Ухвала суду № 63432442, 13.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2745/16 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

13 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - Відповідач, митний орган) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 28.09.2015 року №100270004/2015/000187/2.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені адміністративного позову.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана обов»язковою, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України вважає можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Alliance Maree SAS та ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» укладено контракт №25919 від 27.02.2013 року.

Пунктом 1.1 вказаного контракту передбачено, що продавець зобов'язується продати покупцеві, а покупець зобов'язується придбати від продавця на умовах FCA Гардермоеп (згідно ІНКОТЕРМС 2010) товари, відповідно до замовлень покупця та супровідної документації. Покупець надає замовлення продавцю на підставі специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведено перелік товарів, що поставляються за цим контрактом, та їх ціни, і яка складає невід'ємну частину цього контракту.

Згідно додатку №2 від 23.09.2015 року до контракту №25919 від 27.02.2013 року Позивач зобов'язаний оплатити товар - лосось охолоджений (Salmo sup) 5/6 кг, клас по ціні 4,39 євро за кг., та лосось атлантичний охолоджений (Salmo sup), 2/3 кг., клас по ціні 3,66 євро за кг., на загальну суму 70 268, 51 євро.

На підставі вказаного та для здійснення митного оформлення товару Позивачем подано до Київської міської митниці ДФС - митний пост «Столичний» митну декларацію за формою МД-2 від 28.09.2015року №100270004/2015/302665.

Митна вартість поставленого товару задекларована Позивачем за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та визначена у розмірі 70 268,58 євро.

З метою підтвердження заявленої митної вартості, Позивачем разом з декларацією митному органу також надані товаросупровідні документи:

міжнародні автомобільні накладні від 24.09.2015р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 28.09.2015р.; прейскурант (прайс - лист) виробника товару від 22.09.2015р.; рахунок - фактура (інвойс) №00025022 від 25.09.2015р.; пакувальний лист від 25.09.2015р.;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується №25919 від 27.02.2015р.;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 23.09.2015р.;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20.02.2014р.;

договір про надання послуг митного брокера №20-SCM/2015 від 02.01.2015р.;

ветеринарні свідоцтва форми Ф-1, Ф-2, (ввезення товарів) (використовуються для підтвердження проведення ветеринарно-санітарного контролю при митному оформлені) №ЄРД-00 №206555 від 28.09.2015р.;

ветеринарні свідоцтва форми Ф-1, Ф-2, (ввезення товарів) (використовуються для підтвердження проведення ветеринарно-санітарного контролю при митному оформлені) №ЄРД-00 №206556 від 28.09.2015р.;

інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) №2730 від 24.09.2015р.; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) №2730 від 24.09.2015р.; міжнародний ветеринарний сертифікат (компетентний орган країни - експортера) або ветеринарне свідоцтво (компетентний орган країни - учасниці СНД) №1510001531800 від 24.09.2015р.; міжнародний ветеринарний сертифікат (компетентний орган країни - експортера) або ветеринарне свідоцтво (компетентний орган країни - учасниці СНД) №15100015323 від 24.09.2015р.;

дозвіл на ввезення в Україну об'єктів ветеринарно-санітарного контролю у випадках, визначених ст.83 Закону України «Про ветеринарну медицину» №15-9-2-2-11/18908 від 04.07.2013р., сертифікат про походження товару загальної форми №0001617870 від 224.09.2015р.;

сертифікат про походження товару загальної форми №0001617873 від 24.09.2015р.;

інші некласифіковані документи (лист відправника б/н) від 25.09.2015р.;

копія митної декларації країни відправлення №2015184370 (54377-1) від 24.09.2015р.;

копія митної декларації країни відправлення №2015186595(54561-1) від 24.09.2015р.;

митна декларація, за якою відмовлено у випуску товарів №100270004.2015.302590 від 28.09.2015р., що, підтверджується карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270004/2015/00205.

Між тим, у митного органу виникли сумніви стосовно достовірності наданих декларантом до митного оформлення документів, так як, на думку Відповідача, надані документи не містили відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості та містили розбіжності даних.

