Ухвала суду № 63426795, 12.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції Роман О.А.

№22-ц/796/14925/2016 Доповідач Кравець В.А.

Справа №758/11999/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Кравець В.А.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Слободянюк С.В.

за участю секретаря Гоін В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Заступника прокурора Автономної Республіки Крим Іванця М. в інтересах малолітньої ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2016 року у справі за заявою Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим Валендюка О. в інтересах малолітньої ОСОБА_1, зацікавлені особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року Перший заступник прокурора Автономної Республіки Крим Валендюк О. в інтересах малолітньої ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2016 року заяву повернуто заявнику для подачі її до належного суду.

Не погоджуючись з ухвалою суду, Заступник прокурора Автономної Республіки Крим Іванець М. в інтересах малолітньої ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зазначив, що судом не звернуто уваги на положення статті 257-1 ЦПК України, за змістом якої заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи заяву для подачі її до належного суду, суд виходив з того, що заявнику слід звернутися до Апеляційного суду міста Києва із клопотанням про визначення підсудності його заяви у порядку ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

За змістом ст.122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визнаються тимчасово окупованими територіями України, а згідно ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України. Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцієюта законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст. 4 Закону).

Відповідно до ст..12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яка передбачає, що у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд: цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на Території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, - місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва.

Оскільки ухвала постановлена відповідно до процесуальних норм права, підстав до її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим Іванця М. в інтересах малолітньої ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2016 року в справі залишити бе зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення , але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду

Головуючий

Судді