Постанова № 63404833, 13.12.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.12.2016р. справа №905/2477/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3секретар судового засідання ОСОБА_4за участю представників сторін: від позивача: не зявився;від відповідача:не зявивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОбласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Краматорськ Донецької області, в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Святогірське багатогалузеве комунальне господарство», м.Святогірськ Донецької областіна рішення господарського суду Донецької області від05.10.2016р. (повний текст підписано 10.10.2016р.)по справі№905/2477/16 (суддя Бойко І.А.)за позовомОбласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Краматорськ Донецької області, в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Святогірське багатогалузеве комунальне господарство», м.Святогірськ Донецької областідо Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», м. Покровськ Донецької областіпростягнення заборгованості в розмірі 29090,12грн.

В С Т А Н О В И В:

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», м. Краматорськ Донецької області, в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Святогірське багатогалузеве комунальне господарство», м.Святогірськ Донецької області (Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», м.Покровськ Донецької області (Відповідач) про стягнення 29090,12грн. за договором про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення №41 від 09.04.2014р., з яких: основної заборгованості в розмірі 11393,09грн., пені в розмірі 11393,09грн., 3% річних в розмірі 439,11грн. та інфляційних втрат в розмірі 5864,83грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 05.10.2016р. (повний текст підписано 10.10.2016р.) по справі №905/2477/16 у задоволенні позовних вимог Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Святогірське багатогалузеве комунальне господарство» було відмовлено в повному обсязі з мотивів відсутності в матеріалах справи доказів, які б підтверджували повноваження завідуючого господарства ОСОБА_5 на підписання отриманих ним актів-рахунків та актів прийому-передачі виконаних робіт.

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Святогірське багатогалузеве комунальне господарство», не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 05.10.2016р. у справі №905/2477/16 скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення на суму 29090,12грн., та прийняти нове рішення в цій частині, яким стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 29090,12грн.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає ненадання судом в порушення ст.ст.32, 43 Господарського процесуального кодексу України належної правової оцінки факту того, що ОСОБА_5 був зазначений в договорі №41 від 03.04.2014р. в якості завідуючого господарством Позаміського закладу оздоровлення і відпочинку «Срібний горн» Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», у звязку з чим не було належним чином встановлено період, з якого останній працював у Відповідача, що має суттєве значення для правильного вирішення справи. Крім того, на думку Скаржника, між завідуючим господарством ОСОБА_5 та Державним вищим навчальним закладом «Донецький національний технічний університет» фактично відбувся правочин щодо представництва останнього при виконанні договорів про надання послуг з водопостачання та водовідведення, що підтверджується фактом сплати Відповідачем актів-рахунків за попередні періоди, які також були отримані ОСОБА_5 для їх передачі на підпис уповноваженим особам Відповідача.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Марченко О.А., Скакун О.А.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2016р. було порушено апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 22.11.2016р. о 15.00.

Протоколом автоматичної зміни складу суддів від 21.11.2016р. у звязку з перебування судді Марченко О.А. у відрядженні, її у складі колегії було замінено на суддю Зубченко І.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2016р. розгляд справи було відкладено на 06.12.2016р. о 15.30.

В свою чергу, через перебування судді Скакуна О.А. на лікарняному за результатами автоматичної зміни його було замінено на суддю Марченко О.А.

Фіксація судових засідань 22.11.2016р. та 06.12.2016р. апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у судове засідання 06.12.2016р. у судовому засіданні підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги, наголошуючи на тому, що фактично послуги були надані у спірний період і необхідність їх оплати не залежить від того, чи погоджувався Відповідач на проживання біженців на своєму обєкті, а також надав визначені ухвалою суду документи про здійснені Відповідачем платежі за актами-рахунками, що підписувалися ОСОБА_5 у попередні періоди (а.с.а.с.245-247 т.1).

