Ухвала суду № 63406549, 01.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 року м. Київ К/800/16921/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Гончар Л.Я. Мороза В.Ф.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2016 року, додаткову постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі № 487/9193/15-а за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, третя особа: Миколаївський обласний військовий комісаріат, про визнання незаконними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив визнати незаконними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у перерахунку та поновленні пенсії за вислугу років за період з 07.10.2009 року по 16.05.2011 року, виплаті підвищення до пенсії як дитині війни, починаючи з 05.09.2014 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок, індексацію та виплату пенсію за вислугу років та інші пенсійні підвищення як непрацюючому пенсіонеру на підставі матеріалів пенсійної справи та згідно довідки Миколаївського обласного військового комісаріату від 17.10.2012 року про розмір грошового забезпечення у розмірі, передбаченому діючим законодавством на момент виплати пенсії за період з 07.10.2009 року по 16.05.2011 року; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії у розмірі, встановленому для дітей війни, починаючи з 05.09.2011 року; зобов'язати відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із несвоєчасною виплатою пенсії за період з 07.10.2009 року по 16.05.2011 року та підвищення до пенсії як дитині війни по день фактичної виплати; зобов'язати видати витяг із розпорядження про перерахунок/поновлення виплати пенсії із посиланням на нормативні акти.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про перерахунок/поновлення пенсії за вислугу років з 07.10.2009 року по 16.05.2011 року. Також, у вказаній заяві позивачем ставилось питання про нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни, починаючи з 05.09.2014 року та виплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку із несвоєчасною виплатою пенсії, починаючи з 07.10.2009 року по 16.05.2011 року, та підвищення до пенсії як дитині війни по день фактичної виплати. Посилаючись на відсутність правових підстав для проведення перерахунку/поновленні пенсії і виплати компенсації втрати частини доходу, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області відмовило позивачу у задоволенні його заяви.

Позивач не погоджуючись із таким рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області звернувся до суду з даним позовом.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2016 року, адміністративний позов про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, щодо призначення, нарахування та перерахунок пенсії залишено без задоволення. Додатковою постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 до Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, щодо призначення, нарахування та перерахунок пенсії в частині зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області нарахувати і сплатити підвищення до пенсії у розмірі, встановленому для дітей війни, починаючи з 05.09.2014 року залишено без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2016 року та додаткову постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2016 року - залишено без змін.

На постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2016 року, додаткову постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року надійшла касаційна скарга ОСОБА_4, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 лютого 2012 року у справі № 2-а-427/12/1412, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2013 року, частково задоволено позов ОСОБА_4 Суд визнав незаконним рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області від 24.05.2011 року № 41 про відмову ОСОБА_4 поновити виплату пенсії. Зобов'язано відповідача прийняти рішення про поновлення виплати ОСОБА_4 пенсії за вислугу років на підставах, визначених пенсійним законодавством з 16.05.2011 року. Зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_4 пенсії за вислугу років на підставах визначених пенсійним законодавством з 16.05.2011 року. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Вирішуючи спір по суті та часткового задовольняючи позов у вказаній справі, суд виходив з того, що припинення з 1994 року позивачу раніше призначеної пенсії у зв'язку із переїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю відбулось з порушенням вимог чинного законодавства та гарантованого права на пенсійне забезпечення, у зв'язку із чим суд дійшов до висновку про те, що дії відповідача, які виразилися у відмові у поновленні виплати пенсії є незаконними та зобов'язав відповідача здійснювати нарахування пенсії з урахування піврічного строку, визначеного ст. 99 КАС України.

На виконання вказаного судового рішення відповідачем з 16.05.2011 року поновлено позивачу виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Розмір пенсії обчислено згідно довідок від 17.10.2012 року № ЮН27792/903 та № ЮН27792/904, виданих Миколаївським обласним військовим комісаріатом, про складові грошового забезпечення, з урахуванням підвищення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

ОСОБА_4 07.11.2015 року звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про перерахунок, поновлення пенсії за вислугу років з 07.09.2009 року по 16.05.2011 року. В листі до заяви позивачем ставилось питання про перерахунок та виплату пенсії за вислугу років як непрацюючому пенсіонеру за матеріалами пенсійної справи та довідки Миколаївського обласного військового комісаріату від 17.08.2015 року про розмір грошового забезпечення, починаючи з 16.05.2011 року; проведення перерахунку, нарахування та виплати пенсії у розмірі, передбаченому діючим законодавством на момент виплати пенсії, за період з 07.10.2009 року по 16.05.2011 року; нарахування та виплату підвищення до пенсії, установленого для дітей війни, починаючи з 05.09.2014 року; виплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку із несвоєчасною виплатою пенсії за період з 07.10.2009 року по 16.05.2011 року та затриманого підвищення до пенсії як дитині війни по день фактичної виплати.

Розглянувши заяву та матеріали пенсійної справи позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення від 02.12.2015 року № 103 про відмову ОСОБА_4 в поновленні/перерахунку виплати пенсії за вислугу років.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача позивач і звернувся з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що перерахунок пенсії здійснюється у разі наявності відповідних обставин, що впливають на її розмір і порядок виплати. Відсутність в органі пенсійного фонду відповідного документу, а саме довідки Миколаївського обласного військового комісаріату від 17.08.2015 року про розмір грошового забезпечення, яку позивач просив враховувати при перерахунку, позбавило відповідача можливості вчинити дії, передбачені п. п. 2.7 п. 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 та ст. 52 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем не було надано необхідні документи, що впливають на розмір та порядок виплати пенсії.

Щодо відмови відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії у розмірі, встановленому для дітей війни, починаючи з 05.09.2011 року судами попередніх інстанцій враховані висновки суду у справі № 2-а/487/39/14 за позовом ОСОБА_4 про відсутність правових підстав для врахування заявленого підвищення до пенсії та обов'язку відповідача враховувати ці надбавки при її виплаті. Встановлено, що позивач 07.11.2013 року звернувся з позовом до Заводського районного суду м. Миколаєва про визнання дій протиправними та зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 16.05.2011 року. Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.02.2014 року по справі № 2-а/487/39/14 позов задоволено, визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області по не нарахуванню та невиплаті підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 16.05.2011 року неправомірними та зобов'язано проводити позивачу нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 року по справі № 2-а/487/39/14 скасовано постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.02.2014 року в частині зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 16.05.2011 року по 17.04.2013 року, а позовні вимоги в зазначеній частині залишено без розгляду, в іншій частині у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Щодо відмови відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії у розмірі, встановленому для дітей війни, починаючи з 05.09.2014 року судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач з вказаними вимогами звернувся до суду 16.12.2015 року, заяву про поновлення строку звернення до суду не надав. Враховуючи наведене, заявлені вимоги в частині зобов'язання відповідача проводити нарахування та виплату щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни з 05.09.2014 року належить залишено без розгляду.

Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що вимоги позивача про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, щодо нарахування та виплати пенсії за період з 07.10.2009 р. по 16.05.2011 р. не підлягають задоволенню, оскільки вже були предметом судового розгляду з постановленням відповідних рішень, які набрали законної сили, а тому можуть бути переглянуті судом за вказаних позивачем обставин, відповідно до положень глави 4 КАС України. Встановлено, що позивач 21 листопада 2011 року звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом про визнання рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови в поновленні виплати йому пенсії за вислугу років протиправним та зобов'язання відповідача провести з 07.10.2009 року нарахування та виплату пенсії за вислугу років, призначену до виїзду на постійне місце проживання за кордон. Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 09.02.2012 року по справі № 2-а/1412/427/12, залишеною без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, рішення щодо відмови в поновленні пенсії визнано незаконним та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийняти рішення щодо поновлення виплати пенсії, а також здійснити нарахування та виплату пенсії за вислугу років з 16.05.2011 року.

В частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із несвоєчасною виплатою пенсії за період з 07.10.2009 року по 16.05.2011 року та підвищення до пенсії як дитині війни по день фактичної виплати судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Таким чином, в порядку наведеного Закону компенсація провадиться на нараховані, але вчасно не виплачені суми.

Оскільки відповідачем на виконання судового рішення (постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 09.02.2012 року по справі № 2-а/1412/427/12, залишеною без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій) перерахунок та виплату сум пенсії здійснено в листопаді 2012 року, рішенням суду не було зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача за період з 07.10.2009 року по 16.05.2011 року, не проведення відповідачем цих виплат не є затримкою виплат у розумінні ст. 2 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», отже і підстави для компенсації позивачу втрати частини доходу відсутні.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ч. 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку)/поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1. У п. п. 2.7 п. 2 Порядку від 25.11.2005 року № 22-1 зазначено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2 - 4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII.

Відповідно до ст. 51 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених у ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Оскільки позивачем не надано відповідачу довідки Миколаївського обласного військового комісаріату від 17.08.2015 року про розмір грошового забезпечення, яку позивач просив враховувати при перерахунку пенсії, відповідачем правомірно прийнято рішення від 02.12.2015 року № 103 про відмову ОСОБА_4 в поновленні/перерахунку виплати пенсії за вислугу років у зв'язку із невиконанням вимог, передбачених п. п. 2.7 п. 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 та ст. 51 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Не підлягають розгляду позовні вимоги про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, щодо нарахування та виплати пенсії за період з 07.10.2009 р. по 16.05.2011 р., оскільки були предметом судового розгляду по справі № 2-а/1412/427/12, а також позовні вимоги щодо зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії у розмірі, встановленому для дітей війни, починаючи з 05.09.2011 року, оскільки були предметом судового розгляду суду по справі № 2-а/487/39/14.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 у справі № 487/9193/15-а відхилити. Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2016 року, додаткову постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі № 487/9193/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: