Рішення № 63415923, 14.12.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5116/16

Справа №754/10523/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

14 грудня 2016 року Деснянський районний суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді: О.М. Панченко

при секретарі: І.В. Давиденко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Деснянського РУЮ в м. Києві, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача відділу державної виконавчої служби Деснянського РУЮ в м. Києві про скасування арешту. Мотивує вимоги позову тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_2 від 28.03.1994 року квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить йому, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 З Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна стало відомо про те, що Відповідачем по справі була винесена постанова від 04.11.2009 року якою було накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_4, в тому числі на вказану вище квартиру. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, про що було видане відповідне свідоцтво про смерть. Відповідно до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі НОМЕР_1 від 04.03.2016 року виданого П»ятнадцятою державною нотаріальною конторою щодо спадкової справи, було визначено коло спадкоємців після смерті ОСОБА_4, в тому числі він є спадкоємцем померлого. Він та інший спадкоємець ОСОБА_3 звернулися із заявами до нотаріуса про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця, проте їм було відмовлено у видачі таких свідоцтв. В зв»язку з вище викладеним позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом. Просив суд звільнити майно, що належить на праві спільної сумісної власності йому та іншим співвласникам з - під арешту, що був накладений постановою відділу ДВС від 04.11.2009 року в межах виконавчого провадження №179/17.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позовної заяви та просила суд про їх задоволення.

Представник відповідача в останнє судове засідання не з»явилася, про причини своєї неявки до суду не повідомила.

Треті особи по справі в судове засідання не з»явилися, надіслали до суду свої письмові пояснення, просили проводити судове засідання без їх участі та задовольнити вимоги позову.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, судом було встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_2 від 28.03.1994 року квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить позивачу, третім особам ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, як стало відомо її довірителю з Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна стало відомо про те, що Відповідачем по справі була винесена постанова від 04.11.2009 року якою було накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_4, в тому числі на вказану вище квартиру.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, про що було видане відповідне свідоцтво про смерть.

Відповідно до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі НОМЕР_1 від 04.03.2016 року виданого П»ятнадцятою державною нотаріальною конторою щодо спадкової справи, було визначено коло спадкоємців після смерті ОСОБА_4, в тому числі позивач та третя особа по справі ОСОБА_3 є спадкоємцями померлого.

Позивач ОСОБА_1 та інший спадкоємець ОСОБА_3 звернулися із заявами до нотаріуса про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця, проте постановою державного нотаріуса Г.М. Колодій їм було відмовлено у видачі таких свідоцтв, оскільки ними не було надано правовстановлюючих документів на квартиру.

В судовому засіданні також було встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень на виконанні у відділі ДВС Деснянського РУЮ в м. Києві перебував виконавчий лист №2-3810/09 виданий 24.09.2009 року Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 боргу в розмірі 5165 грн. 04.11.2009 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 17.06.2011 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та направлено до ВДВС Бориспільського РУЮ у зв»язку з тим, що боржник відбував покарання в Бориспільській виправній колонії.

Згідно п.9.9 Порядку роботи з документами в органах ДВС строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання становить три роки. Разом з тим, п. 9.10 вищезазначеного Порядку передбачає, що виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню.

Згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконавче провадження по вищевказаному виконавчому документу державним виконавцем ВДВС Бориспільського РУЮ було відкрито 29.07.2011 року, стан виконавчого провадження - закінчено. Станом на 08.12.2016 року вказаний вище виконавчий документ на виконання до Відділу ДВС Деснянського РУЮ в м. Києві повторно не надходив.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Частиною 1 ст. 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред»являються за місцезнаходженням цього майна.

Відповідно до п.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Арешт та заборона на відчуження квартири АДРЕСА_1, що належить позивачу та третім особам по справі порушує право позивача, а також інших спадкоємців як спадкоємців за законом від померлого, а також як співвласників зазначеної квартири, а тому підлягає захисту судом.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 212, 214, 215, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Звільнити з -під арешту майно, яке належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, а саме квартиру АДРЕСА_1, що був накладений Постановою відділу ДВС Деснянського РУЮ в м. Києві від 04.11.2009 року в межах виконавчого провадження №179/17.

Судові витрати по справі компенсуються за рахунок коштів з державного бюджету України.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва, через Деснянський районний суд міста Києва, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя