Ухвала суду № 63432507, 13.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4530/16 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просив, з урахуванням уточнених позовних вимог: визнання протиправними дій відповідача, що полягають у прийнятті безпідставного податкового повідомлення-рішення від 08 жовтня 2015 року №0036461701; визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2015 року №0036461701.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період із 14 серпня по 28 серпня 2015 року Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у період із 23 вересня 2008 року по 31 грудня 2014 року.

Перевірку проведено на підставі наступних документів: постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ МВС України Видринської О.А. за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №320151000200000092 від 16 червня 2015 року; постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ МВС України Гуріна В.В. за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015000000000370 про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - позивача; наказу Державної податкової інспекцієї у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 03 серпня 2015 року №730-П.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №4985/26-51-17-01/НОМЕР_1 від 28 серпня 2015 року.

Перевіркою встановлено, що на порушення пп. 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року №40/10320) із змінами та доповненнями ( далі - Положення « 637) ОСОБА_2 не забезпечено оприбуткування готівкових коштів у день їх надходження у повній сумі їх фактичних надходжень в книзі обліку доходів і витрат, зареєстрованої в ДШ у Дарницькому районі м. Києва, а саме за II кВ. 2013 року на суму 667000,00 гривень.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято чотири податкові повідомлення-рішення, у тому числі і оскаржуване рішення від 08 жовтня 2015 року №0036461701, яким відповідно до приписів підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу Украни та абзацу 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми готівки, що становить 3 335 000 грн (667 000 грн х 5) за неоприбуткування готівки у книзі обліку доходів і витрат.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Відповідно до рішення Головного управління ДФС у місті Києві три із чотирьох податкових повідомлень-рішень скасовано, оскільки вони не відповідають роз'ясненням ДФС України, викладеним у листі №32067/7/99- 99-22-04-02-17 від 28 серпня 2015 року, оскільки у зв'язку із набранням із 01 вересня 2015 року чинності Законом України від 17 липня 2015 року №655-VIII відмінено норми, які передбачали особливості прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок, проведених на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ста. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2015 року №0036461701 протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено актом перевірки, 26.04.2013 року, між позивачем та гр. ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_2) укладений договір купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно умов п.5 договору продаж вчиняється за 667 000 грн.

Перевіркою встановлено, що на порушення пп.2.2, пп.2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року за № 637 зі змінами та доповненнями, ОСОБА_2 не забезпечено оприбуткування готівкових коштів у день їх надходження у повній сумі їх фактичних надходжень в книзі обліку доходів і витрат, зареєстрованої в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, а саме за II кв. 2013 року на суму 667 000 грн.

За переконанням контролюючого органу, дохід від вищевказаної операції не відображено у звітності позивача. Саме з цієї підстави та на основі п. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 3 335 000 грн.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» із змінами та доповненнями, передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюється Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.

Відповідно до пункту 1.2 Положення №637 - каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки.

Згідно з пунктом 2.1 Положення підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.

Відповідно до пункту 2.2 Положення підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно з пунктом 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Для платника єдиного податку - фізичної особи порядок ведення Книги обліку доходів і витрат визначений Порядком видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, який затверджено наказом ДПА України від 29.10.1999 року №599 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за №752/4045.

Відповідно до пункту 9 зазначеного Положення передбачено, для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком №10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 року №12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93р. №64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий доход». Показники, що зазначаються у графі 6 «сума виручки (доходу)», заповнюються підприємцем безпосередньо на місці реалізації після кожного факту продажу. Наприкінці робочого дня підбиваються підсумки всіх сум, отриманих за реалізований товар, і виводиться денна сума доходу.

Разом з тим, згідно з ст. 292.1 ПК України, для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Отже, доходи отримані від такої реалізації, не визнаються доходами платника єдиного податку, а тому і не повинні бути відображені та задекларовані в книзі обліку доходів та витрат.

Фізична особа-підприємець не може бути власником нерухомого або рухомого майна, придбання, спорудження, будівництво такого майна та операції з передачі права власності на таке майно фізичною особою-підприємцем можуть здійснюватися виключно як фізичною особою.

Згідно з п. 179.2 ст. 179 ПК України, відповідно до цього розділу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи: від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу.

Судом першої інстанції встановлено, що договір купівлі-продажу від 26 квітня 2013 року посвідчено нотаріально.

Відповідно до п. 172.4 ст. 172 ПК України, під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Таким чином, оскільки нотаріусом посвідчено договір купівлі-продажу квартири, - умови ПК України виконані.

Відповідно до пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України, звільняються від оподаткування операції з: постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.

У викладеному підпункті перше постачання житла (об'єкта житлового фонду) означає: першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок, замовника;

Отже, аналізуючи зазначене, операцією з першого постачання житла буде вважатися операція з передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) до першого власника такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва: чи за рахунок власних коштів підприємства забудовника, чи за рахунок учасників фонду фінансування будівництва, чи за кошти держателів облігацій. Така операція з першого постачання житла підтягає оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 був першим власником і отримав безпосередньо у власність нерухоме майно (квартиру). Саме під час оформлення правовстановлюючих документів вже був сплачений податок за перше постачання житла, а тому подальше (вторинне) постачання (продаж) житла позивачем до ОСОБА_5 не породжує повторної сплати податку.

Суд першої інстанції зазначив, з цим походжується і колегія суддів апеляційної інстанції, що відповідачем безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції за реалізацію нерухомого майна, так як у діях позивача не вбачається жодного порушення норм податкового законодавства, яке б могло бути підставою для притягнення його до відповідальності відповідно до абзацу 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Крім того, суд звернув увагу і на ту обставину, що контролюючим органом, допущено помилоки при складанні акту перевірки та прийнятті оскаржуваного рішення, а саме: в оскаржуваному рішенні та у тексті акту перевірки зазначено ОСОБА_2 не як фізичну особу-підприємця, а як фізичну особу.

Під час здійснення господарської діяльності фізичні особи-підприємці реалізують свою господарську компетенцію, тобто сукупність господарських прав та обов'язків. При цьому, решта прав та обов'язків фізичної особи, що становлять її правоздатність як людини, набуваються та виконуються нею поза межами здійснення господарської діяльності, у порядку реалізації нею її цивільної дієздатності, передбаченої Цивільним кодексом України та регулюються ним. Останнє випливає зі змісту ч. 3 ст. 45 Господарського кодексу України, відповідно до якої, щодо громадян положення цього кодексу поширюються на ту частину їх діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві від 08 жовтня 2015 року №0036461701.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2016 року законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 14 грудня 2016 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.