Ухвала суду № 63432441, 13.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1618/16 Головуючий у 1-й інстанції: Д'якова В.І. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

13 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Епель О.В.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Семенівська мануфактура» до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішень та карток відмови, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року Приватне підприємство «Семенівська мануфактура»» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці ДФС, в якому просило суд:

Скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000207/2 від 03 серпня 2016 року Чернігівської митниці ДФС;

Скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000212/2 від 05 серпня 2016 року Чернігівської митниці ДФС;

Скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2016/00219 Чернігівської митниці ДФС;

Скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00225 Чернігівської митниці ДФС.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із даною постановою, Відповідачем, Чернігівською митницею ДФС, було подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Семенівська мануфактура» в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку обставини справи, оскільки, страхування товару не є обов'язком продавця і він не повинен його здійснювати та не зацікавлений страхувати вантаж, в той же час після відвантаження товару всі ризики переходять до покупця і саме покупець повинен страхувати вантаж, що в даному випадку Позивач не зробив, також до митного оформлення були подані калькуляції, які не містили інформації щодо періоду дії цін, тому не могли бути прийняті як додаткова цінова інформація для підтвердження задекларованого рівня митної вартості товару.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що оскільки умови поставки за базисом CFR не передбачають обов'язку страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, постачальником не здійснювалось морське страхування від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленнями постачальника від 12.07.2016 року №BTCN2016343/12, від 12.07.2016 №BTCN2016342/12, якими позивача було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за інвойсами страхування вантажу не здійснювалось. Позивач також не здійснював страхування товарів, що підтверджується листами від 12.07.2016 року № 11.003/12.07 та від 12.07.2016 року №11.004/12.07.

Суд дійшов до висновку, що будь-які складові митної вартості товарів, які було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування, не потребують додаткового підтвердження та коригування.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інтанції, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10.09.2014 року ПП «Семенівська мануфактура» було укладено Контракт №BASM10/09/14 із CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD, відповідно до умов якого CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD взяло на себе зобов'язання поставити ПП «Семенівська мануфактура» товари в асортименті, а ПП «Семенівська мануфактура» зобов'язалося оплатити товар згідно з умовами даного Контракту. Відповідно до умов Контракту - поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з «ІНКОТЕРМС-2010», а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються сторонами в рахунку-фактурі. Загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару Приватне підприємство «Національні традиції», яке відповідно до умов Договору №20/10-14/02 про надання послуг по декларуванню товарів, взяло на себе зобов'язання надати Позивачу послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, 03 серпня 2016 року звернулося до Відповідача з митною декларацією №102110001/2016/201773 , 05 серпня 2016 року з митною декларацією №102110001/2016/201818 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту, укладеного між Позивачем та CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO., LTD (далі - Постачальник), відповідно до умов якого Постачальник взяв на себе зобов'язання поставити Позивачу товари в асортименті, а Позивач зобов'язався оплатити товар згідно з умовами даного Контракту.

Як вказує стаття 2 Контракту загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.

До порту призначення товари, які поставлено за Контрактом, прибули у липні 2016 року.

Вказані товари у порту призначення було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮРІЯ-ГРУП» (відповідно до умов Договору №11-11/ЮГ на транспортно-експедиторське обслуговування від 11 листопада 2015 року) та доправлено (з використанням послуг перевізника) їх до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів.

Митну вартість цих поставок було визначено позивачем за основним методом - за ціною контракту.

Одночасно з митною декларацією по поставкам товару були подані наступні документи:

контракт від 10.09.2014 року №BASM10/09/14 з додатковими угодами до нього;

інвойси №BTCN2016343 від 27.06.2016, №BTCN2016342 від 27.06.2016 року;

пакувальні листи до інвойсу №BTCN2016343 від 27.06.2016 року, №BTCN2016342 від 27.06.2016 року;

видаткові накладні №0000002016343 від 24.06.2016 року та №0000002016342 від 24.06.2016 року;

відвантажувальні специфікації №ВТСN2016343/643-1 від 29.06.2016 року та №ВТСN2016342/643-1 від 29.06.2016 року.

