Рішення № 63409983, 08.12.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/5861/15-ц Головуючий у І інстанції Мікулін А. В.Провадження № 22-ц/780/6248/16 Доповідач у 2 інстанції Верланов С. М.Категорія 26 08.12.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

08 грудня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Савченка С.І., Білоконь О.В.,

за участю секретаря - Волинець Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11 лютого 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та є законним представником малолітньої ОСОБА_3, треті особи: Ірпінський міський відділ Управління Державної міграційної служби України в Київській області, Служба у справах дітей виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 29 серпня 2003 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», перейменованого в подальшому на ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №27-NL/08-2003C, за яким останній отримав кредит у розмірі 70 000 доларів США, зі сплатою 8% річних строком на 10 років. В подальшому 26 листопада 2004 року, 01 грудня 2004 року, 18 квітня 2007 року, 12 червня 2007 року та 21 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_2 були укладені додаткові угоди до кредитного договору, згідно з якими було збільшено ліміт кредитування, змінено розмір процентної ставки по кредиту, замінено реєстраційний номер кредитного договору в обліковій системі банку, змінено строк дії кредитного договору до 29 серпня 2024 року та встановлено новий графік погашення кредиту. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 12 червня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, за яким останній передав банку в іпотеку житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, житловою площею 60,10 кв.м., загальною площею 368,70 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,10 га, яка розташована за тією ж адресою, що належать йому на праві власності.

21 серпня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11202038000, за яким останньому відкрито кредитну лінію у сумі 350 000 доларів США на строк до 21 серпня 2028 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки від 15 лютого 2008 року, за яким останній передав банку в іпотеку вказаний вище житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, житловою площею 60,10 кв.м., загальною площею 368,70 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,10 га, яка розташована за тією ж адресою.

26 грудня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11105190000, за яким останній отримав кредит у розмірі 125 000 доларів США. Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передав банку в іпотеку житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, земельну ділянку площею 0,25 га та земельну ділянку площею 0,0194 га, які розташовані за тією ж адресою, що належать ОСОБА_4 на праві власності.

Також 19 травня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11005625000, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 51 300 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 07 березня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, за яким останній передав банку в іпотеку квартиру № 51, загальною площею 57,00 кв.м., жилою площею 28,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, яка належить йому на праві власності.

Позивач зазначав, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28 січня 2013 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 16 вересня 2013 року, задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» та стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитними договорами: від 29 серпня 2003 року, від 19 травня 2006 року; від 26 грудня 2006 року та від 21 серпня 2007 року, на загальну суму 499 133,55 доларів США та 3 219 грн. судового збору. Дане рішення суду відповідачем не виконане.

Вказаним рішенням суду встановлено, що заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором від 29 серпня 2003 року станом на 01 серпня 2012 року становить 59 003,83 доларів США та 2 480 грн. 29 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 55 347,64 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 3 656,19 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 944 грн. 21 коп. та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам у розмірі 1536 грн. 08 коп. Заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором від 12 червня 2007 року станом на 01 серпня 2012 року становить 296 167,39 доларів США та 6 357 грн. 56 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 277 777,72 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 18 389,67 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 2 377 грн. 13 коп. та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам у розмірі 3 980 грн. 43 коп.

Позивач зазначав, 19 червня 2012 року на адресу відповідача було направлено вимогу про виконання порушеного грошового зобов'язання протягом 30 календарних днів та повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, яку 30 червня 2012 року отримав вітчим ОСОБА_2 Однак вказана вимога відповідачем не виконана.

З урахуванням уточнення вимог позову, ПАТ «УкрСиббанк» просило у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №27-NL/08-2003C (№10005097000) від 29 серпня 2003 року у розмірі 59 003,83 доларів США та 2 480 грн. 29 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 55 347,64 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 3 656,19 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 944 грн. 21 коп. та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам у розмірі 1 536 грн. 08 коп., а також за кредитним договором №11202038000 від 21 серпня 2007 року у розмірі 296 167,39 доларів США та 6 357 грн. 56 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 277 777,72 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 18 389,67 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 2 377 грн. 13 коп. та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам у розмірі 3 980 грн. 43 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 56775 від 12 червня 2007 року та договором іпотеки №56776 від 15 лютого 2008 року: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, житловою площею 60,10 кв.м. та загальною площею 368,70 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною у розмірі 3 857 619 грн. 25 коп. Також позивач просив виселити відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зняти їх з реєстрації місця проживання у вказаному будинку.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11 лютого 2016 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 19 лютого 2016 року про виправлення описки, позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 29 серпня 2003 року №27-NL/08-2003С (№10005097000) та кредитним договором від 21 серпня 2007 року №11202038000 звернуто стягнення на предмети іпотеки: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, житловою площею 60,10 кв.м. та загальною площею 368,70 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для будівництва жилого будинку і господарських споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належать на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу на прилюдних торгах, у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною 3 857 619 грн. 25 коп..