Представник Відповідача у судовому засіданні 06.12.2016р. підтримав заперечення проти апеляційної скарги, викладені у письмових поясненнях та відзиві (а.с.а.с.213-229 т.1), а також надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи на підтвердження відомостей щодо оформлення трудових відносин з ОСОБА_5 (а.с.а.с.2-5 т.2)

Викликаний у судове засідання в порядку ст.30 Господарського процесуального кодексу України як посадова особа Відповідача ОСОБА_5 надав усні пояснення на запитання суду, зафіксовані засобами аудиофіксації, за змістом яких пояснив, що у спірний період, здійснюючи функції завгоспу надав Позивачеві відомості щодо показів приладів обліку та отримував акти-рахунку, які в подальшому передав до м. Донецька. Впродовж спірного періоду на території оздоровчого закладу «Срібний горн» мешкали біженці та переселенці, розміщені за рішенням місцевої влади. Через втрату трудової книжки (яку не було вивезено з м. Донецька в процесу переведення навчального закладу на контрольовану Україною територію) ОСОБА_5 з 14.05.2015р. змушений знову працевлаштовуватися до Відповідача на ту ж саму посаду, при цьому йому не відомо про своєї звільнення до означеного повторного працевлаштування.

На вимогу суду, ОСОБА_5 склав письмові пояснення (а.с.6 т.2), за змістом яких відобразив лише частину повідомлених усно відомостей, надавши, при цьому, докази на підтвердження розміщення в оздоровчому закладі тимчасових переселенців із зони АТО (а.с.а.с.7-21 т.2).

Задля дослідження наданих документів і пояснень у судовому засіданні 06.12.2016р. було оголошено перерву до 13.12.2016р., однак представники сторін після означеної перерви до суду не зявились, з огляду на що фіксація судового засіданні 13.12.2016р. здійснювалась у протоколі.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 03.04.2014р. між Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго», в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Святогірське багатогалузеве комунальне господарство» (Виконавець) та Державним вищим навчальним закладом «Донецький національний технічний університет» (Абонент) було укладено договір №41 про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення (Договір - а.с.а.с.15-18 т.1), відповідно до п.1.1 якого, Виконавець подає по своїм водопровідним мережам питну воду, а Абонент приймає воду, використовує її та здійснює оплату послуг згідно діючих тарифів, умов договору, Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №190 від 27.06.2008р. Також, цим пунктом було визначено, що обєктом водоспоживання та водовідведення є Позаміський заклад оздоровлення і відпочинку «Срібний горн».

Відповідно до п.1.2. договору, Виконавець приймає господарсько-побутові стічні води Абонента. Абонент скидає стічні води та своєчасно оплачує послуги Виконавця по водовідведенню згідно діючих тарифів, умов договору, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України (надалі Правила приймання). Кількість води, що подається Виконавцем та використовується Абонентом, визначається за показниками водолічильника. Зняття показників водолічильника здійснюється, щомісячно представником Виконавця спільно з представником Абонента.

В п.2.7 договору сторони узгодили, що кількість води, спожитої Абонентом, оформлюється двостороннім актом, завіреним печаткою або штампом один раз на місяць не пізніше 25 числа розрахункового місяця. При неявці представника Абонента до вказаного строку або необґрунтованій відмові підпису акту, акт підписується Виконавцем на підставі даних обліку води, один примірник якого в триденний термін надається Абоненту, як підстава для сплати.

Згідно п.3.7. договору, кількість стічних вод, що надходять до комунальної каналізації від Абонента, визначаються по кількості води, що надходить із комунального водопроводу згідно показникам водолічильника.

Відповідно до п.3.11 договору, кількість прийнятих Виконавцем стічних вод оформляється двостороннім актом, завіреним печаткою або штампом один раз на місяць не пізніше 25 числа розрахункового місяця. Виконавець на підставі актів прийому-передачі виконаних робіт (послуг) за договором виставляє Абоненту рахунки, які під підпис повинен одержати представник останнього.

При цьому, за умовами п.4.5. договору, Абонент перераховує оплату за надані послуги у 10-ти денний строк з дня одержання відповідного рахунку.

