Ухвала суду № 63432382, 14.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук Л.О. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 750/7371/16-а

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління патрульної поліції у м. Чернігові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, інспектора роти № 1 БУПП ДПП рядового поліції Нітченка Сергія Михайловича про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління патрульної поліції у м. Чернігові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач-1), Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Чернігівській області (далі - відповідач-2), Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - відповідач-3), інспектора роти № 1 БУПП ДПП рядового поліції Нітченка Сергія Михайловича (далі - відповідач-4) про:

- визнання протиправними дій інспектора роти № 1 БУПП ДПП рядового поліції Нітченка С.М. щодо вилучення у позивача посвідчення водія серії РМА № 170432;

- зобов'язання відповідача-2 повернути позивачу посвідчення водія серії РМА № 170432.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач - Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, так як, на думку апелянта, зазначена постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.12.2008 р. ОСОБА_2 позбавлено права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік.

До ухвалення зазначеного рішення суду у позивача водійське посвідчення не вилучалося, а вказана постанова до виконання звернута не була.

26.04.2016 р. під час проходження позивачем підготовки водія на підвищення категорії інспектором роти № 1 БУПП ДПП рядовим поліції Нітченком С.М. у позивача було вилучено посвідчення водія, про що складено відповідний протокол.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів встановила, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що постанова суду при притягнення позивача до адміністративної відповідальності не була звернута до виконання у строк, встановлений законодавством, і відповідачами не доведено, що позивач ухилявся від її виконання.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 24 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання).

Частиною 1 статті 303 КУпАП передбачено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КУпАП у редакції, чинній на момент ухвалення постанови суду про позбавлення позивача права керування транспортними засобами, зазначено, що постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів внутрішніх справ, зазначеними у пункті 2 частини другої статті 222 цього Кодексу.

У ч. 1 ст. 317 КУпАП у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, закріплено, що постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції, зазначеними у пунктах 2-4 частини другої статті 222 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 КУпАП судноводії і особи, що порушили правила полювання, вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права. Якщо зазначені особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.

Отже, законодавством регламентовано порядок та строки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення - не пізніше трьох років з дня винесення.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що як було правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постанова Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.12.2008 р. у справі № 3-52567/08 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів не була звернута до виконання у межах трьохрічного строку і відповідачами не доведено вчинення позивача будь-яких дій, направлених на ухилення від її виконання.

Більш того, апеляційний суд зазначає, що провадження у справі № 3-52567/08 було порушено за ініціативою органу адміністративного переслідування, а саме ВДАІ м. Чернігова УМВС України в Чернігівській області, на який станом як на 2008 рік, так і продовж 2009-2011 років було покладено обов'язок забезпечення виконання вказаного судового рішення, і позивач не повинен нести відповідальність за невиконання ним такого обов'язку.

Окрім викладеного, судова колегія також зауважує, що у протоколі від 26.04.2016 р. про вилучення у позивача водійського посвідчення відсутній його підпис та відмітка про те, що він відмовився від підписання протоколу /Т.1 а.с.6/, що вказує на його невідповідність вимогам ст.256 КУпАП.

Враховуючи вищезазначені обставини та докази у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Аналогічний правовий підхід до розв'язання спорів даної категорії викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17 червня 2015 року у справі № 816/650/15-а.

Доводи апелянта про те, що органи Національної поліції не є правонаступниками ДАІ, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки зазначені обставини не можуть впливати на обсяг гарантій прав та обов'язків позивача і строки притягнення його до відповідальності.

Посилання апелянта на положення ст. 265-1 КУпАП та Порядок тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затверджений постановою КМУ від 17.12.2008 р. № 1086, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказаною нормою КУпАП та Порядком регулюються правовідносини, які виникають до ухвалення рішення суду про притягнення особи до адмінвідповідальності, тобто ними визначено можливість вилучення посвідчення водія в особи до розгляду справи про адміністративне правопорушення судом, тому до спірних правовідносин вони не застосовуються.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч приписам ч. 2 ст. 71 КАС України, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження, не надав суду жодних доказів, не навів будь-яких інших доводів, які б підтверджували правомірність його дій, та не переконав судову колегію у своїй правоті.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та правильно встановлено обставини даної справи, дотримано вимоги матеріального та процесуального законодавства і ухвалено судове рішення у відповідності до ст. 159 КАС України.

Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 14 грудня 2016 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.