Ухвала суду № 63424656, 14.12.2016, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3213/16-ц

УХВАЛА

14 грудня 2016 року Залізничний районний суд м.Львова у складі головуючої судді Румілової Н.М., при секретарі Кіптіла В.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «КС Володар», Залізничної філії «КС Володар» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 8.06.2016 року звернувся до суду з позовом, що був збільшений, яким просить стягнути з Кредитної спілки «КС Володар» на свою користь заборгованість у розмірі 572480,13 грн. Свої вимоги мотивував тим, що він 13.01.2015 року уклав з відповідачем договір по залученню внеску члена кредитної спілки на депозитний рахунок, згідно договору сума вкладу становила 76671,66 грн., яка вносилась на один рік, а саме до 13.01.2016 р. Відповідач вчасно не повернув кошти. Він змушений звернутися до суду. 18.06.2016 року відповідач частково сплатив заборгованість у розмірі 118599,00грн. Однак з урахуванням заборгованості, пені за кожний день прострочення, 3% річних, інфляційних витрат розмір заборгованості складає 572480,13 грн.

Представник позивача надав клопотання про накладення арешту на грошові кошти відповідача, оскільки 22 листопада 2016 року Нацкомфінпослуг позбавила кредитну спілку «Володар» ліцензії на здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки через порушення законодавства про фінансові умови., що в свою чергу породжує обєктивні побоювання щодо неповернення клієнтам коштів і припинення діяльності.

Суд, вислухавши пояснення сторін з приводу заявленого клопотання, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.152 ЦПК України видами забезпечення позову є накладання арешту на майно і заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України підставою для забезпечення позову є те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (крім випадків , передбачених ч.4 ст.151 ЦПК ). Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися , зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд вважає, що заявлене клопотання підлягає відмові, оскільки надані відомості не свідчать про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151, 152 , 153ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається через міський суд до Апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя: Н.М.Румілова