Постанова № 63402666, 14.12.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 рокум. ЧернігівСправа № 825/2020/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лобана Д.В., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, відповідач) податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб в сумі 129923,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, однак всупереч ст. 16 Податкового кодексу України має вищезазначений податковий борг.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідач у відповідності до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі ПК України) є платником податків та згідно п. п. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідносіт до п. 14.1.147. ст. 14 ПК України плата за землю обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Згідно з ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.

У п. 288.1 ст. 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої ділянки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з Головним управлінням Держземагенства у Чернігівській області укладено договори оренди земельних ділянок (а.с. 7-8, 11-12, 15-16, 19-20, 23-24), згідно з яких відповідачу надано у строкове платне користування земельні ділянки с/г призначення за адресою Олбинська сільська рада площею 44,6154 га, 24,614 га, 117671 га, 21,6205 га, 27,5377 га. Вказані договори зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.12.2013, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 9, 14, 18, 22, 26).

Згідно з п. 286.1. ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 286.5. ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Станом на момент звернення до суду згідно довідки про заборгованість по платежам відповідач має податковий борг по орендній платі з фізичних осіб в сумі 129923,31 грн, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 29.05.2015 № 37791-15, № 37792-15, № 37793-15, № 37794-15, № 37795-15, від 17.05.2016 № 148-08 (а.с. 27, 28, 29).

У відповідності до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На виконання вказаних норм вищевказані податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу та отримані ним, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 28, 29).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

В силу пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вказаних норм та з метою погашення податкової заборгованості позивачем надсилалася відповідачу податкова вимога від 09.09.2014 № 9831-25, яка ним отримана, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 30).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобовязання, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення вказаного податкового боргу.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 41.5 ст. 41 ПК України органом стягнення є виключно органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів, у відповідності до ст. 61 ПК України, покладено на органи державної податкової служби.

З огляду на встановлене, враховуючи пп. 95.1 ст. 95 ПК України, яким встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, суд визнає позовні вимоги про стягнення вищезазначеного податкового боргу підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із п. 8 ч. 6 ст. 183-2 та ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 122, 158-163, 167, 183-2, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (вул. Б. Хмельницького, 4/2, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000, НОМЕР_1) податковий борг по орендній платі з фізичних осіб в сумі 129923,31 грн на р/р 31415531700165, УК у Козелецьклму р-ні/смт. Козелець/14040000, код 38020565, ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.

Стягувач: Ніжинська ОДПІ Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Поштова, 2, м. Ніжин, 16600, код ЄДРПОУ 39482774).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в порядку та строки, передбачені статтями 1832, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяД.В. Лобан