Ухвала суду № 63426775, 01.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/14715/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Колдіна О.О.

справа №752/8792/14-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

за участю секретаря Горбачової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником за довіреністю ОСОБА_3, на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 30 травня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСТ-Трейд», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2014 року ПАТ «ПроКредит Банк» звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення з ТОВ «ОСТ-Трейд» (позичальник), ОСОБА_2 (поручитель) заборгованості за кредитним договором.

В травні 2016 року ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ОСТ-Трейд» подано заяву про закриття провадження у справі в частині вимог банку до позичальника, посилаючись на те, що не допускається їх розгляд в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 30 травня 2016 року провадження у справі в частині вимог ПАТ «ПроКредит Банк» до ТОВ «ОСТ-Трейд» закрито на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі посилається на помилковість висновків суду, що вимоги банку до позичальника не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідачем за позовом також є поручитель фізична особа, вимоги банку є однорідними, окремий їх розгляд призведе до неоднакового вирішення справи щодо кожної зобов»язаної особи. Також зазначає, що без участі позичальника поручитель буде обмежений у наданні суду документів.

Учасники цивільного процесу в судове засідання не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Колегія суддів ухвалила слухати справу за відсутності нез»явившихся осіб, на підставі ст.305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги в частині відповідача ТОВ «ОСТ-Трейд» підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується.

З матеріалів справи убачається, що правовідносини між ПАТ «Про Кредит Банк» та ТОВ «ОСТ-Трейд» виникли з приводу виконання угоди від 30.11.2012 року.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі №6-467цс15 від 01 липня 2015 року визначено наступне:

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно частини другої статті 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України № 2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на вся правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства.

Аналогічною за змістом є правова позиція Верховного Суду України у справі №6-2307цс15 від 02 березня 2016 року.

Вирішуючи питання, суд першої інстанції правильно врахував правові позиції Верховного суду України та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для спільного розгляду вимог до юридичної та фізичної особи.

Доводами апеляційної скарги такий висновок суду не спростовується.

Відповідно до ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

При поданні апеляційної скарги судового збору у сумі 275,60 грн. відповідно до п.9 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» сплачено не було, відтак він підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь держави.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 305, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргуОСОБА_2, подану представником за довіреністю ОСОБА_3, відхилити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 30 травня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Києва, ідентифікаційний НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь Держави (Отримувач коштів: УДКСУ у Солом"янському районі м.Києва; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м.Києві; Код банку отримувача (МФО): 820019; Рахунок отримувача: 31210206780010; Код ЕДРПОУ суду: 02894757) 275 грн. 60 коп. судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В. Болотов