Крім того, позивачем було подано за власним бажанням також додаткові документи, такі як: міжнародні товарно-транспортні накладні, коносаменти, калькуляції, звіти про оцінку майна, листи постачальника та позивача, прайс-листи та інші документи.

Після розгляду документів, поданих до митного оформлення, відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів від 03.08.2016 року №102000010/2016/000207/2 та від 05.08.2016 року №102000010/2016/000212/2 (а.с. 15-16, 91-93).

Рішення мотивовані тим, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

звіти про оцінку майна від 03.08.2016 №05-04/08/157 та №05-04/08/160 подані не в повному обсязі та не містять інформації щодо ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів;

калькуляції собівартості на товари від 11.07.2016 №ВТСN2016343/01, №ВТСN2016342/01 дійсні на період з 01.04.2016 по 31.05.2016, в той час як відвантаження товарів здійснено 27.06.2016 та 29.06.2016, згідно інвойсів від 27.06.2016 №ВТСN2016343, №ВТСN2016342;

неможливо перевірити перерахування грошових коштів згідно платіжного доручення №79 від 03.02.2016;

при митному оформленні не були виконані вимоги відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, а саме не надано документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Митну оцінку товарів здійснено із застосуванням резервного методу.

Одночасно зазначено, що попередні методи не застосовані.

Митним постом «Чернігів-вантажний» Чернігівської митниці ДФС було складено картки відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00219 та №102110001/2016/00225, якими відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів (а.с.17-20, 94-97).

Позивач скористався правом, наданим йому чинним законодавством України та відповідно до митних декларацій №102110001/2016/201782 від 03.08.2016 року та №102110001/2016/201828 від 05.08.2016 року, в яких вказано, що ПП «Семенівська мануфактура» забезпечує сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, вивільнило товар, поставлений за умовами контракту від 10.09.2014 №BASM10/09/14, у вільний обіг.

Встановивши обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції переходить до визначення правового регулювання спірних правовідносин та оцінки доказів.

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України, встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 ст. 53 Митного кодексу України, передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 ст. 55 МК України, визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1- 4 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що митний орган вправі вимагати від декларанта надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, визначеної в митній декларації та перелік яких наведено в ч. 3 ст. 53 МК України, за наявності обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Підставами для витребування у декларанта додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товару ч. 3 ст. 53 МК України, визначає випадки, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Встановлено, що в рішеннях про коригування митної вартості товарів Чернігівською митницею зазначено, що з декларантом було проведено консультації. Хоча в рішеннях про коригування митної вартості було зазначено, що підставою для коригування вартості є відсутність у поданих позивачем документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей про ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, однак відповідачем не надано суду доказів того, що ПП «Семенівська мануфактура» було запропоновано надати додаткові документи на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України. Таким чином, суд приходить до висновку про те, що митним органом підтверджено надання позивачем всіх документів, що належним чином підтверджують показники митної вартості товару документи.

Чернігівською митницею зазначено, що підставами вважати, що в наданих до митного оформлення ПП «Семенівська мануфактура» документах відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари стало те, що звіти про оцінку майна не містять інформацію ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України; перевірити перерахування коштів на дані поставки згідно платіжних доручень неможливо. Неподання до митного оформлення рахунку для здійснення попередньої оплати. Надані калькуляції собівартості на товари дійсні на один період, в той час як відвантаження товару здійснено згідно інвойсу в інший період.

Зазначені обставини не свідчать про те, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товару виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, декларантом Позивача до митного оформлення були подані всі передбачені законодавством документи, додаткових документів митний орган не вимагав.

Як вказує стаття 2 Контракту загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.

Виходячи з інформації, зазначеної в Інвойсі 1 та пакувальному листі до зазначеного Інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці складається з полотен трикотажних, виготовлених з синтетичних волокон, тканини полотняного переплетення з синтетичних поліефірних шпатель них волокон встановленої кількості та загальною вартістю 25 436,71 доларів СІЛА.