Виселено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Знято з реєстрації місця проживання у будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 березня 2016 року урахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 29 серпня 2003 року №27-NL/08-2003С (№10005097000) у розмірі 59 003,83 доларів США та 2 480 грн. 29 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 55 347,64 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 3 656,19 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 944 грн. 21 коп. та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам у розмірі 1 536 грн. 08 коп. та за кредитним договором від 21 серпня 2007 року№11202038000 у розмірі 296 167,39 доларів США та 6 357 грн. 56 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 277 777,72 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 18 389,67 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 2 377 грн. 13 коп. та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам у розмірі 3 980 грн. 43 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, житловою площею 60,10 кв.м. та загальною площею 368,70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для будівництва жилого будинку і господарських споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належать на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 3 857 619 грн. 25 коп.

Виселено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та знято їх з реєстрації місця проживання у вказаному будинку.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «УкрСиббанк» відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення суду не в повному обсязі відповідає зазначеним вимогам закону.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Укрсиббанк», суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором від 29 серпня 2003 року та кредитним договором від 21 серпня 2007 року належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, а банк згідно із Законом України «Про іпотеку» і умовами договорів іпотеки має право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, визначеною у договорі іпотеки від 15 лютого 2008 року у розмірі 3 857 619 грн. 25 коп.

Оскільки вимога про звернення стягнення на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що є предметом іпотеки, в якому зареєстровані та проживають відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підлягає задоволенню, то суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про виселення відповідачів із вказаного будинку.

Також суд зазначив, що реєстрація відповідачів у житловому будинку, який є предметом іпотеки, перешкоджає позивачу його реалізувати, в якому відповідач ОСОБА_2, у порушення умов договорів іпотеки, зареєстрував себе та свою малолітню дитину без згоди позивача.

Проте повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому, ст.39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Згідно зі ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст. 26 цього Закону.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, Законом України «Про іпотеку» і Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» позивачу надається право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 29 серпня 2003 року між акціонерним інноваційним банком «УкрСиббанк», перейменованого в подальшому на ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №27-NL/08-2003C (№10005097000), за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 70 000 доларів США зі сплатою 8% річних строком на 10 років для придбання житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.15-16).

Відповідно до укладених ПАТ «УкрСиббанк» зОСОБА_2 додаткових угод від 26 листопада 2004 року, 01 грудня 2004 року, 18 квітня 2007 року, 12 червня 2007 року та 21 серпня 2007 року до кредитного договору від 29 серпня 2003 року, збільшено ліміт кредитування до 115 000 доларів США, підвищено розмір процентної ставки з 8% річних до 9,5% річних, змінено реєстраційний номер кредитного договору в обліковій системі банку з №27-NL/08-2003C на №10005097000, змінено строк дії кредитного договору до 29 серпня 2024 року та встановлено новий графік погашення кредиту (а.с.19, 22, 23, 24, 25).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 12 червня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк»та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № 56775, за умовами якого останній передав банку в іпотеку житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, житловою площею 60,10 кв.м., загальною площею 368,70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,10 га, яка розташована за тією ж адресою, що належать ОСОБА_2 на праві власності (а.с.31-32).

При цьому у пункті 4.1 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором, а також у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечене іпотекою за цим договором.

Згідно з пунктом 4.5 договору іпотеки звернення стягнення за рішенням суду здійснюється відповідно до Закону України «Про іпотеку».

Судом першої інстанції встановлено, що 21 серпня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту №11202038000, за умовами якого останньому було відкрито кредитну лінію у сумі 350 000 доларів США зі сплатою 9,5% річних на строк до 21 серпня 2028 року років для будівництва будинку (а.с.33-35).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором про надання споживчого кредиту, 15 лютого 2008 року між ПАТ «УкрСиббанк»та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки №56776, за яким останній передав банку в іпотеку житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, житловою площею 60,10 кв.м., загальною площею 368,70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку і господарських споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за тією ж адресою, що належать ОСОБА_2 на праві власності (а.с.44-45).