У зв'язку із вказаним, декларанту запропоновано надати додаткові документи, перелік яких встановлений ч.2, 3 ст.53 Митного кодексу України, а саме:

документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

копію митної декларації країни відправлення;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів;

виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Оскільки Позивачем запитувані додаткові документи не надано митному органу, то Відповідачем відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 28.09.2015року №100270004/2015/302665.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів які імпортуються (вартість операції), оскільки декларантом не подані документи для підтвердження митної вартості та наявні розбіжності у документах, наданих митниці, а саме: разом із МД до митного оформлення подано довідку про транспортні витрати, яка видана іншим перевізником, ніж той, що зазначений у товарно-транспортному документі.

Не погоджуючись з вказаними рішенням про коригування митної вартості товару, Позивач звернувся до суду.

Згідно ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За приписами ч.8 ст.52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

При цьому, відповідно положень ст.53 Митного кодексу України документами які підтверджують митну вартість товарів є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і ч.6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

виписку з бухгалтерської документації;

ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів зазначених у ч.2 та ч.3 цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Аналізуючи вказані положення закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі подання усіх необхідних документів, визначених ч.2 ст.53 Митного кодексу України, митний орган має право вимагати додаткові документи тільки у разі якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем під час здійснення митного оформлення товарів подано до митного органу усі необхідні документи, визначені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, доповнення до нього, міжнародну товарно-транспортну накладну; інвойс, пакувальний лист, документи, що підтверджують вартість перевезення товару та інші додаткові документи.

Натомість, Відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару зазначено, що причиною для прийняття оскаржуваного рішення стало те, що декларантом не подані документи для підтвердження митної вартості, наявні розбіжності у документах, наданих митниці, а саме: разом із МД до митного оформлення подано довідку про транспортні витрати, яка видана іншим перевізником, ніж той, що зазначений у товарно-транспортному документі.

Такі доводи Відповідача не ґрунтуються на приписах норм митного законодавства, не відповідають дійсності та не спростовують правильність, розрахованої Позивачем, митної вартості за обраним ним методом визначення митної вартості товарів.

Позивачем подана довідка про вартість транспортних послуг, надана компанією, з якою укладений договір транспортного експедирування - TOB «Бізнес Груп К». У наданих для митного оформлення міжнародних автомобільних накладних (CMR) зазначені державні номери автомобілів перевізника (TOB «Бізнес Груп К») та вказані державні номери, які відповідають державним номерам транспортних засобів.

Отже, вищевикладене свідчить, що Позивачем на підтвердження митної вартості товарів, визначеного за основним методом (вартість операції), надані усі передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України необхідні документи.

Згідно положень ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

проводити в порядку, визначеному ст.345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органів доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналізуючи вказані положення, колегія суддів вважає, що контролюючий орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Крім того, у відповідності ч.4 ст.54 Митного кодексу України ненадання документів на вимогу митного органу не є підставою для коригування митної вартості, у зв'язку з відсутністю обґрунтування Відповідачем, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими; чому саме з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 02 червня 2015 року у справі № 21-498а15.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Відповідачем не витребовувалось підтвердження від відправника про компанію, якою надавались послуги з перевезення товару з місця відвантаження Норвегія (Гардермоен) до кордону України (Ягодин), доказів оплати послуг компанії та інших документів на підтвердження послуг з перевезення.

Між тим, апелянт посилається на те, що відповідно до п.5.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.02.2013 року № 25919, оплата товару здійснюється в термін 26 діб від дати поставки, в той час як в інвойсі від 25.09.2015року зазначено, що оплата здійснюється протягом 21 дня.

Колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє вказані доводи, оскільки такі не зазначені в оскаржуваному рішенні контролюючого органу, а відтак, на думку суду, дослідженню не підлягають.

Отже, при визначенні митної вартості товарів та її декларуванні Позивач діяв у відповідності вимог Митного кодексу України, подавши наявні у нього документи на підтвердження митна вартості відповідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Відповідачем безпідставно та всупереч вимогам закону прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 28.09.2015р., №100270004/2015/000187/2, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 15 грудня 2016 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.