Ухвала суду № 63426711, 23.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження: № 11-кп/796/1840/2016 Головуючий в суді 1інстанції: Скорін А.В.

Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України Суддя - доповідач: Гладій С. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Гладія С.В.,

суддів - Тютюн Т.М., Павленко О.П.,

секретаря судового засідання - Сергути Г.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві, кримінальне провадження № 12016100080006076 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Луганськ, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, судимого:

- вироком Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 13.03.1997 р. за ст. 140 ч. 2, ст.140 ч. 3, ст. 42, ст. 46-1 КК України (в редакції від 1960 р.) на 3 роки позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;

- вироком Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 16.04.1999 р. за ст. 229-1 ч. 1, ст. 43 КК України (в редакції від 1960 р.) на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

- вироком Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 21.11.2002 р. за ст. 185 ч. 3, ст. 43 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

- вироком Святошинського районного суду м. Києва від 03.03.2011р. за ст. 186 ч. 3 КК України на 4 роки 9 місяців позбавлення волі,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора - Карпука Ю. А.,

захисника - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - тримання під вартою - залишено без змін до вступу вироку у законну силу.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 1 055 грн. 52 коп. за проведення експертизи.

По справі вирішено питання речових доказів.

За вироком суду, ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 13 червня 2016 року, приблизно о 03 годині 25 хвилин, знаходячись по АДРЕСА_2 шляхом пошкодження решітки та вікна, за допомогою невстановленого предмета проник до приміщення офісу, яке використовує у своїй діяльності ФОП «ОСОБА_4», звідки повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_4, а саме:

- ноутбук торгової марки «Lenovo», вартістю 2 987 гривень;

- ноутбук торгової марки «Асег», вартістю 2 971 гривень;

- мобільний телефон марки «Samsung - duos», вартістю 280 гривень, в якому знаходились сім картки «МТС» та «Київстар», вартістю 10 гривень кожна, на рахунку яких перебували кошти в сумі по 50 гривень, загальною вартістю 400 гривень, чим завдав останньому матеріальну шкоду на загальну суму 6 358 гривень.

Не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вважаючи призначене йому покарання таким, що не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, з огляду на суворість, просить вирок суду змінити шляхом пом'якшення покарання та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі. При цьому, обвинувачений просить врахувати як обставини, які пом'якшують покарання - його активне сприяння розкриттю злочину та перебування на утриманні матері-інваліда.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пом'якшити йому покарання, захисника ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_2 та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого ОСОБА_2, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, апеляційна інстанція переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у приміщення, за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються зібраними у встановленому законом порядку доказами у справі в їх сукупності, та ніким з учасників кримінального провадження не опорюються.

За встановлених судом першої інстанції обставин, дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України.

Що стосується доводів обвинуваченого про необґрунтованість розміру призначеного судом першої інстанції покарання, то вони не заслуговують на увагу.

Згідно зі ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, встановлених в санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як вбачається з мотивувальної частини вироку, при призначенні ОСОБА_2 покарання, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий, не працевлаштований, одружений, має постійне місце проживання, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, а також обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочинів.

З урахуванням вказаних даних, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання саме у виді позбавлення волі, однак визначивши його у розмірі, наближеному до найнижчої межі санкції ч. 3 ст. 185 КК України.

Такий вид покарання, а також його розмір колегія суддів вважає необхідним та достатнім для виправлення особи обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Доводи обвинуваченого про неврахування судом першої інстанції при призначенні покарання такої обставини, що пом'якшує покарання, як його активне сприяння розкриттю злочину, є безпідставними, оскільки матеріали кримінального провадження не містять жодних відомостей, що підтверджують дану обставину.

Водночас, непереконливими також є посилання обвинуваченого як на підставу пом'якшення покарання - перебування на його утриманні матері-інваліда.

Так, доказів, які б підтверджували даний факт, стороною захисту до апеляційного суду не надано. Разом з тим, з долученої до апеляційної скарги копії медичної довідки, виданої на ім'я ОСОБА_5 не вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебувають у родинних стосунках.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання є справедливим та достатнім, а вирок суду є законним та обґрунтованим, підстави для зміни вироку та пом'якшення призначеного ОСОБА_2 покарання відсутні.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування чи зміни вироку суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено, а тому апеляційну скаргу обвинуваченого слід залишити без задоволення, а вирок районного суду - без змін.

Разом з тим, переглядаючи кримінальне провадження, колегія суддів встановила, що у вступній частині вироку суду першої інстанції, у відомостях про попередні судимості обвинуваченого ОСОБА_2, допущена описка щодо розміру покарання за вироком Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 21.11.2002 р.

Отже, суду першої інстанції в порядку ст. 379 КПК України слід виправити описку, допущену в ухваленому ним судовому рішенні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Святошинського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

Рекомендувати суду першої інстанції в порядку ст. 379 КПК України виправити описку, допущену у вступній частині вироку щодо розміру покарання, призначеного ОСОБА_2 вироком Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 21.11. 2002 р.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

С.В. Гладій Т.М. Тютюн О.П. Павленко