Рішення № 63403680, 06.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2016Справа №910/19291/16

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" доПриватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" провідшкодування шкоди в порядку регресу Суддя Дупляк О. М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явивсявід відповідача: не з'явивсяОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про відшкодування шкоди в порядку регресу .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 21.11.2016.

Від позивача 07.11.2016 через відділ діловодства суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та письмові пояснення (вих. № б/н від 02.11.2016).

Від МТСБУ через відділ діловодства суду 09.11.2016 надійшла інформація про страхове покриття (вих. № 7/2-28/28991 від 07.11.2016).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 розгляд справи відкладено на 06.12.2016. В судовому засіданні 21.11.2016 відповідачем була подана заява про застосування спливу позовної давності (вих. № 16-221 від 21.11.2016).

Від позивача 06.12.2016 через відділ канцелярії господарського суду надійшли заперечення проти заяви про застосування строків позовної давності.

В судове засідання 06.12.2016 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Таким чином нез'явлення представника відповідача та позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до страховика особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Відповідач щодо позовних вимог позивача заявляє про сплив строку позовної давності.

У судовому засіданні 06.12.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 09.08.2013 в місті Донецьк трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу "Хундай Елантра", державний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу "ВАЗ 21063", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Відповідно до постанови Кіровського районного суду міста Донецьк від 09.08.2013 у справі № 258/8153/13 - п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Судом установлено, що транспортний засіб "Хундай Елантра", державний номер НОМЕР_1, застраховано позивачем згідно з договором № 0459214 добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу від 26.04.2013, укладеним між позивачем (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) (далі - договір).

Згідно рахунку - фактури № GVF0008844 від 23.09.2013 Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс - Схід" вартість ремонту транспортного засобу "Хундай Елантра", державний номер НОМЕР_1 складає 11 291, 00 грн.

Позивачем на підставі наданих документів з урахуванням умов договору, укладеного ним зі страхувальником було складено страховий акт № 2636.206.13.01.01 від 30.10.2013 та призначено до виплати страхового відшкодування у загальному розмірі 10 953,75 грн.

Позивачем, згідно з платіжним дорученням № 23141 від 04.11.2013 (копія якого наявна в матеріалах справи) здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 10 953,75 грн.

В грудні 2013 року позивач направив на адресу відповідача заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу вих. № 2636/2013 від 11.12.2013, якою просив відшкодувати 10 953, 75 грн.

Оскільки, відповідачем було задоволено вимогу позивача частково, а саме на суму 2 786, 28 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої з урахуванням ліміту відповідальності, франшизи та здійсненого відповідачем відшкодування становить 7 167, 47 грн (10 953, 75 - 2 786, 28 - 1 000, 00).

Згідно зі звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди заподіяної власнику автомобіля від 26.09.2013 від №175-160713-у вартість відновлюваного ремонту автомобіля "Хундай Елантра" НОМЕР_1 склала 11215,00 грн, франшизу - 0.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно з положеннями статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу "Хундай Елантра", державний номер НОМЕР_1.

Однак, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Судом установлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "ВАЗ 21063", державний номер НОМЕР_2 на момент вказаної ДТП була застрахована у відповідача згідно з полісом № АВ/2012418, діючий на 09.07.2013.

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 50 000,00 грн. та франшизу у розмірі 1 000, 00 грн.

Таким чином, відповідач взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного "ВАЗ 21063", державний номер НОМЕР_2.

Доказів повного відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного "ВАЗ 21063", державний номер НОМЕР_2 власнику автомобіля "Хундай Елантра", державний номер НОМЕР_1 та/або позивачу матеріали справи не містять.

З урахуванням вимог п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 25 Закону України "Про страхування" суд дійшов висновку, що рахунок - фактура № GVF0008844 від 23.09.2013 Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс - Схід", страховий акт № 2636.206.13.01.01 від 30.10.2013, платіжне доручення № 23141 від 04.11.2013, звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди заподіяної власнику автомобіля від 26.09.2013 від №175-160713-у, копії яких наявні в матеріалах справи, є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які (витрати) виникли внаслідок ДТП. При цьому суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а тому реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Вищевикладена позиція викладена у постанові Вищого господарського суду від 21.01.2014 у справі № 910/11450/13, від 30.07.2013 у справі № 910/3655/13.

Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 9 "Про страхування" страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що шкода в розмірі 10 953,75 грн, завдана при ДТП транспортному засобу "Хундай Елантра", державний номер НОМЕР_1 належним чином доведена.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Як зазначається у статті 9 Закону України "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Полісом № АВ/2012418 встановлено безумовну франшизу в розмірі 1 000, 00 грн та визначено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 50 000, 00 грн.

З розрахунку позовних вимог вбачається, що позивачем враховано ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, франшизу та здійснену відповідачем виплату страхового відшкодування в розмірі 2 786, 28 грн, а тому визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 7 167, 47 грн.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ст. 264 ЦК України).

Згідно ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

З огляду на здійснення відповідачем 11.06.2014 часткової оплати по відшкодуванню шкоди в розмірі 2 786, 28 грн, в даному випадку мало місце переривання строку позовної давності, після якого позовна давність починається заново з 11.06.2014. Отже позивач 24.10.2016 звернувся до суду в межах строку позовної давності, оскільки остання спливає в даному випадку 11.06.2017, і підстави для її застосування відсутні.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, ідентифікаційний код 24175269) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, буд. 19; ідентифікаційний код 30968986) страхове відшкодування в сумі 7 167 (сім тисяч сто шістдесят сім) грн 47 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.12.2016.

Суддя О. М. Дупляк