Ухвала суду № 63405584, 14.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1656/16 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

14 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Мацедонської В.Е., Костюк Л.О.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 41 КАС України, в залі суду апеляційну скаргу представника Командування Сухопутних військ Збройних сил України Військової частини А 0105 Міністерства оборони України - Бабенка Романа Володимировича на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Командування Сухопутних військ Збройних сил України Військової частини А 0105 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_4 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Командування Сухопутних військ Збройних сил України Військової частини А 0105 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що неврахування додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» при нарахуванні та виплаті грошової допомоги при звільненні, є протиправним та порушує його права.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року задоволено вказаний адміністративний позов. Визнано протиправними дії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України військової частини А0105 Міністерства оборони України щодо нарахування та виплати ОСОБА_4 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій». Зобов'язано Командування Сухопутних військ Збройних Сил України військової частини А0105 Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Командування Сухопутних військ Збройних сил України Військової частини А 0105 Міністерства оборони України - Бабенко Роман Володимирович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що полковник запасу ОСОБА_4 проходив службу в Командуванні Сухопутних військ Збройних Сил України військовій частині А0105 на посаді начальника відділу радіоелектронної розвідки розвідувального управління штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.

Наказом Міністра оборони України від 15 січня 2016 року № 34 о/с відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», позивач був звільнений з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я).

Наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15.03.2016 року № 50 ОСОБА_4 виключений із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлений для зарахування на військовий облік до Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату Чернігівської області.

Цим же наказом йому встановлено виплатити одноразову грошову допомогу по звільненню відповідно до постанови кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 за 25 календарних років.

На підставі даного наказу позивачу виплачена вихідна допомога в розмірі 109418 грн. 75 коп. без врахування додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова №889).

При цьому, до розміру грошової допомоги при звільненні, позивачу Командуванням Сухопутних військ Збройних сил України військовою частиною А 0105 Міністерства оборони України не була включена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій", зі змінами, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи даний адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кабінет Міністрів України Постановою від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій", зі змінами, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161 встановив для військовослужбовців Збройних Сил України щомісячний додатковий вид грошового забезпечення - щомісячну додаткову грошову нагороду, постійний характер якої визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161, якою було внесено зміни до постанови від 22 вересня 2010 року № 889.

Відповідно до зазначених нормативних актів, військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) встановлена щомісячна додаткова грошова винагорода: з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Наведені ознаки цієї виплати відповідають ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер.

Крім того, Міністерство оборони України, в особі Департаменту фінансів, своїм інформаційним листом від 07.08.2013 року №248/3/6/1284 щодо оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги визначає, що військовослужбовцям, які були звільнені після 01 квітня 2013 року, після запровадження виплат щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 161, вказана винагорода повинна включатися в довідку про розмір місячного грошового забезпечення, передбаченого для виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щомісячна додаткова грошова винагорода, відноситься до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, щомісячна додаткова грошова винагорода (як додатковий вид грошового забезпечення) повинна включатися в довідку про розмір місячного грошового забезпечення.

Згідно довідки військової частини А 0105 від 18.07.2016 року № 116/32 позивач отримував вказану надбавку з березня 2014 року по лютий 2016 року.

Пунктом 1 статті 9 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 2 ст. 15 Закону визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України.

Відповідно до наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 п.38.1. особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Пунктом 8 наказу Міністра оборони України від 15.11.2010 року № 595 "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України" визначено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що частиною 2 статті 9 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено ширший перелік видів виплат, які входять до складу грошового забезпечення військовослужбовців, аніж це передбачено пунктом 8 наказу Міністра оборони України від 15.11.2010 року № 595 "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України".

В ієрархії нормативно-правових актів Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" має вищу юридичну силу, ніж наказ Міністра оборони України від 15.11.2010 року № 595 "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України".

Правова позиція по даному питанню висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 27 липня 2016 року в справі № К/800/35596/15 та Верховним Судом України в постанові від 20 жовтня 2015 року в справі № 21-2942а15, 559/3342/14-а.

За таких підстав, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 до грошової допомоги при звільненні позивача Командуванням Сухопутних військ Збройних Сил України військовою частиною А0105 Міністерства оборони України є протиправним, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Командування Сухопутних військ Збройних сил України Військової частини А 0105 Міністерства оборони України - Бабенка Романа Володимировича - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: В.Е. Мацедонська

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 14.12.2016 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Костюк Л.О.

Мацедонська В.Е.