Постанова № 63432536, 14.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Справа: № 826/14083/16 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2 536 614,05 грн. та пені в сумі 183 904,95 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2016 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позову, так як, на думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.03.2016 р. ПАТ «Донбасенерго» подано до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік форми 10-ПІ, згідно з яким, середньооблікова чисельність працівників облікового складу відповідача становила 5352 особи, з яких 185 осіб є інвалідами.

Виходячи із середньооблікової чисельності працівників облікового складу відповідача, чотирьох відсотковий норматив з працевлаштування інвалідів повинен складати 214 осіб.

У зв'язку з невиконанням ПАТ «Донбасенерго» нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів позивачем товариству були нараховані адміністративно-господарські санкції у розмірі 2 536 614,05 грн. та пеню в сумі 183 904,95 грн., що разом складає 2 720 519,00 грн.

Зазначені кошти відповідачем не були сплачені у добровільному порядку, а тому позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на протязі 2015 року нормальне функціонування товариства та його структурних підрозділів було ускладнено або унеможливлено, що мало безпосередній вплив на виконання ним нормативу з працевлаштування інвалідів, а також з того, що центральним апаратом відповідача і його структурною одиницею - Слов'янською ТЕЦ направлялися до центрів зайнятості відповідні заявки.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Господарським кодексом України (далі - ГК України), нормами Законів України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875-XII), «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 5067-VI), Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 (далі - Порядок № 70).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875-XII, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

У ч. 1 ст. 19 Закону № 875-XII закріплено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 1 статті 20 Закону № 875-XII регламентовано, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до п. 2, 3 Порядку № 70 інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Роботодавець, який має відокремлені підрозділи, подає звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів, підготовлений з урахуванням даних цих підрозділів. У разі зміни їх кількості роботодавець разом із звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів подає відомості про такі підрозділи за формою, затвердженою Мінпраці.

У статті 218 ГК України закріплено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним порушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, законодавством передбачено зобов'язання суб'єктів господарювання, які використовують найману працю, створювати робочі місця для інвалідів та забезпечувати їх працевлаштування шляхом подання звітності за формою 3-ПН до відповідних центрів зайнятості. Невиконання цього обов'язку зумовлює накладення на суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій, крім випадків, коли підприємством буде доведено вжиття всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

При цьому, на роботодавця, який має у своєму складі структурні підрозділи покладено зобов'язання подавати до відповідного центру зайнятості згідно з п. 2 Порядку № 70 звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів з урахуванням даних цих підрозділів.

Разом з тим, колегія суддів встановила, що ПАТ «Донбасенерго» є юридичною особою, яка з 30.12.2014 р. зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 34-а та має у своєму складі відокремлені структурні підрозділи (Старобешівська ТЕЦ, СО «Електроремонт», СО «Донбасенергоспецремонт», Слов'янська ТЕЦ), які на протязі 2015 року перебували на окупованій території України.

Слов'янською ТЕЦ до Слов'янського міського центру зайнятості у 2015 році було подано 15.06.2015 р. 2 звітності по 1 вакансії та 24.11.2015 р. - 1 звітність щодо 1 вакансії /Т.1 а.с.39-44/.

СО «Електроремонт» 04.09.2015 р. до Слов'янського міського центру зайнятості було подано 1 звітність на 1 вакансію /Т.1 а.с.45-46/.

Інші вищезазначені відокремлені структурні підрозділи відповідача упродовж 2015 року звітність до відповідного центру зайнятості не подавали.

Апаратом управління ПАТ «Донбасенерго» упродовж 2015 року подавалися звіти до Київського міського центру зайнятості (районних підрозділів), однак в них не заповнено пункт 3 розділу ІІ, в якому повинні бути зазначені відомості про осіб, що мають додаткові гарантії в порядку ЗУ «Про зайнятість населення», а у пункті 4 цього ж розділу позначено графу «інваліди», і загальна кількість заявлених в них вакантних посад, з урахуванням вказаного недоліку, становить 17 осіб (03.02.2015 - 2; 06.03.2015 р. - 1; 31.03.2015 - 1; 10.04.2015 - 2; 13.05.2015 - 1; 28.08.2015 - 1; 28.09.2015 - 1; 30.09.2015 - 1; 20.10.2015 - 1; 02.11.2015 - 1; 06.11.2015 - 1; 30.11.2015 - 2 звіти по 1 особі; 08.12.2015 - 1; 09.12.2015 - 1).

Невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів складає 29 осіб.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що ані структурними підрозділами відповідача, ані його апаратом управління не було подано звітності до центрів зайнятості у відповідності до нормативу робочих місць, а отже, не вжито всіх залежних від нього заходів для виконання своїх зобов'язаньщо є правовою підставою для притягнення товариства до відповідальності.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що його структурні підрозділи перебувають на окупованій території, оскільки, у відповідності до законодавства, це не позбавляє його, як роботодавця, забезпечувати виконання нормативу робочих місць для інвалідів шляхом подання звітності до відповідних центрів зайнятості, зокрема за місцезнаходження його апарату управління, тобто в м. Києві, що узгоджується з вимогами п. 2 Порядку № 70.

Посилання відповідача на те, що окремі центри зайнятості на окупованій території не працювали упродовж 2015 року, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки за таких обставин ПАТ «Донбасенерго» могло і повинно бути подати відповідну звітність до центру зайнятості у м. Києві (за своїм місцезнаходженням), але як було встановлено вище та підтверджується матеріалами справи, товариство відзвітувало упродовж 2015 року до територіального центру зайнятості у м. Києві лише щодо 17 осіб при невиконанні нормативу з 29 осіб, що також вказує на необґрунтованість його доводів.

Доводи ПАТ «Донбасенерго» про те, що працевлаштування інвалідів на окупованій території є небезпечним для їх життя та здоров'я колегія апеляційний суд вважає такими, що не спростовують правомірності застосування до нього позивачем адміністративно-господарських санкцій і накладення пені за їх несплату, оскільки обставини, на які посилається відповідач, безумовно мабть пріоритетне значення, але повинні бути оцінені та застосовані у кожному конкретному випадку окрему відповідним центром зайнятості при зверненні до нього особи, яка є інвалідом і претендує на вакантну посаду товариства.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи відповідача, дослідивши матеріали справи та, зокрема розрахунки адміністративно-господарських санкцій і пені, що просить стягнути позивач, судова колегія приходить до висновку про наявність достатніх і необхідних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову та вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до її неправильного вирішення в цілому.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягає задоволенню, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2016 року - скасуванню, адміністративний позов -задоволенню.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2016 року - скасувати.

Адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (код ЄДРПОУ 23343582) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів кошти у загальному розмірі 2 720 519,00 грн. (два мільйони сімсот двадцять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять), з яких 2 536 614,05 грн. (два мільйони п'ятсот тридцять шість тисяч шістсот чотирнадцять гривень та п'ять копійок) - адміністративно-господарські санкції та 183 904,95 грн. (сто вісімдесят три тисячі дев'ятсот чотири гривні та дев'яносто п'ять копійок) - пеня.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 14 грудня 2016 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.