Рішення № 63403186, 14.12.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.2016 Справа № 904/8223/16За позовом ГРОМАДСЬКОЇ СИЛИ "ЗАПОРІЗЬКА РЕГІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ РИБОПРОМИСЛОВЦІВ, ОРЕНДАРІВ ОСОБА_1 ЗЕМЛІ "ПРИАЗОВ'Я", м.Бердянськ

до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК", м. Дніпро

про стягнення 315 408,63 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - протокол № 26 від 20.11.13;

від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність № 648-К-О від 22.02.16.

СУТЬ СПОРУ:

ГРОМАДСЬКА СИЛА "ЗАПОРІЗЬКА РЕГІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ РИБОПРОМИСЛОВЦІВ, ОРЕНДАРІВ ОСОБА_1 ЗЕМЛІ "ПРИАЗОВ'Я" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК" про стягнення заборгованості у розмірі 315 408,63 грн.

Ухвалою суду від 20.09.16 порушено провадження у справі.

У судовому засіданні 18.10.16 оголошено перерву до 01.11.16.

У судовому засіданні 01.11.16 оголошено перерву до 30.11.16.

У судовому засіданні 01.11.16 оголошено перерву до 05.12.16.

Позивачем, 29.11.2016 подано Додаткові пояснення та уточнення позовних вимог. Згідно цього документу, позивач просить суд стягнути з відповідача 25 859,00 грн пені, 144402,88 грн. інфляційних втрат, 23105,07 грн. річних процентів.

Представник позивача з'явився в судове засідання, позовні вимоги підтримав, надав витребувані ухвалами суду документи та пояснення.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, заперечив проти позову, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 05.12.16 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторони, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «Приватбанк» (відповідач, ОСОБА_4) надає свої послуги позивачу на підставі Публічного договору, що розміщений на його офіційному сайті в Інтернеті (htt://privatbank.ua/ua/terms/), а також договору банківського обслуговування, укладеному між сторонами на підставі заяви про відкриття поточного рахунку від 01.02.12 та картки із зразками підписів і відбитку печатки.

З метою отримання додаткових банківських послуг від ПАТ КБ «Приватбанк», у серпні 2013 р. відбулось приєднання послуги «Еквайринг» банківського терміналу для проведення фінансових операцій шляхом подання позивачем серед анкети-зави на підключення до послуги «Еквайринг».

Внаслідок цього, 13.08.13 відповідач передав позивачу РО8-термінал №812Р0МУТ, який до 18.11.13 перебував за адресою: м. Бердянськ, вул. Кабельників, 138-а. Передача терміналу підтверджується актом приймання-передачі обладнання та інструкцій, підписаних уповноваженими представниками сторін.

В період з 13.08.13 по 26.09.13 на підставі затвердженої відповідачем інструкції «Порядок проведення операцій з використанням платіжних карток» від волонтерів і небайдужих громадян до проблем екології моря і риболовства, відповідачем було прийнято на транзитний (кореспондентський) рахунок кошти на загальну суму 461121,21 грн.

Із суми 461121,21 грн. перераховані згідно з Правилами надання банківських послуг з транзитного (кореспондентського) рахунку відповідачем на розрахунковий рахунок позивача кошти у сумі 202531,21 грн., з якої списано за послуги банку 3752,18 грн., використано позивачем 198779,03 грн. Із суми 461121,21 грн. до теперішнього часу утримуються на кореспондентському рахунку відповідачем 258590 грн.

З цих коштів, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.15 по справі №904/8782/14, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.16, яке також залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.07.16 року, на підставі ст. 1212 ЦК України, стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на користь Громадської організації "Запорізька регіональна асоціація рибопромисловців, орендарів та власників землі "Приазов'я" грошові кошти у розмірі 90000 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1827 грн.

Також, у Господарському суді Запорізької області перебуває аналогічний вищезазначеному спір між тими же сторонами - справа №904/5731/16, провадження за якою відкрито за позовом Громадської організації «Запорізька регіональна асоціація рибопромисловців, орендарів та власників землі «Приазов'я» до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про стягнення 168590 грн. (інша частина безпідставно утримуваних коштів),

Позивач посилається на те, що відповідач незаконно утримує грошову суму у розмірі 258590,00 грн. з 24.09.13, тому звернувся з позовом до суду щодо стягнення з відповідача процентів, інфляції та пені за користування коштами з посиланням.

За незаконне утримання грошових коштів позивач нарахував відповідачу у відповідності із ст.625 ГПК України проценти за користування грошовими коштами в сумі 23 105,07 грн. за період з 29.09.13 по 19.09.16; втрати від інфляції в розмірі 14402,88 грн. за період з жовтня 2013 по серпень 2016; на підставі ст..232 ГК України пеню в розмірі 47063,38 грн. за період з 29.09.13 по 29.03.14.

З матеріалів справи вбачається, що за своєю природою борг в розмірі 258590,00 грн. є коштами, набутими та збереженими відповідачем без достатньої правової підстави (ст. 1212 ЦК України). Ці обставини встановлені рішенням суду від 08.12.2015 у справі № 904/8782/14 і не потребують доказування.

Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 111-16 ГПК, за І півріччя 2015 р. (20.01.2016, Висновок, Верховний Суд України), ст. 1212 ЦК України, застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК.

Підставою стягнення пені за користування чужими коштами Позивач посилається к.3.7.1.5.2 Умов та правил надання банківських послуг.

Вказаний пункт умов та правил знаходиться в розділі "Еквайринг" договору надання банківських послуг. Договір про надання послуг еквайрингу було розірвано 18.11.13. Зазначена обставина встановлена рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.15, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.16 та постановою Вищого господарського суду від 26.07.16. Таким чином, застосування вказаного пункту після розірвання договору є неправомірним. Крім того, ч. 6 ст.232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Позивач заявлено стягнення пені поза межами строку.

Крім того, п. 3.7.1.5.2 (при несвоєчасному відшкодуванні ОСОБА_4 виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми відшкодування за кожен день прострочення) носить зовсім інший правовий характер в порівнянні з підставами, на які посилається Позивач (стягнення пені за користування чужими коштами).

Відповідно до п. 5.2. постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.13 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

За таких обставин, в позові слід відмовити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.193, 232 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 639 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 12.12.16

Суддя М.О.Ніколенко