Строк дії договору, відповідно до п.п.8.1.,8.3 цього договору, становить з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов і діє з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., при цьому, дія договору продовжується на наступний календарний рік на тих же умовах, шляхом підписання додаткової угоди, з урахуванням зміни розрахунків-заявок на споживання води і скидання стоків, яке є невід'ємною частиною Договору.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем за період з липня 2014р. по травень 2015р. були надані Відповідачу акти-рахунки за послуги з водопостачання, а саме: №41/В-7 від 21.07.2014р. на суму 1206,41грн. (а.с.19 т.1); №41/В-8 від 20.08.2014р. на суму 1358,11грн. (а.с.21); №41/В-9 від 23.09.2014р. на суму 1228,0грн. (а.с.23 т.1); №41/В-10 від 21.10.2014р. на суму 151,70грн. (а.с.25); №41/В-11 від 20.11.2014р. на суму 108,36грн. (а.с.27 т.1); №41/В-12 від 22.12.2014р. на суму 108,36грн. (а.с.29); №41/В-1 від 22.01.2015р. на суму 209,50грн. (а.с.31 т.1); №41/В-2 від 20.02.2015р. на суму 151,70грн. (а.с.33 т.1); №41/В-3 від 19.03.2015р. на суму 195,05грн. (а.с.35); №41/В-4 від 21.04.2015р. на суму 216,72грн. (а.с.37 т.1); №41/В-5 від 21.05.2015р. на суму 65,02грн. (а.с.39 т.1), всього на загальну суму 4999,01грн., а також акти приймання-передачі виконаних робіт (а.с.а.с.20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40,42 т.1). Означені акти-рахунки та акти приймання-передачі виконаних робіт були підписані з боку Відповідача завідуючим господарством ОСОБА_5

Також, на виконання умов договору, за період з липня 2014р. по травень 2015р. за послуги з водовідведення, Відповідачу були надані наступні акти-рахунки: №41/С-7 від 21.07.2014р. на суму 1543,08грн. (а.с.41 т.1); №41/С 8 від 20.08.2014р. на суму 1737,12грн. (а.с.43 т.1); №41/С-9 від 23.09.2014р. на суму 1570,80грн. (а.с.45 т.1); №41/С-10 від 21.10.2014р. на суму 194,04грн. (а.с.47 т.1); №41/С-11 від 20.11.2014р. на суму 138,60грн. (а.с.49 т.1); №41/С-12 від 22.12.2014р. на суму 138,60грн. (а.с.51 т.1); №41/С-1 від 22.01.2015р. на суму 267,96грн. (а.с.53); №41/С-2 від 20.02.2015р. на суму 194,04грн. (а.с.55 т.1); №41/С-3 від 19.03.2015р. на суму 249,48грн. (а.с.57 т.1); №41/С-4 від 21.04.2015р. на суму 277,20грн. (а.с.59 т.1); №41/С-5 від 21.05.2015р. на суму 83,16грн. (а.с.61 т.1), всього на загальну суму 6394,08грн., а також акти приймання-передачі виконаних робіт за цей період (а.с.42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62 т.1), які як і акти-рахунки були підписані з боку Відповідача завідуючим господарством ОСОБА_5

Таким чином, Позивачем за період з липня 2014р. по травень 2015р. згідно вказаних документів було надано послуг з водопостачання та водовідведення на загальну суму 11393,09грн.

В свою чергу, Відповідач своїм листом від 09.06.2016р. №1-2/845 (а.с.69 т.1) повідомив Позивача про те, що у період з 2014-2015р.р. Державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет» не проводив діяльність оздоровчого закладу «Срібний горн», у звязку з чим Відповідач не може підтвердити наявність заборгованості перед Позивача.

Наказом Міністерства освіти і науки України №1129 від 03.10.2014р. (а.с.120 т.1) було визначено, що Державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет» до завершення збройного конфлікту на території м.Донецька проводить свою діяльність на базі Красноармійського індустріального інституту ДонНТУ, за адресою: м. Красноармійськ, пл. Шибанкова, 2. При цьому, з наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.а.с.96-101 т.1) вбачається, що державна реєстрація зміни місцезнаходження Відповідача відбулася лише 22.10.2014р.

Також в матеріалах справи наявна довідка №1-2/1162 від 15.09.2016р. (а.с.121 т.1) складена Відповідачем, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_5 працює в Державному вищому навчальному закладу «Донецький національний технічний університет» з 14.05.2015р. на посаді завідуючого господарством Позаміського закладу оздоровлення і відпочинку «Срібний горн», при цьому зазначено, що останній не є уповноваженою особою на підписання будь-яких документів від імені Відповідача.

Окрім того, існування трудових відносин між ОСОБА_5 та Відповідачем саме з 14.05.2015р., підтверджується, на думку Відповідача, його наказом №137-05 від 14.05.2015р. (а.с.151 т.1).

Між тим, враховуючи несплату Відповідачем суми заборгованості за договором про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення №41 від 09.04.2014р. в розмірі 11939,09грн., Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення означеної суми заборгованості, нарахувавши на неї 3% річних, пеню та інфляційну індексацію.