Товар, визначений Інвойсом 1, було передано перевізнику MEDITERRANEAN SHIPPING COMPANY S.A., що підтверджується коносаментом №MSCUYR590483 від 29 червня 2016 року в якому вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнером DFSU7110451, як і вказано в Інвойсі 1 та пакувальному листі до нього.

Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною №0000002016343 від 24 червня 2016 року, яка визначає, що на виконання Контракту контейнером DFSU7110451 буде здійснено поставку товару, а саме: полотен трикотажних, виготовлених з синтетичних волокон, тканини полотняного переплетення з синтетичних поліефірних шпатель них волокон встановленої кількості та загальною вартістю 25 436,71 доларів СІЛА.

Виходячи з інформації, зазначеної в Інвойсі 2 та пакувальному листі до зазначеного Інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці складається з тканини полотняного переплетення з синтетичних поліефірних шпатель них волокон трикотажних полотен, виготовлених з синтетичних волокон та інших товарів, встановленої кількості та загальною вартістю 30 003,97 доларів СІЛА.

Товар, визначений Інвойсом 2, було передано перевізнику MEDITERRANEAN SHIPPING COMPANY S.A., що підтверджується коносаментом №MSCUYR590475 від 29 червня 2016 року в якому вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнером TCLU5879837, як і вказано в Інвойсі 2 та пакувальному листі до нього.

Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною №0000002016342 від 24 червня 2016 року, яка визначає, що на виконання Контракту контейнером TCLU5879837 буде здійснено поставку товару, а саме: тканини полотняного переплетення з синтетичних поліефірних шпатель них волокон трикотажних полотен, виготовлених з синтетичних волокон та інших товарів, встановленої кількості та загальною вартістю 30 003,97 доларів США.

Виходячи з п. 2 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450, товари декларуються шляхом подання митному органу, зокрема, митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

При заповненні митної декларації у формі єдиного адміністративного документа, згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, декларантом вказується, зокрема, фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару.

Фактурною вартістю, відповідно до ч. 18 п. 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовуєшся для митних цілей, виходячи з положень ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Керуючись ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чн опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст.58 Митного кодексу України. Так, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як випливає з Інвойсів 1,2 відповідно до яких відбулася поставка товару, товари поставлялися за базисом поставки CFR Іллічівськ (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010».

При цьому, поставка товару на умовах CFR Іллічівськ (вартість та фрахт) передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується листами постачальника, №BTCN2016343/11 від 11.07.2016 року, №BTCN2016342/11 від 11.07.2016 року, в яких визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товарів, вказаної у інвойсах.

Судом також встановлено, що оскільки умови поставки за базисом CFR не передбачають обов'язку страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, постачальником не здійснювалось морське страхування від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленнями постачальника від 12.07.2016 року №BTCN2016343/12, від 12.07.2016 року №BTCN2016342/12, якими позивача було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за інвойсами страхування вантажу не здійснювалось. Позивач також не здійснював страхування товарів, що підтверджується листами від 12.07.2016 року № 11.003/12.07 та від 12.07.2016 року №11.004/12.07 (а.с. 54, 58, 122, 126).

Отже, будь-які складові митної вартості товарів, які було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування, не потребують додаткового підтвердження та коригування.

Положення ст.54 МК України визначають, що контроль правильності визначення митної вартості здійснюється митним органом шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Натомість, зазначені відповідачем зауваження до таких документів, як експертний висновок, калькуляція собівартості на товари, не стосуються числових значень митної вартості та не можуть свідчити про те, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять усіх складових митної вартості.

Також, однією із підстав відмови відповідача було те, що в звітах про оцінку майна не міститься інформація ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України.

