Рішення № 63404048, 12.12.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2016р. Справа№ 914/2647/16

За позовом: ТзОВ «Компанія ІПП», м.Львів

До відповідача: Львівська міська рада, м.Львів

Про визнання недійсним зміни до договору оренди землі

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Кравець О.І.

В судове засідання зявились:

від позивача : Пилипяк представник за дорученням

від відповідача : ОСОБА_1 представник за дорученням

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ТзОВ «Компанія ІПП» до Львівської міської про визнання недійсними зміни до договору оренди землі від 19.10.2012 року , в частині п.5 щодо визначення нормативної грошової оцінки в розмірі 11039280,00 грн. та п.9 щодо визначення орендної плати в розмірі 331178,40 грн.

Розгляд справи відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалах суду.

В судових засіданнях представник позивача свої вимоги підтримав, просив задоволити позов з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві, матеріалах справи та наданих в судових засіданнях поясненнях. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 31.12.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі, на виконання якого у строкове, платне користування позивача було передано земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Академіка Я.Піжстригача,4 для розміщення станції технічного обслуговування автомобілів та автостоянки. 19.10.2012 року до данного договору оренди землі було укладено зміни в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати на підставі ухвали Львівської міської ради від 18.06.2009 року №27812 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Львова». Враховуючи те, постановою Галицького районного суду м. Львова від 18.08.2015р. у справі №461/8220/13-а ухвала Львівської міської ради від 18.06.2009р. №2712 визнана нечинною та скасована, позивач просить суд визнати недійсними зміни до договору, зареєстровані 19.10.2012 року за №Ф-2141.

Представник відповідача проти позову заперечив, проте письмового відзиву на позов не подав.

В судовому засіданні 12.12.2016 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

31.12.2008 року між Львівською міською радою ( Орендодавець) та ТзОВ «Компанія АРВ» (Орендар) правонаступником якого є ТзОВ «Компанія ІПП» укладено договір оренди землі, на виконання якого у строкове, платне користування позивача було передано земельну ділянку площею 0,6 га., яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Академіка Я.Піжстригача,4 для розміщення станції технічного обслуговування автомобілів та автостоянки. Договір зареєстровано у Львівській міській раді 31.12.2008 року за №Ф-1139.

Згідно п. 8 Договору, такий укладено на 10 років до 04.12.2018р.

У відповідності до п. 5 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2909280 грн. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 87278,40 грн. в рік, що становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

19.10.2012 року до данного договору оренди землі було укладено зміни в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 11039280,00 грн.(п.5 Договору) та розміру орендної плати 331 178,40 грн. ( п.9 Договору) на підставі ухвали Львівської міської ради від 18.06.2009 року №2712 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Львова».

Враховуючи те, що постановою Галицького районного суду м. Львова від 18.08.2015р. у справі №461/8220/13-а ухвала Львівської міської ради від 18.06.2009р. №2712 визнана нечинною та скасована, позивач просить суд визнати недійсними зміни до договору, зареєстровані 19.10.2012 року за №Ф-2141.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обовязковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. 14.1.136 ст. 14 ПК України).

Згідно положень ст. 21 ЗУ Про оренду землі розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 14.1.125 ст. 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Приписами п.п. 271.1., 271.1.1. ст. 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом 287.1. ст. 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п. 288.5 ст. 288 ПК України).

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (п. 2.19. Постанови Пленуму ВГС України від 17.05.2011р. № 6).

Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі ухвали Львівської міської ради від 18.06.2009р. №2712 було затверджено нову нормативну грошову оцінку земель м. Львова, на виконання якої сторонами 19.10.2012 р. внесено Зміни до Договору оренди землі, зареєстрованого у Львівській мівській раді 31.12.2008 року за №Ф-1139 .

Господарський суд зазначає, що в силу приписів ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини

Частиною 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до п. в ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Таким чином, скасування в судовому порядку ухвали міської ради про встановлення нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки (як такої, що прийнята з порушенням процедури прийняття), на підставі якої сторонами 19.11.2012р. внесено Зміни до Договору, є підставою для визнання таких Змін недійсними.

Аналогічної позиції притримується ВГС України в постанові від 24.12.2015р. у справі №913/497/15.

За приписами ст. 216, ч. 1 ст. 236 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи наведене, а також те, що ухвала Львівської міської ради від 18.06.2009р. №2712 визнана нечинною з моменту її прийняття, Зміни до Договору не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та є недійсними з моменту їх реєстрації.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання доказів які б спростовували чи заперечували позовні вимоги суду не подав.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку , що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд , -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Визнати недійсними Зміни до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Львівській міській раді 31.12.2008р. за №Ф-1139 та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК 30.08.2010 за №04:10:471:00019 кн. 04-2 , укладені між Львівською Міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія ІПП», зареєстровані у Львівській міській раді 19.10.2012р. за №Ф-2141 в частині : п.5 щодо визначення нормативної грошової оцінки в розмірі 11039280,00 грн., та п.9 щодо визначення орендної плати в розмірі 331 178,40 грн.

3.Стягнути з Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ 04055896) на користь ТзОВ «Компанія ІПП» (79034, м. Львів, вул.Тернопільська,9/21; код ЄДРПОУ 37741307) 1378,00 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.12.2016 року.

Суддя Березяк Н.Є.