Постанова № 63432326, 14.12.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бойко С.Л.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року справа №415/7233/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Васильєва І.А., Жаботинська С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанску Луганської області на додаткову постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 03 жовтня 2016 р. у справі № 415/7233/15-а (головуючий І інстанції Бойко С.Л.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанску Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Лисичанського міського суду Луганської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанску Луганської області, в якому просила, визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати пенсійних сум з лютого 2015 року, зобов'язати відповідача поновити виплату пенсійних сум з усіма надбавками та перерахунками починаючи з лютого 2015 року на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «Укрсоцбанк» (Юні Кредит Банк, відділення м. Сєвєродонецьку) (а.с.1-4).

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 22 грудня 2015 року задоволено позовні вимоги. Суд першої інстанції визнав неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанськ Луганської області щодо припинення з 01.02.2015 року виплати пенсії ОСОБА_2., зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області поновити з 01.02.2015 року виплату ОСОБА_2 пенсійних виплат (а.с.18).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанску Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 22 грудня 2015 року (а.с.33-34).

06 квітня 2016 року Лисичанським міським судом Луганської області видано виконавчий лист по справі № 415/7233/15-а, яким зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області поновити з 01.02.2015 року виплату ОСОБА_2 пенсійних виплат (а.с.41).

07 вересня 2016 року позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового судового рішення в порядку статті 168 КАС України, в якому просив встановити спосіб і порядок виконання постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 22.12.2015 року, а саме: зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області поновити з 01.02.2015 року виплату ОСОБА_2 пенсійних виплат, шляхом зарахування коштів на особовий рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «Укрсоцбанк» (Юні Кредит Банк, відділення у м. Сєвєродонецьку), р/р банку 29248150000006, код банку 00039019 (а.с.43).

Додатковою постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 03 жовтня 2016 року ухвалено додаткове судове рішення, яким встановити спосіб і порядок виконання постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 22.12.2015 № 415/7233/15-а, а саме: зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Лисичанську поновити з 01.02.2015 року виплату ОСОБА_2 (рег. номер НОМЕР_1) пенсійних виплат, шляхом зарахування коштів на особовий рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «Укрсоцбанк» (Юні Кредит Банк, відділення у м. Сєвєродонецьку), р/р банку 29248150000006, код банку 00039019 (а.с.59).

Відповідач, не погодившись з додатковою постановою суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог (а.с.62-63).

Апеляційна скарги обґрунтована тим, що 17 березня 2016 року набрали чинності зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 637 внесені постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 788, відповідно до яких, виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється в установах публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та з використанням його платіжних пристроїв. Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому. На підставі викладеного, відповідач не має законних підстав для здійснення виплат пенсії внутрішньо переміщеній особі через іншу установу банку.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до матеріалів справи, позивач звернувся з заявою про ухвалення додаткового судового рішення в порядку статті 168 КАС України, в якому просив встановити спосіб і порядок виконання постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 22.12.2015 року, а саме: зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області поновити з 01.02.2015 року виплату ОСОБА_2 пенсійних виплат, шляхом зарахування коштів на особовий рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «Укрсоцбанк» (Юні Кредит Банк, відділення у м. Сєвєродонецьку), р/р банку 29248150000006, код банку 00039019 (а.с.43).

Позивач як підставу постановлення додаткового судового рішення, посилається на те, що 28.07.2016 на адресу позивача надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження від 21.07.2016 у звязку з фактичним та в повному обсязі виконанням рішення суду, але станом на 01.08.2016 на рахунок позивача не зараховано жодної копійки. УПФУ у м. Лисичанську повідомило позивача, що належні їй виплати нараховані та вони знаходяться на окремому рахунку, з якого можуть бути зараховані тільки на розрахунковий рахунок, відкритий у відділенні Ощадного банку України, у свою чергу відділення Ощадного банку може відкрити такій рахунок лише за наявності довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Частиною 1 ст.168 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Колегія суддів зазначає, що прийняття додаткового рішення припустиме виключно з підстав, передбачених вищевказаною статтею, які мають вичерпний характер.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі» додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що вищезазначеними приписами не передбачено такої підстави для ухвалення додаткового рішення по справі, як не зазначення розрахункового рахунку на який повинні бути перераховані суми пенсійних виплат.

Із змісту постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 22 грудня 2015 року, яка прийнята в скороченому провадженні, вбачається, що у ній в ясній та чіткій формі викладено вирішення заявлених позовних вимог, визначені спосіб виконання судового рішення шляхом зобов'язання відповідача поновити з 01.02.2015 року виплату ОСОБА_2 пенсійних виплат, у резолютивній частині постанови відсутні умови, які б викликали спір при виконанні рішення суду.

Також, колегія суддів зазначає, що фактично при винесенні вищезазначеної постанови від 22 грудня 2015 року, судом першої інстанції не досліджувались докази щодо можливості перерахування пенсійних виплат на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «Укрсоцбанк» та взагалі вказане питання судом не розглядалось.

Отже, наведені доводи заявника не відповідають інститутам додаткового судового рішення згідно ст.168 КАС України.

Крім того, статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оскаржуватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Так, порядок встановлення способу і порядку виконання судового рішення визначений статтею 263 КАС України, якою, зокрема, передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконанні, встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

В свою чергу, підставою для визначення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Позивачем не надано суду жодного належного доказу, який би свідчив про наявність обставин, які ускладнюють виконання судового рішення. Натомість, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується позивачем постановою державного виконавця від 21.07.2016 року закінчено виконавче провадження у зв'язку з фактичним та в повному обсязі виконанням рішення суду.

Колегія суддів вважає, що доводи заявника щодо не визначення в рішенні суду способу виконання, в частині зазначення розрахункового рахунку на який повинні бути перераховані суми пенсійних виплат, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, як зазначалось вище судове рішення виконано, що підтверджується вищезазначеною постановою державного виконавця, а тому заява позивача про прийняття додаткового рішення підлягає залишити без задоволення.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до матеріалів справи та з урахуванням постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду, спірні правовідносини які склались між сторонами на теперішній час не були предметом розгляду зазначеної справи, а тому можуть бути предметом розгляду у іншій справі.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо задоволення заяви, внаслідок чого додаткова постанова суду підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення в порядку статті 168 КАС України.

Керуючись статтями 162, 184, 197, 168, 202, 207, 211, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанску Луганської області на додаткову постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 03 жовтня 2016 р. у справі № 415/7233/15-а задовольнити.

Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 03 жовтня 2016 р. у справі № 415/7233/15-а скасувати.

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про прийняття додаткового рішення у справі № 415/7233/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанску Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий Е.Г. Казначеєв

Судді І.А. Васильєва

С.В. Жаботинська