В свою чергу, Господарський суд Донецької області прийняв оскаржуване рішення, яким у задоволенні позовних вимог Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Святогірське багатогалузеве комунальне господарство» про стягнення 29090,12грн. заборгованості було відмовлено з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували повноваження завідуючого господарства ОСОБА_5 на підписання отриманих ним актів-рахунків та актів прийому-передачі виконаних робіт.

Окрім того, в ході розгляду справи у суді першої інстанції, Відповідачем було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності щодо стягнення сум пені (а.с.а.с.148-150), яке з огляду на відмову у задоволені позовних вимог, місцевим судом не розглядалось.

В свою чергу, Позивачем разом з матеріалами апеляційної скарги до справи було залучено копію договору №41 від 17.04.2013р. (а.с.а.с.187-189 т.1), який раніше був укладений між Позивачем та Відповідачем, зі змісту якого вбачається, що завідуючий господарством ОСОБА_5 був уповноваженою особою Відповідача на підписання актів. Також було надано акти-рахунки та акти прийому-передачі (а.с.а.с.172-185 т.1) за цим договором, які з боку Відповідача були підписані ОСОБА_5 та по яким Відповідач виконав свої зобовязання з оплати, що підтверджується витребуваними апеляційним судом виписками з банківського рахунку (а.с.а.с.245-247 т.1), засвідченими банківською установою.

Більш того, опитаний в порядку ст.30 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні ОСОБА_5 06.12.2016р. пояснив:

-що перебував на посаді завгоспу оздоровчого закладу «Срідний горн» і до 14.05.2016р., але трудова книжка його була втрачена (залишилась у м. Донецьку при переміщенні навчального закладу), і відомостей про своє звільнення до моменту повторного працевлаштування він не має;

-він повідомляв Позивачеві відомості про покази лічильників, які вказувалися у підписаних ним актах-рахунках за спірний період;

- впродовж спірного періоду, хоча Відповідач не використовував оздоровчий заклад, в ньому розміщались переселенці з зони АТО.

Наразі, зі змісту наданих Відповідачем відомостей відносно нарахування ОСОБА_5 заробітку, з якого сплачено єдиний внесок (а.с.3 т.2) вбачається, що останньому з січня по вересень 2014р. нараховувалася заробітна плата, тоді як доказів його звільнення з будь-яких визначених Кодексом законів про працю України підстав до настання спірного періоду суду не представлено.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Враховуючи правову природу та змісту укладеного між сторонами договору про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення №41 від 09.04.2014р., який у розумінні ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, нормами Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 («Правила користування»)

Сутність заявлених позовних вимог полягає у спонуканні Відповідача до стягнення заборгованості з оплати виставлених рахунків з водопостачання та водовідведення за договором №41 від 09.04.2014р. та нарахованих на цю заборгованість 3% річних, інфляційної індексації та пені.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ч.2 с.22 Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», Споживач питної води зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання, що також узгоджується з розділом 4 укладеного між сторонами Договору.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що висновок місцевого господарського суду щодо відсутності повноважень у завідуючого господарства ОСОБА_5 на підписання отриманих ним актів-рахунків та актів прийому-передачі виконаних робіт з водопостачання та водовідведення, не відповідає фактичним обставинам, які не були встановлені під час розгляду справи в суді першої інстанції у повному обсягу. Так, з п.3.20 договору №41 від 17.04.2013р., наданого Позивачем разом з апеляційною скаргою вбачається, що означена особа вказана в якості представника Абонента при проведенні виміру кількості та якості стічних вод, а тому посилання Відповідача, з якими погодився суд першої інстанції на укладення трудового договору з ОСОБА_5 лише з 14.05.2015р. є юридично неспроможним, окрім того з пояснень представника Відповідача, наданих у судовому засіданні 22.11.2016р. та його письмових пояснень (а.с.а.с.213-215 т.1) вбачається, що при переміщенні підприємства (держана реєстрація чого відбулося лише 22.10.2014р.) було втрачено базу даних співробітників університету, тому її теперішня відсутність, як і подальше оформлення з ОСОБА_5 нових документів про трудові відносини з 14.05.2015р. не вказує на відсутність цих повноважень в межах спірного періоду. Означений висновок у повній мірі підтверджується відомостями пенсійного фонду (а.с.3 т.2) та особистими поясненнями ОСОБА_5 в порядку ст.30 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, доводи Відповідача щодо не здійснення господарської діяльності Позаміським закладом оздоровлення і відпочинку «Срібний горн», також не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки цей факт не може ототожнюватись з відсутністю водовикористання в спірний період в контексті розміщення там переселенців з зони АТО (а.с.а.с.7-21 т.2). Окрім того, Відповідачем під час розгляду справи не було спростовано відомостей щодо показання лічильників в актах за спірний період, достовірність яких підтверджена поясненнями ОСОБА_5

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що Відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язку з оплати отриманих рахунків за договором про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення №41 від 09.04.2014р. за період з липня 2014р. по травень 2015р. на загальну суму 11393,09грн., з чого вбачається і правомірність вимог Позивача зі стягнення означеної суми заборгованості. Питання щодо наявності підстав розміщення переселенців з зони АТО, якими, ймовірно, і здійснювалося фактичне водокористування у розглядуваний період, не має відношення до розглядуваної справи (має вирішуватися у інших провадженнях) і не впливає на висновок про надання Позивачем на обєкті Відповідача послуг згідно діючого між ними договору.

Відповідно до ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.216-218 Господарського кодексу України наслідком прострочення виконання грошового зобов'язання є право кредитора вимагати, зокрема, сплати заборгованості, з нарахованими впродовж періоду прострочення на неї 3% річних, інфляційної індексації та пені, передбаченої приписами ст.1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».

Таким чином, перевіривши розрахунки позовних вимог, які були надані Позивачем на підтвердження права вимоги, суд апеляційної інстанції зазначає, що останнім, всупереч п.4.5 укладеного договору, положення якого визначають обовязок Відповідача протягом 10 днів з дня отримання рахунку здійснити оплату спожитих послуг, було невірно визначено початок виникнення заборгованості.

Відтак, належними періодами прострочення (в межах, визначених Позивачем) з оплати рахунків за водопостачання та водовідведення є:

- за рахунками №41/В-7 від 21.07.2014р. на суму 1206,41грн. та №41/С-7 від 21.07.2014р. на суму 1543,08грн., період прострочення становить з 05.08.2014р. - 01.07.2016р.;

- за рахунками №41/В-8 від 20.08.2014р. на суму 1358,11грн. та №41/С 8 від 20.08.2014р. на суму 1737,12грн. період прострочення становить з 09.09.2014р. 01.07.2016р.;

- за рахунками №41/В-9 від 23.09.2014р. на суму 1228,0грн. та №41/С-9 від 23.09.2014р. на суму 1570,80грн. період прострочення становить з 07.10.2014р. 01.07.2016р.;

- за рахунками №41/В-10 від 21.10.2014р. на суму 151,70грн. №41/С-10 від 21.10.2014р. на суму 194,04грн. період прострочення становить з 07.11.2014р. 01.07.2016р.;

- за рахунками №41/В-11 від 20.11.2014р. на суму 108,36грн. №41/С-11 від 20.11.2014р. на суму 138,60грн. період прострочення становить з 09.12.2014р. 01.07.2016р.;

- за рахунками №41/В-12 від 22.12.2014р. на суму 108,36грн. №41/С-12 від 22.12.2014р. на суму 138,60грн. період прострочення становить з 09.01.2015р. 01.07.2016р.;

- за рахунками №41/В-1 від 22.01.2015р. на суму 209,50грн. №41/С-1 від 22.01.2015р. на суму 267,96грн. період прострочення становить з 10.02.2015р. 01.07.2016р.;

- за рахунками №41/В-2 від 20.02.2015р. на суму 151,70грн. №41/С-2 від 20.02.2015р. на суму 194,04грн. період прострочення становить з 10.03.2015р. 01.07.2016р.;

- за рахунками №41/В-3 від 19.03.2015р. на суму 195,05грн. №41/С-3 від 19.03.2015р. на суму 249,48грн. період прострочення становить з 07.04.2015р. 01.07.2016р.;

- за рахунками №41/В-4 від 21.04.2015р. на суму 216,72грн. №41/С-4 від 21.04.2015р. на суму 277,20грн. період прострочення становить з 05.05.2015р. 01.07.2016р.;

- за рахунками №41/В-5 від 21.05.2015р. на суму 65,02грн. №41/С-5 від 21.05.2015р. на суму 83,16грн. період прострочення становить з 05.06.2015р. 01.07.2016р.

Перевіривши розраховану Позивачем суму пені в розмірі 11393,09грн., апеляційний суд зазначає, що останнім не було враховано положення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, які передбачають припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Окрім того, 05.10.2016р. від Відповідача до місцевого суду надійшла заява про застосування строку позовної давності (а.с.а.с.148-150 т.1), мотивована її пропуском Позивачем щодо нарахування штрафних санкцій.

Так, відповідно до положень п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, позовна давність до вимог про стягнення пені становить 1 рік. Враховуючи подання позову 18.08.2016р., що вбачається з відбитку поштового штемпеля на конверті (а.с.91), апеляційний суд дійшов висновку про можливість застосування позовної давності щодо стягнення пені за рахунками: №41/В-7 від 21.07.2014р., №41/С-7 від 21.07.2014р., №41/В-8 від 20.08.2014р., №41/С 8 від 20.08.2014р., №41/В-9 від 23.09.2014р., №41/С-9 від 23.09.2014р., №41/В-10 від 21.10.2014р., №41/С-10 від 21.10.2014р., №41/В-11 від 20.11.2014р., №41/С-11 від 20.11.2014р., №41/В-12 від 22.12.2014р., №41/С-12 від 22.12.2014р., №41/В-1 від 22.01.2015р., №41/С-1 від 22.01.2015р.

Відтак, стягнення пені є можливим за рахунками: №41/В-2 від 20.02.2015р., №41/В-3 від 19.03.2015р., №41/В-4 від 21.04.2015р., №41/В-5 від 21.05.2015р., №41/С-2 від 20.02.2015р., №41/С-3 від 19.03.2015р., №41/С-4 від 21.04.2015р., №41/С-5 від 21.05.2015р. відносно періоду нарахування в межах кожного 6-ти місячного строку згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України з моменту прострочення оплати кожного рахунку, починаючи з 18.08.2015р., отже:

- за рахунками №41/В-2 від 20.02.2015р. на суму 151,70грн. №41/С-2 від 20.02.2015р. на суму 194,04грн. стягнення пені можливе за проміжок часу з 18.08.2015р. по 10.09.2015р.;

- за рахунками №41/В-3 від 19.03.2015р. на суму 195,05грн. №41/С-3 від 19.03.2015р. на суму 249,48грн. стягнення пені можливе за проміжок часу з 18.08.2015р. по 07.10.2015р.;

- за рахунками №41/В-4 від 21.04.2015р. на суму 216,72грн. №41/С-4 від 21.04.2015р. на суму 277,20грн. стягнення пені можливе за проміжок часу з 18.08.2015р. по 05.11.2015р.;

- за рахунками №41/В-5 від 21.05.2015р. на суму 65,02грн. №41/С-5 від 21.05.2015р. на суму 83,16грн. стягнення пені можливе за проміжок часу з 18.08.2015р. по 05.12.2015р.

Тому, з урахуванням вищевикладеного та на підставі ст.1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», положення якої передбачають можливість стягнення пені в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу, належними сумами пені до стягненню є:

-за рахунком №41/В-2 від 20.02.2015р. сума пені складає 36,41грн.;

-за рахунком №41/В-3 від 19.03.2015р. сума пені складає 99,48грн.;

-за рахунком №41/В-4 від 21.04.2015р. сума пені складає 173,38грн.;

-за рахунком №41/В-5 від 21.05.2015р. сума пені складає 65,02грн.;

-за рахунком №41/С-2 від 20.02.2015р. сума пені складає 46,57грн.;

-за рахунком №41/С-3 від 19.03.2015р. сума пені складає 127,23грн.;

-за рахунком №41/С-4 від 21.04.2015р. сума пені складає 221,76грн.;

-за рахунком №41/С-5 від 21.05.2015р. сума пені складає 83,16грн.

Разом належний розмір пені до стягнення становить 853,01грн.

Також, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних з урахуванням вірних періодів прострочення та в межах заявленою Позивачем суми, апеляційний суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення суми 3% річних у розмірі 439,11грн.

Що ж стосується стягнення з Відповідача сум інфляційних втрат, апеляційний суд зазначає, що період нарахування індексу інфляції має визначатися за цілий місяць починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, та застосовуватися відносно суми заборгованості, що існувала на останній день місяця, індекс інфляції якого використовується, що вбачається з положень абз.3 п.3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. та методики розрахунку і визначення індексів інфляції. Відтак, період нарахування індексу інфляції в даному випадку повинен становити:

- за рахунками №41/В-7 від 21.07.2014р., №41/С-7 від 21.07.2014р. з вересня 2014р. по червень 2016р.;

- за рахунками №41/В-8 від 20.08.2014р., №41/С 8 від 20.08.2014р. з жовтня 2014р. по червень 2016р.;

- за рахунками №41/В-9 від 23.09.2014р., №41/С-9 від 23.09.2014р з листопада 2014р. по червень 2016р.;

- за рахунками №41/В-10 від 21.10.2014р., №41/С-10 від 21.10.2014р. з грудня 2014р. по червень 2016р.;

- за рахунками №41/В-11 від 20.11.2014р., №41/С-11 від 20.11.2014р. з січня 2015р. по червень 2016р.;

- за рахунками №41/В-12 від 22.12.2014р., №41/С-12 від 22.12.2014р. з лютого 2015р. по червень 2016р.;

- за рахунками №41/В-1 від 22.01.2015р., №41/С-1 від 22.01.2015р. з березня 2015р. по червень 2016р.;

- за рахунками №41/В-2 від 20.02.2015р., №41/С-2 від 20.02.2015р. з квітня 2015р. по червень 2016р.;

- за рахунками №41/В-3 від 19.03.2015р., №41/С-3 від 19.03.2015р. з травня 2015р. по червень 2016р.;

- за рахунками №41/В-4 від 21.04.2015р., №41/С-4 від 21.04.2015р. з червня 2015р. по червень 2016р.;

- за рахунками №41/В-5 від 21.05.2015р., №41/С-5 від 21.05.2015р. з липня 2015р. по червень 2016р.

Таким чином, перевіривши розмір заявленої до стягнення суми інфляційної індексації, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірністю стягнення з Відповідача останньої, враховуючі суму заявлених позовних вимог в цій частині, в розмірі 5864,83грн.

На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що переглядуване рішення місцевого суду згідно приписів ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, зважаючи на що апеляційна скарга Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Краматорськ Донецької області, в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Святогірське багатогалузеве комунальне господарство», м. Святогірськ Донецької області підлягає частковому задоволенню, що згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України зумовлює і розподіл витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги і перерозподіл витрат зі сплати судового збору за подання позову між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Краматорськ Донецької області, в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Святогірське багатогалузеве комунальне господарство», м.Святогірськ Донецької області на рішення Господарського суду Донецької області 05.10.2016р. (повний текст підписано 10.10.2016р.) у справі №905/2477/16 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Донецької області 05.10.2016р. (повний текст підписано 10.10.2016р.) у справі №905/2477/16 в частині відмови у задоволені позовних вимог скасувати, у зв'язку з чим викласти резолютивну частині рішення в наступній редакції:

« 1.Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Краматорськ Донецької області, в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Святогірське багатогалузеве комунальне господарство», м.Святогірськ Донецької області до Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», м. Покровськ Донецької області про стягнення 29090,12грн., з яких: основна заборгованість в розмірі 11393,09грн., пеня в розмірі 11393,09грн., 3% річних в розмірі 439,11грн. та інфляційні втрати в розмірі 5864,83грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» (85300, Донецька обл., місто Покровськ, площа Шибанкова, будинок 2, код ЄДРПОУ 02070826) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84307, Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний, 2; код ЄДРПОУ 03337119) в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Святогірське багатогалузеве комунальне господарство» (84130, Донецька область, м. Святогірськ, вул. Івана Мазепи (Островського), буд. 9; код ЄДРПОУ 36011148) суму основної заборгованості в розмірі 11393,09грн., пеню в розмірі 853,01грн., 3% річних в розмірі 439,11грн., інфляційні втрати в розмірі 5864,83грн. та судовий збір в розмірі 878,72рн.

3.У задоволені інших позовних вимог відмовити.»

3. В іншій частині рішення залишити без змін.

4. Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» (85300, Донецька обл., місто Покровськ, площа Шибанкова, будинок 2, код ЄДРПОУ 02070826) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84307, Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний, 2; код ЄДРПОУ 03337119) в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Святогірське багатогалузеве комунальне господарство» (84130, Донецька область, м. Святогірськ, вул. Івана Мазепи (Островського), буд. 9; код ЄДРПОУ 36011148) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 966,59грн.

5. Доручити Господарському суду Донецької області видати накази на примусове виконання цієї постанови, оформивши їх у відповідності до приписів ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

6. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя:Д.О.Попков

Судді: І.В. Зубченко

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.: 1-2 - сторонам, 3 у справу, 4 - ДАГС, 5 - ГСДО