Проте, оцінка майна, майнових прав, згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст.9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Ціною, згідно з ч. 1 ст. 189 Господарського кодексу України є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Як визначає ч. 1 ст. 190 Господарського кодексу України на всі види продукції (робіт, послуг) встановлюються вільні ціни, за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Згідно з ч. 2 ст. 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Отже, висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, в зв'язку з чим він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача та здійснюються кожним суб'єктом господарювання на власний розсуд. Оскільки такий висновок не повинен містити всі вказані параметри, а висновки, викладені в ньому не спростовані належним чином, відтак, вказаний висновок повинен враховуватись.

Відповідно до звіту про оцінку майна від 03.08.2016 № 05-04/08/157, виконаного ТОВ «Професіонал», оцінювач вважає, що ринкова вартість об'єкту оцінки - товару у кількості 2 найменування, що належить ПП «Семенівська мануфактура» з урахуванням мети оцінки за курсом НБУ на 03.08.2016 року складає: тканина ET-7250, кількість 8099, 00, ринкова вартість дол. США/м.п. 0, 58, - дол. США 4697, 42, - 116604, 88 грн.; тканина АТ-16821, кількість 17449, 00, дол. США/м.п. 1, 16, - дол. США 20240, 84, - 502441, 93 грн..

Всього собівартість товару складає 24938, 26 дол. США, що є еквівалентом 619046, 81 грн.

Відповідно до звіту про оцінку майна від 03.08.2016 № 05-04/08/160, виконаного ТОВ «Професіонал», оцінювач вважає, що ринкова вартість об'єкту оцінки - товару у кількості 9 найменування, що належить ПП «Семенівська мануфактура» з урахуванням мети оцінки за курсом НБУ на 03.08.2016 року складає:

Тканина №1 к-ть: 12261, 00, ринкова вартість дол. США/м.п. 0, 66, - дол. США 8092, 26, - 200875, 59 грн.; тканина №2 к-ть: 7186,00, ринкова вартість дол. США/м.п. 0, 21, - дол. США 1509,06, - 37459, 66 грн.; тканина №3 к-ть: 1814,00, ринкова вартість дол. США/м.п. 1, 00, - дол. США 1814,00, - 45029,24 грн.; тканина №4 к-ть: 2969,00, ринкова вартість дол. США/м.п. 1,01, - дол. США 2998,00, - 74437,01 грн.; тканина №5 к-ть: 15072,00, ринкова вартість дол. США/м.п. 0, 61, - дол. США 9193,92, - 228222,29 грн.; тканина №6 к-ть: 1769,00, ринкова вартість дол. США/м.п. 0, 43, - дол. США 760,67, - 18882,25 грн.; тканина №7 к-ть: 1004,00, ринкова вартість дол. США/м.п. 0, 89, - дол. США 893,56, - 22181,00 грн.; тканина №8 к-ть: 5138,00, ринкова вартість дол. США/м.п. 0, 54, - дол. США 2774,52, - 68872, 40 грн.; тканина №9 к-ть: 2213,00, ринкова вартість дол. США/м.п. 0, 62, - дол. США 1372,06, - 34058,89 грн.

Всього собівартість товару складає 29408,74 дол. США, що є еквівалентом 730018,33 грн.

Отже, суб'єктом оціночної діяльності підтверджено ціну товару, наведену в калькуляціях, а також перенесену позивачем як складову частини митної вартості товару. Суд вважає, що зазначені звіти містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та висновки наведені в звітах не спростовані належним чином, а тому дані вказані в звітах про оцінку майна повинні враховуватись.

Щодо посилань відповідача на те, що надані на перевірку калькуляції дійсні в одному періоді, а відвантаження товару здійснювалось в інший, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки, як свідчить текст калькуляцій, калькуляція собівартості складена на період виготовлення товару, а в самій калькуляції не визначено період її дійсності. Отже калькуляція собівартості товару підтверджує вартість товарів, що були виготовлені в період, зазначений в калькуляції. Крім того, суд зазначає, що калькуляція не є документом, по якому здійснюється оплата та поставка товару, адже таким підтверджуючими документами є інвойс та коносамент, а сама калькуляція лише розшифровує вартість товару, тобто відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України калькуляція не є обов'язковим документом для визначення митної вартості товарів, а є допоміжним документом, який надається декларантом на власний розсуд.