Пунктом 4.1 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечене іпотекою за цим договором.

Згідно з пунктом 4.4 договору іпотеки звернення стягнення за рішенням суду здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Також судом першої інстанції встановлено, що 19 травня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11005625000, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 51 300 доларів США зі сплатою 10% річних на строк до 19 травня 2027 року. Крім того, 26 грудня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11105190000, за яким останній отримав кредит у розмірі 125 000 доларів США зі сплатою 9,5% річних на строк до 26 грудня 2027 року.

По справі встановлено, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28 січня 2013 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 16 вересня 2013 року, задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» та стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором №27-NL/08-2003C (№10005097000) від 29 серпня 2003 року; за кредитним договором №11005625000 від 19 травня 2006 року; за кредитним договором №11105190000 від 26 грудня 2006 року та кредитним договором №11202038000 від 21 серпня 2007 року, на загальну суму 499 133,55 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України станом на 01 серпня 2012 року становить 3 989 574 грн. (а.с.47-54).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 27 листопада 2013 року відкрито виконавче провадження №ВП 412384477 з примусового виконання виконавчого листа № 2-101/2013, виданого 15 жовтня 2013 року Вишгородським районним судом Київської області на виконання вказаного вище рішення суду від 28 січня 2013 року (а.с.55-57).

Згідно листа начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 25 березня 2015 року по виконавчому провадженню №41238477 стягнень не проводилось, борг не сплачений (а.с.59).

По справі встановлено, що 19 червня 2012 року ПАТ «УкрСиббанк» направило на адресу ОСОБА_2 вимогу про виконання грошового зобов'язання протягом 30 календарних днів та повідомило про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Вказана вимога отримана вітчимом ОСОБА_2 30 червня 2012 року (а.с.60-62). Однак ОСОБА_2 не виконав вказану вимогу банку.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором від 29 серпня 2003 року станом на 01 серпня 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 59 003,83 доларів США та 2 480 грн. 29 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 55 347,64 доларів США, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 3 656,19 доларів США, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 944 грн. 21 коп. та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам у розмірі 1 536 грн. 08 коп. (а.с.65).

Також у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту №11202038000 від 21 серпня 2007 року станом на 01 серпня 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 296 167,39 доларів США та 6 357 грн. 56 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 277 777,72 доларів США, заборгованості по процентам у розмірі 18 389,67 доларів США, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 2 377 грн. 13 коп. та пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам у розмірі 3 980 грн. 43 коп. (а.с.66).

Установивши, що ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором від 29 серпня 2003 року та договором про надання споживчого кредиту від 21 серпня 2007 року належним чином не виконує, внаслідок утворилась заборгованість у вказаному вище розмірі та банк згідно із Законом України «Про іпотеку» і умовами договору іпотеки має право на звернення стягнення на предмет іпотеки у обраний позивачем спосіб, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також колегія суддів погоджується із заочним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення вимог ПАТ «УкрСиббанк» про виселення і зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з житлового будинку з таких підстав.

Відповідно до пункту 2.4.6 договору іпотеки від 15 лютого 2008 року ОСОБА_2 зобов'язався не надавати дозвіл на реєстрацію в житлових приміщеннях, що складають предмет іпотеки, фізичних та юридичних осіб без згоди ПАТ «Укрсиббанк».

По справі встановлено, що у порушення пункту 2.4.6 договору іпотеки, ОСОБА_2 15 листопада 2012 року без згоди ПАТ «УкрСиббанк» зареєстрував у житловому будинку, який є предметом іпотеки, свою малолітню дочку ОСОБА_3 (а.с.113).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є ст. 109 ЖК України, у частині першій якої передбачені підстави виселення.

Відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Статтею 109 ЖК України передбачено, що звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Враховуючи наведені вище вимоги закону та, приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 передав банку в іпотеку житловий будинок, який був придбаний ним за рахунок отриманих у позивача кредитних коштів, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вимоги ПАТ «УкрСиббанк» про виселення відповідачів із житлового будинку, який є предметом іпотеки.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не перевірив, чи направилась ПАТ «УкрСиббанк» письмова вимога відповідачам про добровільне звільнення житлового будинку, не заслуговують на увагу з таких підстав.

Зі змісту ч. 3 ст. 109 ЖК України, ч.3 ст.33, ч.ч.1, 2 ст.39, ч.ч.1, 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» убачається, що вимога письмового попередження про добровільне звільнення житлового приміщення стосується лише такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки, як позасудове врегулювання на підставі договору, і не застосовується в порядку звернення стягнення за рішенням суду. Задоволення позову про виселення мешканців з переданого в іпотеку житлового приміщення не залежить від дотримання іпотекодержателем ч.2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку». З урахуванням ч.2 ст. 39 цього Закону відповідне рішення може бути прийняте судом (за заявою іпотекодержателя) одночасно з прийняттям рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 09 вересня 2015 року у справі № 6-455цс15.

Також колегія суддів вважає, що оскільки реєстрація ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перешкоджає позивачу реалізувати житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який є предметом іпотеки, то висновки суду про задоволення вимоги ПАТ «УкрСиббанк» про зняття з реєстрації місця проживання у житловому будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_3, є правильними.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що заочне рішення суду першої інстанції в частині встановлення початкової ціни реалізації предмета іпотеки у розмірі 3 857 619 грн. 25 коп. не може бути залишене в силі та підлягає зміні з таких підстав.

Згідно з ч.6 ст.38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Положеннями ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Як вбачається з оскаржуваного заочного рішення, суд встановив початкову ціну продажу предмета іпотеки - житлового будинку та земельної ділянки, виходячи із ринкової вартості предмету іпотеки у розмірі 3 857 619 грн. 25 коп., визначеної у пункті 1.2 договору іпотеки №56776 від 15 лютого 2008 року (а.с.44).

Проте, колегія суддів вважає, що визначена сторонами ціна предмета іпотеки при укладенні договору іпотеки у 2008 році не може вважатися погодженою сторонами ціною продажу предмета іпотеки на час розгляду справи у суді у розумінні ч.6 ст.38 Закону України «Про іпотеку».

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не погоджується із встановленою судом початковою ціною продажу предмета іпотеки та зазначив, що він не мав можливості її оспорити та довести її інший розмір, оскільки судом було ухвалено заочне рішення.

У зв'язку з наведеними вище обставинами, суд апеляційної інстанції, сприяючи стороні позивача у здійсненні процесуальних прав у відповідності до вимог ч.4 ст.10 ЦПК України роз'яснив представнику позивача його право надати суду докази про оцінку предмета іпотеки на час розгляду справи у суді.

При апеляційному розгляді справи представник ПАТ «УкрСиббанк» надав звіт суб'єкта оціночної діяльності - приватного підприємства «Центр незалежної оцінки та експертизи» про незалежну оцінку майна № 68, відповідно до якого станом на 26 вересня 2016 року ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 368,70 кв.м. та земельної ділянки площею 0,1000 га, які знаходяться по АДРЕСА_1, становить 3 791 700 грн. (а.с.261-262).

Вказана ціна предмета іпотеки представником відповідача - ОСОБА_5 у суді апеляційної інстанції не спростована.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що початкова ціна продажу предмета іпотеки підлягає встановленню у розмірі 3 791 700 грн., яка визначена суб'єктом оціночної діяльності станом на час вирішення справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що заочне рішення суду в частині встановлення початкової ціни реалізації предмета іпотеки підлягає зміні на підставі ст.309 ЦПК України, у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням судом норм матеріального права, встановивши початкову ціну реалізації предмета іпотеки у розмірі 3 791 700 грн.

За змістом ст.220 ЦПК України додаткове рішення суду є невід'ємною частиною рішення у справі, тому в разі зміни рішення суду додаткове рішення також не може залишатися в силі.

Оскільки заочне рішення суду в частині встановлення початкової ціни реалізації предмета іпотеки підлягає зміні, то додаткове рішення суду в цій частині також підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11 лютого 2016 року та додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 березня 2016 року в частині встановлення початкової ціни реалізації предмета іпотеки у розмірі 3 857 619 грн. 25 коп. - змінити.

Встановити початкову ціну реалізації предмета іпотеки у розмірі 3 791 700 (три мільйони сімсот дев'яносто одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

В іншій частині заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11 лютого 2016 року та додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 березня 2016 року - залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді