Ухвала суду № 63425347, 25.11.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/8193/15 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.

Провадження № 22-ц/783/6711/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Я. А.

У Х В А Л А

про повернення справи

25 листопада 2016 року м.Львів

Суддя судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області Левик Я.А., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання кредитного договору частково недійсним, -

в с т а н о в и в :

рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 02 серпня 2016 року позов задоволено.

Дане рішення оскаржило ПАТ «Ідея Банк».

Ухвалою судді Апеляційного суду Львівської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання кредитного договору частково недійсним було повернуто до Залізничного районного суду м. Львова для вирішення питання про належне оформлення справи, а саме для зазначення в резолютивній частині рішення порядку перегляду такого як заочного. У випадку ж, якщо під час вирішення згаданого питання суд прийде до висновку про допущення описки (описок) у рішення, що оскаржується та у журналі судового засідання, суду слід було виправити таку (такі) у відповідності до вимог процесуального закону.

Натомість, вказана ухвала апеляційного суду не виконана. Так, суддею Залізничного районного суду м. Львова разом з матеріалами цивільної справи надіслано лист, в якому такий зазначає, що з оскаржуваного рішення вбачається, що представник відповідача подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, що унеможливлює розгляд справи у порядку заочного провадження та винесення судом заочного рішення, тому судом не було та не могло бути ухвалене заочне рішення, а відтак відсутні підстави для зазначення в резолютивній частині рішення порядку перегляду такого як заочного, вирішення питання про допущення описки у рішенні та журналі судового засідання.

Відповідно до ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Статтею 231 ЦПК України врегульовано порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, зокрема, частина 3 вказаної статті визначає, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Враховуючи наведені норми закону, право на оскарження заочного рішення в загальному порядку надається тільки позивачу. Відповідач у загальному порядку може оскаржити заочне рішення у разі залишення судом першої інстанції заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та повторного заочного рішення (ч.4 ст. 231, ч.3 ст.232 ЦПК України).

Як вбачається з журналу судового засідання від 02.08.2016 року (а.с. 46), - суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутності відповідача в порядку заочного провадження. Іншої ухвали, якою заочний розгляд справи було б скасовано, журнал судового засідання та інші матеріали справи не містять. Крім цього, у оскаржуваному рішенні міститься посилання на ст.ст. 224-226 ЦПК України (що регулюють розгляд справи в заочному порядку). Однак, у резолютивній частині рішення не зазначено про порядок перегляду оскаржуваного рішення відповідачем, як заочного та текст рішення не містить посилань на рішення, як заочне. Тому, не можливо однозначно встановити чи рішення ухвалене за наслідками розгляду справи в загальному порядку чи заочному порядку.

Зважаючи на вказані ухвалу, що занесена до журналу судового засідання та зазначене в рішенні посилання на статті ЦПК України, що регулюють заочний розгляд справи, апеляційний суд не в змозі однозначно вирішити питання про можливість відкриття апеляційного провадження у справі.

Зважаючи на те, що суперечності про які йшлося, не усунуті у передбачений ЦПК України спосіб, яким не слід вважати надісланий апеляційному суду лист, апеляційний суд і надалі позбавлений можливості вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до ч.7 ст. 297 ЦПК України при надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

Відповідно до п. 9Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24 жовтня 2008 року, при вирішенні питання про повернення до суду першої інстанції справи, яка надійшла разом з апеляційною скаргою, для усунення недоліків її оформлення, апеляційні суди повинні враховувати, що перелік недоліків у оформленні справи, про які йдеться в ч. 4 ст. 297 (на даний час ч. 7)ЦПК Українияк про підставу для повернення справи до суду першої інстанції з метою їх усунення, не є вичерпним. Суддя-доповідач своєю ухвалою може повернути справу до суду першої інстанції для усунення таких недоліків: 1) справа неналежно оформлена, зокрема відсутні підписи у протоколі чи журналі судового засідання; судове рішення чи протокол судового засідання є нечитабельні; у справі відсутній протокол судового засідання, журнал судового засідання чи технічний запис, справа не підшита, сторінки не пронумеровані, опис документів у справі належним чином не оформлено тощо; 2) не розглянуто зауваження щодо правильності та повноти фіксування судового процесу технічними засобами або письмові зауваження щодо повноти чи правильності протоколу судового засідання; 3) не вирішено питання про ухвалення додаткового рішення тощо.

Враховуючи наведене, справу слід повернути до суду першої інстанції для зазначення в резолютивній частині рішення порядку перегляду такого як заочного.

У випадку ж, якщо під час вирішення згаданого питання суд прийде до висновку про допущення описки (описок) у рішення, що оскаржується та у журналі судового засідання, суду слід виправити таку (такі) у відповідності до вимог процесуального закону.

При виконанні вказаної ухвали, суду першої інстанції слід звернути увагу на необхідність дотримання вимог ст. 297 ЦПК України, щодо необхідності усунення згаданих недоліків, а не усунення таких протягом тривалого часу призводить до затягування розгляду справи.

Керуючись ст.297 ч.7 ЦПК України,

у х в а л и в :

цивільну справу за апеляційною скаргою апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання кредитного договору частково недійсним повернути до Залізничного районного суду м. Львова для вирішення питання належне оформлення справи, що повинно бути вирішене протягом десяти днів з дня надходження справи до суду першої інстанції.

Суддя: Я.А. Левик