Ухвала суду № 63432035, 22.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 листопада 2016 року

справа № 804/1280/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Прокопчук Т.С. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 р. по справі № 804/1280/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БаДМ» звернулось до суду з адміністративний позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 26.02.2016р. №0000315000, яким підприємству збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем на 649554,74 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 324777,37 грн., а також №0000325000, яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість на суму 38664,89 грн. В обґрунтування позову зазначалось про незгоду з висновками, викладеними в акті перевірки, щодо порушень вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за угодами, укладеними з ТОВ “Капелоу”, ПП “Сунатко”, ТОВ “Проектсервісбуд”, ТОВ “НВП “Аріадна”, ТОВ “Сантерра Фарм”, ТОВ “Медвейв”, ТОВ “НВП “Система”, які визначені контролюючим органом такими, що мають ознаки фіктивності.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, подана апеляційна скарга, в якій апелянт, посилаючись на порушення норма матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення, відмовивши позивачеві у задоволенні адміністративного позову. Апелянт вказує на відсутність реальних господарських операцій між ТОВ «БаДМ» та ТОВ “Капелоу”, ПП “Сунатко”, ТОВ “Проектсервісбуд”, ТОВ “НВП “Аріадна”, ТОВ “Сантерра Фарм”, ТОВ “Медвейв”, ТОВ “НВП “Система”. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги доводи відповідача про нікчемність договорів позивача з його контрагентами, що укладені без мети настання реальних наслідків.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального та дотриманням норм процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її скасування.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі наявних у справі письмових доказів, ТОВ “БаДМ” зареєстровано 18.01.2002р. виконавчим комітетом Красногвардійської районної ради у м. Дніпропетровську (свідоцтво про державну реєстрацію від 18.01.2002р. № 04052488Ю0010961, перереєстровано відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (бланк серії АОО №771154) 23.03.2010 за №12241050001010118), перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС зареєстровано платником податку на додану вартість (свідоцтво від 16.03.2011р. № 100327725). На підставі наказу № 32 від 25.01.2016 та направлення на перевірку від 25.01.2016, виданих СДПІ у м. Дніпропетровську, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “БаДМ” з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ “Капелоу” за лютий, квітень 2015р., ПП “Сунатко за лютий 2015р., ТОВ “Проектсервісбуд” за лютий 2015р., ТОВ “НВП “Аріадна” за березень-квітень 2015р., ТОВ “Сантерра Фарм за березень 2015р., ТОВ “Медвейв” за травень 2015 р., ТОВ “НВП “Система” за лютий, березень, липень 2015р. За результатами перевірки складено акт від 12.02.2016р. № 25/28-01-50-31816235, яким зафіксовано встановлене під час перевірки порушення позивачем приписів пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пукту198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ “БаДМ” занижено податок на додану вартість у сумі 649 554,74 грн., в т.ч.: за квітень 2015 року в сумі 633154,74 грн.; за травень 2015 року в сумі 16 400,00 грн.; завищено від’ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.24) за липень 2015 року у сумі 38664,89 грн. (т.1 а.с.19-71). Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що позивачем протягом періоду, що перевірявся, були укладені правочини з контрагентами ТОВ “Капелоу”, ПП “Сунатко”, ТОВ “Проектбудсервіс”, ТОВ “НВП Аріадна”, ТОВ “Сантерра Фарм”, ТОВ “Медвейв”, ТОВ “НВП Система”, які не спрямовані на реальне настання наслідків. На підставі акту перевірки від 12.02.2016р. № 25/28-01-50-31816235 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС винесено податкове повідомлення-рішення від 26.02.2016р. №0000315000, яким підприємству збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем на 649554,74 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 324777,37 грн., а також №0000325000, яким ТОВ “БаДМ” зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість на суму 38 664,89 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, дійшов висновку, що реальність здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а висновки відповідача, що викладені в акті перевірки, про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту не відповідають фактичним обставинам.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку із: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Так, статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ — це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 9 цього ж Закону первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначеним вище Законом дано визначення господарської операції. Так, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов’язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Надані позивачем письмові докази, на думку колегії суду, свідчать про те, що між позивачем та ТОВ “Капелоу”, ПП “Сунатко”, ТОВ “Проектсервісбуд”, ТОВ “НВП “Аріадна”, ТОВ “Сантерра Фарм”, ТОВ “Медвейв”, ТОВ “НВП “Система” були здійснені реальні господарські операції. Факт отримання, оприбуткування, оплати підтверджено первинними бухгалтерськими документами.

Доводи контролюючого органу про укладення між позивачем та його контрагентами угод без мети настання реальних наслідків, оскільки відсутні, на думку контролюючого органу, достатні матеріальні та трудові ресурси у ТОВ “Капелоу” та ПП “Сунатко” для здійснення господарської діяльності, не встановлено ланцюгу придбання товару у ТОВ “Капелоу”, під час перевірки не надано документального підтвердження передачі Замовником Підряднику ПП “Сунатко” проектної (Робочої) документації та будівельних майданчиків на об’єктах будівництва, в акті виконаних робіт ТОВ “Проектсервісбуд” не зазначено адресу фактичного виконання монтажних робіт та не зазначено монтажні робот якого обладнання здійснювались, ТОВ “НВП “Аріадна” фактично не здійснювало виробництво біологічно активних добавок, реалізованих на адресу ТОВ “БаДМ” у зв’язку з відсутністю виробничого обладнання та відсутністю факта придбання сировини для виробництва, ТОВ “Сантерра Фарм” та ТОВ “Медвейв” не здійснювало постачання медичних товарів, а ТОВ “НВП “Система” фактично не надавало послуг по монтажу систем відео спостереження колегією суддів не приймається до уваги, оскільки зазначені обставини не мають своїм наслідком нікчемність укладених позивачем правочинів та не можуть слугувати доказом наявності у вказаних суб'єктів господарювання такої мети, як порушення інтересів держави у сфері оподаткування.

Судом першої інстанції досліджені докази виконання договорів, укладених із зазначеними контрагентами, вивчені доводи сторін та зроблений висновок, який ґрунтується на правильному встановленні обставин у справі щодо відсутності порушень вимог податкового законодавства позивачем у спірному періоді.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство не передбачає обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності, в даному випадку позивача, бути обізнаним із особливостями господарювання контрагентів. Так, для платника податку не передбачено обов'язку та не надано право вимагати від іншого платника податку будь-яких відомостей (в тому числі наявність основних засобів та трудових ресурсів, правильності ведення податкового обліку, сплати податків до бюджету тощо), права перевіряти достовірність даних, які вказуються контрагентом в його первинних документах.

Також, реалізація податковим органом функцій, передбачених Податковим кодексом України в частині здійснення контролю своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів, має відбуватись у відповідності до повноважень, якими цей орган наділений.

Так, підпунктом 20.1.30 пунктом 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено право на звернення до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Відповідач зазначеним правом на звернення до суду не скористався, безпідставно поставивши під сумнів правомірність правочинів, здійснених між позивачем та його контрагентами у період, що був підданий перевірці.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 р. по справі № 804/1280/16 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: С.В. Чабаненко