Щодо посилання Чернігівської митниці на те, що позивачем не було надано до митного оформлення рахунку для здійснення попередньої оплати та неможливості перевірити перерахування грошових коштів згідно платіжного доручення №79 від 03.02.2016, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 5 контракту оплата товару здійснюється на наступних умовах: сума передплати відповідно до рахунку-фактури про передплату, залишок суми від повної вартості товару сплачується впродовж 3-х місяців з фактичної дати поставки.

У відповідності до ст. 3 контракту умови поставки визначаються та погоджуються сторонами для кожної окремої партії товару та вказуються в інвойсі.

Як вбачається з інвойсів №ВТСN2016343 від 27.06.2016, №ВТСN2016342 від 27.06.2016 попередня оплата за даною поставкою не погоджувалась та не проводилась.

У зв'язку з викладеним до митного оформлення, не подавався рахунок для здійснення попередньої оплати.

Як встановлено в судовому засіданні, платіжне доручення №79 від 03.02.2016 було подано позивачем до Чернігівської митниці задля усунення сумнівів щодо реальності контракту у якості додаткового бухгалтерського документа.

Таким чином, відповідачу було надано підтвердження фактичної оплати, тобто всі відомості щодо перерахування коштів за поставку товару, що пред'являвся до митного оформлення.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку, враховуючи вказані обставини справи для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту № BASM10/09/14 від 10.09.2014 року за інвойсами № BTCN2016343 від 27.06.2016 року та № BTCN22016342 від 27.06.2016 року, такі складові митної вартості товару, який було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування не потребують додаткового підтвердження.

Суд також не знаходить поважними посилання представника відповідача на те, що в подальшому митним органом прийняті рішення про визначення коду товару від 18.08.2016 року № КТ-102000010-0040-201, від 01.09.2016 року № КТ-102000010-0044-2016 та коди задекларованих товарів змінено, оскільки зміна кодів товарів не була підставою для винесення оскаржуваних позивачем рішень.

Частинами 1, 2 статті 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно частини 5 статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

В той же час, із сукупного правого аналізу положень ч. 3, ч.4 ст. 53, п 4 ч. 1, ч.2 та ч. 13 ст.58 Митного кодексу України є очевидним те, що чинним законом чітко встановлено умову, за наявності якої у контролюючого органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, прийняття рішення про коригування митної вартості та відмову у митному оформленні за обраним декларантом чи його представником першим (основним) методом визначення митної вартості. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної митної вартості товарів. Зокрема, в своєму листі N10441/7/99-99-10-03-01-17 від 07.05.2014 року «Щодо судових спорів стосовно визначення (коригування) митної вартості товарів» Міністерство доходів і зборів відзначає:

«сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митниці зобов'язані довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару

Приписи ч. 3 та 4 ст. 53 та ч. 2 ст.58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган Міндоходів повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.»

Аналогічна позиція Вищого адміністративного суду України, міститься в ухвалі від 27 березня 2014 року по справі № К/800/5976/14.

Враховуючи той факт, що для митного оформлення товару позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження ціни договору, а документи не містять розбіжностей та свідчать, що наведені у них дані піддаються обчисленню, суд вважає, що відповідачем прийняті рішення та оформлено картками відмови за не обґрунтованих підстав. Отже, митний орган під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України.

У порушення норм законодавства, спірні рішення не містять обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості товарів, тобто складових, які включені до такої вартості, джерел, що використовувались при її визначенні, не враховують, що кожна партія товару, імпортованого позивачем, має різну вартість, визначену та обґрунтовану продавцем товару.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

О.В. Епель

(Повний текст Ухвали виготовлений 14 грудня 2016 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Епель О.В.