Ухвала суду № 63411251, 12.12.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/5556/16-ц Номер провадження 22-ц/786/3223/16Головуючий у 1-й інстанції Січиокно Т.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Акопян В.І., Лобова О.А.

При секретарі : Кальник А.М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 9 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 колективу "Енергія", ОСОБА_2 до Управління з питань містобудування та архітектури Полтавської міської ради, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий інститут "Земресурс" про визнання діяння незаконним, зобовязання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 9 листопада 2016 року позов ОСОБА_2 до Управління з питань містобудування та архітектури Полтавської міської ради, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий інститут "Земресурс" про визнання діяння незаконним, зобовязання вчинити дії, стягнення моральної шкоди відмовлено.

Провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_3 колективу "Енергія" до Управління з питань містобудування та архітектури, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Науково виробничий інститут «Земресурс» про визнання діяння незаконним, зобовязання вчинити дії закрито, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Розяснено ОСОБА_3 колективу «Енергія», що судовий збір, який сплачений при подачі позову до суду підлягає поверненню в разі закриття провадження у справі за його клопотанням.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_3 колектив "Енергія" судове рішення не оскаржував.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що зявились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 є членом ОСОБА_3 колективу "Енергія",що розташований за адресою м. Полтава, вул. Південна, 8а-Г, до складу якого входить 8 членів , а головою правління є ОСОБА_4

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 27.08.2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 колективу «Енергія», ОСОБА_2 до Полтавської міської ради про скасування рішення, зобовязання вчинити дії задоволено. Скасовано рішення Полтавської міської ради 49 сесії 6 скликання від 23.04.2015 року «Про розгляд звернення ОСОБА_3 колективу «Енергія» та зобовязано Полтавську міську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_3 колективу «Енергія» дозволу на розробку технічної документації на земельну ділянку під розміщення восьми індивідуальних гаражів, загальною площею 235 кв.м. за адресою: м. Полтава, вул. Південна, 8а-Г.

13.10.2015 року між ОСОБА_3 колективом «Енергія» в особі голови правління ОСОБА_4 та ТОВ науково виробничий інститут «Земресурс» укладено договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

На звернення голови правління автогаражного колективу щодо надання висновку про наявність планувальних обмежень та сервітутів на земельну ділянку, 09.12.2015 року Управління з питань містобудування та архітектури листом за № 0102.01 17/2477 повідомило, що питання щодо надання планувальних обмежень на зазначену земельну ділянку буде розглянуто управлінням у разі прийняття Полтавською міською радою рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки авто гаражному кооперативу для розміщення 8 -ми гаражів

В подальшому21.06.2016 року Управління з питань містобудування та архітектури листом за № 0102.01 16/1062 повідомило автогаражний кооператив «Енергія», що для розміщення восьми індивідуальних гаражів необхідно подати рішення міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо проекту землеустрою щодо відведення вказаних вище земельних ділянок.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 колектив «Енергія» просив визнати неправомірною бездіяльність Управління з питань містобудування та архітектури Полтавської міської ради щодо неналежного розгляду вищевказаних заяв, у звязку з чим ними до сих пір не отримано висновки про наявність планувальних обмежень та сервітутів на земельну ділянку. Просив зобовязати відповідача в межах своєї компетенції розглянути їх заяву та надати ТОВ НВІ «Земресурс» зазначені висновки.

Закриваючи провадження в частині позовних вимог автогаражного кооперативу, суд дійшов висновку, що вказані вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки спір виник між субєктами господарювання.

В даній частині судове рішення сторонами не оскаржується.

Заявлені позивачем ОСОБА_2 вимоги обґрунтовані посиланням на те, що він як забудовник був позбавлений відповідачем права на компетентне, непідкупне та чесне реагування на звернення, що завдало йому невиправданої та значної моральної шкоди, яку він оцінив в 50000 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов висновку, що як сам автогаражний колектив, так і окремі його члени мають право захищати свої права та інтереси шляхом звернення до суду. Між тим, сам позивач як член колективу особисто не використовував своє право на звернення до компетентних органів, в тому числі з питаннями щодо замовлення розроблення документації із землеустрою, щодо надання висновку про наявність планувальних обмежень та сервітутів, а відтак і не отримував відмови в їх наданні.

З врахуванням положень ст.ст. 1167, 1174 ЦК України, суд зазначив про відсутність підстав для судового захисту у обраний позивачем спосіб, оскільки останній не довів факт спричинення йому бездіяльністю відповідача моральної шкоди.

Колегія судів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб.

Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян»(далі Закону) встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Загальними підставами для відшкодування шкоди, в тому числі і моральної, є наявність складових правопорушення - шкоди, протиправності поведінки її заподіювача, причинний звязок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вини.

За змістом ст. 179 ЦПК України предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

При вирішенні спору в частині позовних вимог члена автогаражного колективу доведенню позивачем ОСОБА_2 підлягає наявність вищевказаних складових як підстав для відповідальності за завдану моральну шкоду внаслідок бездіяльності відповідача.

Між тим, як вірно встановлено судом, ОСОБА_2 як член автогаражного колективу особисто, з метою захисту своїх прав та інтересів, не звертався до відповідача з питаннями щодо замовлення розроблення документації із землеустрою та щодо надання висновку про наявність планувальних обмежень та сервітутів.

При цьому, матеріали справи не містять доказів, які б доводили сам факт існування спірних правовідносин між членом автогаражного колективу ОСОБА_2 та Управлінням з питань містобудування та архітектури, натомість даний спір виник між останнім та автогаражним колективом «Енергія», інтереси якого згідно до Статуту представляє голова правління ОСОБА_4, за підписом якого оформлялись та направлялись запити на адресу відповідача.

Таким чином, вірно встановивши обставини справи та визначившись з характером спірних правовідносин, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог члена автогаражного колективу ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Так, не приймаються до уваги колегією суддів твердження апелянта про те, що при розгляді справи судом зроблено висновок про неправомірну бездіяльність Управління з питань містобудування та архітектури Полтавської міської ради в частині незаконного ненадання відповідних висновків щодо планувальних обмежень та сервітутів, оскільки в цій частині позовних вимог провадження по справі закрито внаслідок непідсудності їх розгляду в порядку цивільного судочинства, позаяк висновків по суті спору в цій частині суд не висловлював.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно звузив коло правових підстав для заявлення вимог позивача - як фізичної особи, оскільки місцевим судом розглянуті заявлені членом автогаражного колективу ОСОБА_2 вимоги з дотриманням положень ст. 11 ЦПК України, у відповідності до визначеного самим позивачем предмету та підстав позову.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на обставини, з якими процесуальне законодавство повязує наявність підстав для скасування чи зміни судового рішення, а відтак колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду першої інстанції без змін, як постановленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 9 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги.

С У Д Д І : /підписи/

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1