Ухвала суду № 63424413, 08.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №815/10929/12-ц Головуючий у 1-й інстанції: Притуло Л.В.

Провадження №22-ц/778/4911/16 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:

Головуючого Онищенка Е.А.

Суддів Бєлки В.Ю.

ОСОБА_2

При секретарі Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької областівід 05 листопада 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3, про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2012 року Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що 02.07.2008 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 30 000 грн., строком до 15.06.2013 року зі сплатою 36% річних. Відповідач систематично не виконував належним чином зобовязання, в звязку з чим станом на 03.07.2012 року утворилась заборгованість в розмірі 55058,73 грн.

Враховуючи вищевикладене просив суд стягнути з ОСОБА_3 на корить ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 55058,73 грн. та судовий збір в розмірі 550,59 грн.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької областівід 05 листопада 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 55058,73 грн. та 550,59 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Встановлено, що 02.07.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 був укладений договір № CL62314, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 30000 гривень строком до 15.06.2013 року зі сплатою 36% річних за користування кредитом.

Правонаступником ВАТ «Універсал Банк» є ПАТ «Універсал Банк».

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору позивач зобовязаний був видати відповідачу ОСОБА_3 кредитні кошти у сумі та на умовах передбачених кредитним договором, додатку № 1 та додатку № 2, а відповідач зобовязаний повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та сплатити позивачу винагороду зі ініціювання кредиту у розмірі 2400 гривень (п.4.1. кредитного договору). Сплата такої винагороди здійснюється шляхом договірного списання позивачем даної суми з поточного рахунку відповідача.

ПАТ «Універсал Банк» виконав свої зобовязання у повному обсязі.

Додатком № 2 даного кредитного договору передбачено, що проценти та частини сум кредитних коштів сплачуються відповідачем не пізніше 15-го числа кожного місяця в розмірі 1076,07 гривень.

Починаючи з 15.05.2009 року відповідач почав неналежним чином виконувати взяті на себе зобовязання, а саме не в повному обсязі сплачувати проценти за користування кредитними коштами у звязку з чим почали застосовувати підвищену відсоткову ставку 108% річних, що передбачено умовами кредитного договору та додатком № 1.

22.02.2010 року відповідачу ОСОБА_3 була направлена вимога-повідомлення про погашення суми боргу.

25.02.2010 року відповідач ОСОБА_3 отримав вимогу позивача.

Відповідач продовжував порушувати умови кредитного договору та не в повному обсязі сплачувати щомісячні платежі.

З 12.09.2011 року відповідач перестав повертати чергові суми отриманого кредиту відповідно до встановленого графіку, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором.

В період з 01.08.2012 по 05.10.2012 року, тобто після подання позову до суду, відповідач ОСОБА_3 здійснив часткове погашення боргу.

Станом на 30.10.2012 року заборгованість відповідача ОСОБА_3 становить 51935,68 гривні, яка складається з: 23712,03 гривень прострочена заборгованість за тілом кредиту; 12190,71 гривень заборгованості по відсотках; 16032,94 гривні заборгованість по підвищеним відсоткам.

На теперішній час заборгованість за вищевказаним кредитом відповідачем не погашена.

Отже судова колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення про задоволення позову, обґрунтовано виходив з положень ст.ст. 1050, 1054, 509, 525, 526, 610, 611 ЦК України, умов кредитного договору, укладеного сторонами та прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача суми заборгованості.

Докази та обставини, ні які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції , обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької областівід 05 листопада 2012 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: