Про утворення виконавчого комітету Червоноградської міської ради та затвердження його персонального складу» від 16.12.2015р. дружину позивача ОСОБА_4 обрано до складу виконавчого комітету Червоноградської міської ради. За прийняття вказаного рішення голосував і позивач як депутат Червоноградської міської ради (Т.1, а.с.70-81).

Факт голосування на засіданні Червоноградської міської ради 16.12.2015р. за утворення виконавчого комітету Червоноградської міської ради та затвердження його персонального складу позивачем визнаний в суді першої інстанції, а також підтверджується показами свідків депутатів Червоноградської міської ради ОСОБА_11, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, допитаних у судовому засіданні від 16.06.2016р., які підтвердили, що вказане рішення прийняте одноголосно.

Колегія суддів критично оцінює доводи позивача щодо відсутності у нього інформації з приводу обрання його дружини до складу виконавчого комітету Червоноградської міської ради, оскільки, як вбачається з протоколу третього пленарного засідання першої сесії сьомого скликання Червоноградської міської ради та рішення «Про утворення виконавчого комітету Червоноградської міської ради та затвердження його персонального складу» від 16.12.2015р., депутатам оголошувався персональний склад виконавчого комітету.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача з приводу відсутності в нього інформації щодо обмежень, встановлених Законом України «Про запобігання корупції», оскільки такі спростовуються відомостями від 11.01.2013р. та від 12.09.2014р. про доведення до особового складу Червоноградського МВ ГУ МВС України, в т.ч. і до позивача, вимог антикорупційного законодавства, зокрема, чинного на той час Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», стаття 35 якого містить норму щодо заборони участі депутата у прийнятті рішення колегіальним органом при виникненні в нього потенційного чи реального конфлікту інтересів (Т.1, а.с.85-92).

З приводу відсутності відомостей про вчинення позивачем корупційного правопорушення в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення, то така інформація вноситься лише після набрання законної сили відповідним рішенням суду (станом на час прийняття рішення у справі відомості про набрання законної сили постановою Червоноградського міського суду Львівської обл. від 08.07.2016р. у справі № 459/1123/16 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП, були відсутніми).

З огляду на наведене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав передчасними висновки відповідача про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП.

Водночас, аналіз матеріалів справи свідчить про порушення позивачем вимог ст.ст.28, 35, 40 Закону України «Про запобігання корупції», які полягають в голосуванні 16.12.2015р. на засіданні сесії Червоноградської міської ради за утворення виконавчого комітету Червоноградської міської ради та обрання до його складу дружини позивача ОСОБА_4

Відповідно до ст.5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом.

З огляду на наведене, рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності приймається за результатами службового розслідування та не залежить від факту наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, що встановлюється під час розгляду судом справи № 459/1123/16.

Стосовно обставин щодо невнесення позивачем до декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік відомостей про доходи своєї дружини ОСОБА_4 колегія суддів наголошує на наступному.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб'єкти декларування зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до вказаного Закону. Подання завідомо недостовірних відомостей в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру є підставою для притягнення суб'єкта декларування до дисциплінарної, адміністративної відповідальності відповідно до закону.

Як вбачається з декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік (Т.1, а.с.107-109), позивач не вказав у ній відомості про доходи своєї дружини ОСОБА_4, поставивши прочерк у відповідній графі. Відповідно до пояснень позивача вказана інформація йому невідома, оскільки становить комерційну таємницю.

Допитана в судовому засіданні 30.05.2016р. як свідок дружина позивача ОСОБА_4 підтвердила, що відмовилась надати йому інформацію про свої доходи для заповнення їх в декларації.

Згідно з п.5.1 контракту від 31.12.2013р., укладеного між ОСОБА_4 та ТзОВ «Червоноградський завод металоконструкцій», працівник зобов'язується зберігати в таємниці протягом всього часу дії контракту та п'яти років після його розірвання, зокрема, відомості про власну зарплату (Т.1, а.с.32).

Проте, доводи щодо такої комерційної таємниці спростовуються постановою КМ України № 661 від 09.08.1993р., якою затверджений перелік відомостей, що не становлять комерційну таємницю, до яких належать, зокрема, відомості про заробітну плату працівників.

Крім цього, відповідно до ч.7 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції» у разі відмови члена сім'ї суб'єкта декларування надати будь-які відомості чи їх частину для заповнення декларації суб'єкт декларування зобов'язаний зазначити про це в декларації, відобразивши всю відому йому інформацію про такого члена сім'ї, визначену пунктами 1-12 частини першої вказаної статті.

Проте, позивач всупереч вимогам вказаного Закону, в декларації не зазначив про відмову дружини надати відомості про її доходи для заповнення декларації.

З урахуванням встановлених обставин відповідач дійшов до підставного висновку про порушення позивачем ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», яке полягає в незазначенні в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік відомостей про доходи своєї дружини ОСОБА_4

За таких обставин суд першої інстанції дійшов до правильного переконання про обґрунтованість висновку службового розслідування від 22.03.2016р. за фактом надходження акта прокурорського реагування про порушення антикорупційного законодавства старшим інспектором-черговим сектору РПП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській обл. ОСОБА_1

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо порушення строків притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки відповідно до ч.2 ст.16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Службове розслідування за фактом порушення позивачем вимог антикорупційного законодавства завершилось 22.03.2016р., а дисциплінарне стягнення за його результатами накладене на ОСОБА_1 з додержанням місячного строку, а саме - 18.04.2016р.

З огляду на наведене, наказ т.в.о. начальника ГУ НП у Львівській обл. № 863 від 18.04.2016р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Червоноградського ВП ГУ НП майора поліції ОСОБА_1» є правомірним.

У зв'язку з тим, що висновок службового розслідування та оскаржений наказ є правомірними, підстави для поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку є відсутніми.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню за безпідставністю та необґрунтованістю, а тому у задоволенні позову належить відмовити.

В порядку ст.94 КАС України судові витрати по справі слід віднести на рахунок держави.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.10.2016р. в адміністративній справі № 813/1183/16 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.З.Улицький

Н.В.Бруновська