Ухвала суду № 63428873, 06.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6484/16 Справа № 175/5100/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Бойко О. М. Доповідач - Повєткін В.В.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Повєткіна В.В.

суддів: Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю.

при секретарі: Назаренко А.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2014 року

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В с т а н о в и в :

У жовтні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що відповідно до укладеного кредитного договору № б/н від 21.03.2008 року відповідач ОСОБА_2 отримав від ПАТ КБ «Приват Банк» кредит у розмірі 25000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,20 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, та взяв на себе зобов'язання щомісячного повернення часток кредиту. ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення сум кредиту та відсотків не виконав, у зв'язку з чим, станом на 16.07.2013 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 61375,79 грн., яка складається з наступного: 26289,54 грн. - заборгованість за кредитом; 31297,40 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 390,00 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2898,85 грн. - штраф (процентна складова). Позивач просив суд стягнувши з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 61375,79 грн. (а.с.2-5).

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2014 року позовні вимоги - задоволено (а.с.47).

В апеляційній скарзі (а.с.66-68) ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, як необґрунтоване і ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки:

- апелянта не було повідомлено про час та місце слухання справи судом першої інстанції як цього вимагає ч.4 ст.74 ЦПК України;

- з наданих позивачем суду документів неможливо встановити, заборгованість за яким кредитним договором є предметом спору, первинні бухгалтерські документи та розрахунок заборгованості в матеріалах справи відсутні;

- позивачем пропущено строк позовної давності.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що між сторонами укладено кредитний договір, внаслідок невиконання умов якого з боку відповідача виникла заборгованість.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідача не було повідомлено судом першої інстанції про час та місце слухання справи, не можуть бути визнані підставою для скасування судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи здійснено та судове рішення ухвалене судом першої інстанції у відсутність відповідача.

Відповідно до внесених до ст.311 ЦПК України змін, які набрали чинність з 30 липня 2010 року, не повідомлення судом першої інстанції будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином про час і місце судового засідання, не є для суду апеляційної інстанції підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається зі справи, судом першої інстанції неодноразово на адресу відповідача направлялися судові повідомлення про час та місце слухання справи, які повернуті поштовою службою з відміткою про відмову від отримання.

Відповідно до ч.8 ст.76 ЦПК України у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду; особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Отже повідомлення відповідача про час та місце слухання справи судом першої інстанції здійснено належним чином.

Не можуть бути враховані доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи первинних бухгалтерських документів та розрахунку заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що 21.03.2008 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № б/н (а.с.15-22).

Згідно розрахунку банку станом на 16.07.2013 року заборгованість за кредитним договором складає 61375,79 грн., яка складається з заборговано-сті з: кредиту в сумі 26289,54 грн., процентів за користування кредитом в сумі 31297,40 грн., комісії за користуванням кредитом в сумі 390,00 грн., штрафу (фіксованої частини) в сумі 500,00 грн., штрафу (процентної складової) в сумі 2898,85 грн. (а.с.7-13).

Вказаний розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором підтверджується випискою з карткового рахунку відповідача (а.с.102-112).

Надані позивачем докази щодо розрахунку заборгованості відповідачем не спростовані

.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем пропущено строк позовної давності, не можуть бути прийняті до уваги.

Згідно ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачаєься зі справи, строк дії надання ліміту кредитування на картки, отримані відповідачем 26.03.2008 року згідно з договором про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної картки, сплив в березні 2009 року.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до суду першої інстанції з заявою про застосування спливу позовної давності.

З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними.

Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам, які надані суду сторонами, і постановив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Порушень матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення не допущено.

Тому підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції немає.

У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: