Ухвала суду № 63406560, 01.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 року м. Київ К/800/14095/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Гончар Л.Я. Мороза В.Ф.

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі № 242/2695/15-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Пенсійний фонд України, про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити призначення пенсії, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області, в якому просив визнати протиправною відмову у призначенні йому пенсії, скасувати рішення відповідача № б/н від 15 травня 2015 року про відмову в призначенні пенсії, зобов'язати УПФУ в м. Селидове Донецької області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 26.02.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням відповідача № б/н від 15 травня 2015 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» п. 2 р. XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 20 років 6 місяців з посиланням на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015 року. При цьому, відповідачем не взято до уваги, що пенсію позивачу потрібно призначати не з дня звернення із заявою до відповідача про призначення пенсії та після набрання чинності змін у Законі України «Про пенсійне забезпечення», а з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 10 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління пенсійного Фонду України в м. Селидове щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_4 Скасовано рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області № б/н від 15 травня 2015 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_4 Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.02.2015 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції. Прийнято нову постанову. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим по справі рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.05.2013 року ОСОБА_4 звернувся до УПФУ в м. Селидове Донецької області із заявою № 1440 про призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України про пенсійне забезпечення та п. 2 р. ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

Рішенням УПФУ в м. Селидове Донецької області № 998 від 06 червня 2013 року ОСОБА_4 відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами пп. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки на період звернення його страховий стаж складав 18 років 07 місяців 15 днів, в тому числі стаж підземної роботи склав 08 років 07 місяців 15 днів, замість необхідних на той момент 10 років стажу підземної роботи в підземних умовах та 20 років страхового стажу.

Між позивачем та УПФУ в м. Селидове Донецької області 22.07.2013 року укладено договір № 117 про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, який визначив порядок добровільної участі застрахованої особи у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Договір укладено терміном з 22.07.2013 року до 22.07.2014 року (не менше одного року), але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Позивач 22 квітня 2015 року звернувся до УПФУ в м. Селидове Донецької області із заявою № 1406 про призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням УПФУ в м. Селидове Донецької області № б/н від 15 травня 2015 року відмовило йому в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» п.2 р. XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з тим, що на момент звернення його страховий стаж складав 20 років 14 днів, в тому числі стаж підземної роботи склав 08 років 07 місяців 15 днів, замість необхідних на той момент 10 років в підземних умовах та 20 років 6 місяців страхового стажу, відповідно до умов Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015 року.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача позивач і звернувся з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що згідно ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності; б) пенсії у разі втрати годувальника призначаються з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач звернувся з заявою про призначення пенсії 22.04.2015 року, а тому підлягають застосуванню норми п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції станом на 09.12.2012 року, а не в редакції станом на 01.04.2015 року, оскільки позивач звернувся за призначенням пенсії в межах тримісячного строку, що передбачено ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що в момент звернення позивача за призначенням пенсії (станом на 25 квітня 2015 року) умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначались положеннями абз. 3 п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції, діючої з 01 квітня 2015 року, а саме: «За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок».

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки відповідно до п.16 розділу ХV «Перехідні положення» положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» ст. 83 вказаного Закону застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років, а не призначення пенсії.

Необхідного страхового стажу позивач набув 30.06.2014 року, а саме після виконання умов договору № 117 від 22.07.2013 року про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тоді як пенсійного віку 52 роки він набув 26 лютого 2015 року. З урахуванням фактичного стажу роботи позивача на момент звернення за призначенням пенсії (20 років 14 днів) суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для призначення пенсії, оскільки позивач не набув стажу роботи, зазначеного у вищевикладеній нормі Закону (20 років 6 місяців).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадку, коли пенсія призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За правилами пенсійного забезпечення умови призначення пенсії визначають призначення пенсії на момент звернення з відповідною заявою до територіального органу Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції станом на 01.04.2015 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015 року), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до абз. 3 п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок.

Враховуючи наведене, оскільки на момент звернення позивача до УПФУ в м. Селидове Донецької області за призначенням пенсії стаж роботи позивача складав 20 років 14 днів, а пенсія за віком на пільгових умовах згідно вимог абз. 3 п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції станом на 01.04.2015 року) призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків, рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області № б/н від 15 травня 2015 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_4 прийнято в межах повноважень та у відповідності до вимог абз. 3 п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції станом на 01.04.2015 року).

Згідно ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 по справі № 242/2695/15-а відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: