Ухвала суду № 63393963, 07.12.2016, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/5555/13-к

Провадження № 1-кп/210/10/16

"07" грудня 2016 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого -судді Чайкіної О.В.,

за участі секретаря Куксенко О.В.

розглянувши у приміщенні суду у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12012040710001307 від 30 квітня 2013року, відносно

ОСОБА_2, який народився 03 червня 1967 року в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, який працює в ПАТ "АМКР" рудоуправління гірничого департаменту, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Погребняка), б. 37 кв. 12 ,

за правовою кваліфікацією у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

сторони та учасники підготовчого судового засідання: прокурор Бойко А.О., потерпіла ОСОБА_3, обвинувачений ОСОБА_2, захисника обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 квітня 2013 року за № 12012040710001307, з додатками, відносно ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Вищевказаний обвинувальний акт перебував у провадженні судді Костенко В.В. та узв"язку із її звільненням у відставку на підставі постанови ВРУ, переданий в порядку ст. 35 КПК України до іншого складу суду.

У зв"язку зі зімною складу суду розгляд кримінального провадження розпочату зі стадії підготовчого судового засідання.

Прокурор Бойко А.О. просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування, а також при складенні обвинувального акту, дотримані всі вимоги, передбаченні ст.ст. 32, 291 КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_4 думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_2, просили суд повернути обвинувальний акт, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, та містить суперечливі відомості.

Заслухавши думку сторін та учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього додатки, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Суд звертає увагу прокурора на те, що обвинувальний акт був вручений підозрюваному з порушенням порядку, визначеного ст. 293 КПК України, що вбачається з розписки до обвинувального акту (Т.1, а.с. 6).

Так, відповідно до ст. 293 КПК УКраїни одночасно з переданням обвинувального акту до суду, прокурор зобов"язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику.

Вказана норма є імперативную, та не передбачає права прокурору передоручати проведення такої процесувальної дії слідчому, оскільки саме на прокурора у відповідності до положень ст. 36 КПК України покладається обв"язок звертатись до суду з обвинувальним актом.

Однак з розписки, про отримання копії обвинувального акту та реєстру досудового розслідування (Т. 1, а.с. 6) вбачається, що в порушення ст. 293 КПК України обвинувальний акт та реєстр. а також копія цивільного позову вручені підозрюваному ОСОБА_2 старшим слідчим Шарай О.М.

Також, обвинувальний акт не відповідає положенням ст. 291 КПК України, оскільки за своїм змістом є повідомленням про підозру, виходячи з наступного.

Згідно положень ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Так, відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, імя, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;обставини, які обтяжують чи помякшують покарання;розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);дату та місце його складення та затвердження.

Суд , дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, приходить до висновку про те, що доводи захисника про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України знайшли своє підтвердження, виходячи з наступного.

Суд вважає, що прокурором та слідчим, при складанні та затвердженні як обвинувального акту, так і додатків до нього, у тому числі й реєстру, були допущені порушення вимог ст. 109 та 291 КПК України, виходячи з наступного.

З обвинувального акту вбачається, що при його складанні прокурором не було дотримано вимог ст.291 ч.2 п.5 КПК України, оскільки обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 не містить належним чином сформульованого обвинувачення. При цьому, в ньому відображено сутність повідомлення про підозру, а саме фактичні обставини, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, та наявна вказівка на те, що в органу досудового розслідування встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_2 . у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (а.с. 1-2 ).

В обвинувальному акті слідчий описує фактичні обставини злочину, в якому підозрюється ОСОБА_2. (а.с. 1-2). При цьому, обвинувачення, яке за своїм змістом та сутністю не є ані повідомленням про підозру, та співпадає з фактичними обставинами, не предявляється ОСОБА_2 , що свідчить про відсутність обвинувачення.

Суд вважає, що в обвинувальному акті від 30 квітня 2013 року фактично викладена підозра про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення , передбачених ч. 1 ст. 286 КК України . Такі відомості, відповідно до положень ст. 277 КПК України, становлять зміст повідомлення про підозру, а тому ОСОБА_2 , за цим процесуальним рішенням, має статус підозрюваного , а не обвинуваченого .

Вказане порушення в подальшому є перешкодою для ухвалення будь-якого судового рішення, та може послугувати підставою для скасування вироку суду.

Згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. За змістом положень ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт і є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Всупереч вказаній нормі кримінального процесуального закону, обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 не містить формулювання обвинувачення, яке інкримінується ним і від якого вони будуть захищатись в суді, тому обвинувальний акт слід доповнити формулюванням обвинувачення в обвинувальному акті. В даному обвинувальному акті міститься викладені лише фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, та правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність. При цьому, суд зауважує, що повідомлення про підозру, так само як і виклад фактичних обставин не може одночасно вважатись й формулюванням обвинувачення.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є зокрема охорона прав і законних інтересів всіх учасників провадження, а також забезпечення швидкого і повного судового розгляду з тим, щоб зокрема, до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, у тому числі під час формулювання обвинувачення. Пред'явлене особі обвинувачення має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред'явленого їй обвинувачення. Дані положення випливають і з п. (а) ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною ОСОБА_3 України 17 липня 1997 року, згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено те, що суди застосовують при розгляді справиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню обвинуваченняособі,стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час судового розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії), п. 79).

Крім того Європейський суд з прав людини нагадує, що положення зазначеного вище підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення, а також про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див. рішення від 20.04.2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії, п. 34).

Окрім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглянути у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «в» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. рішення від 25.03.1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції , п. 54).

Крім того, у відповідності до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Неналежний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення без зазначення всіх складових, передбачених ч.1 ст. 91 КПК України, які підлягають доказуванню, нелогічного та неконкретного обвинувачення без врахування обєктивно встановлених обставин, порушує право обвинуваченого на захист, та є перешкодою для повного та всебічного судового розгляду кримінального провадження, про що також констатується і в рішеннях Європейського суду з прав людини «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року, рішення від 19.12.1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії» №9783/82 (п. 79).

З урахуванням того, що в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення в розумінні п. 13 ч. 1ст. 3 КПК України, а за правилами ст. 337 КПК Українисудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд приходить до висновку про наявність обставин, що перешкоджають судовому розгляду обвинувального акту щодо ОСОБА_2 , а тому доводи прокурора про відповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, не відповідають міжнародним правовим актам, а також національному кримінальному процесуальному Закону.

Таким чином, обвинувальний акт від 30 квітня 2013 року відносно ОСОБА_2 не відповідає положенням пункту п"ять частини другої статті 291 КПК України, оскільки не містить формулювання обвинувачення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2

Також суд звертає увагу на те, що в

Також суд дослідивши реєстр, який наданий як додаток до обвинувального акту, приходить до висновку про невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування положенням ст. 109 КПК України,у звязку із чим вважає, що обвинувальний акт також не відповідає ч. 4 ст. 291 та ст.. 109 КПК України.

Відповідно до вимог статті 109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити серед іншого - номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення.

Однак судом встановлено, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 109 КПК України, у долученому до обвинувального акту реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначені усі процесуальні дії проведеної під час досудового розслідування.

Так в реєстрі взагалі відсутні дані про те, що було внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, призначено експертизу, закінчено досудове розслідування, повідомлено про здійснення відкриття матеріалів кримінального провадження.

Частиною 1 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією.

Суд зауважує, що вимогами статті 290 КПК України, передбачено, що прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні. Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті. Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів повідомляються цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, після чого ці особи мають право ознайомитися з ними в тій частині, яка стосується цивільного позову, за правилами, викладеними в цій статті. Сторони кримінального провадження зобовязані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.

З реєстру матеріалів досудового розслідування, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 30 квітня 2013 року за №12012040710001307, а саме розділів «І. Проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії» та «ІІ. Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення» вбачається, що він не містить відомостей про те, що підозрюваниому (обвинуваченим) та захиснику було повідомлено про завершення досудового розслідування, а також ці розділі реєстру також не містять відомостей про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів та надання доступу до матеріалів досудового розслідування та відповідних повідомлень про таку процесуальну дію, що є порушенням вимог ст. ст. 290, 109 КПК України.

Як вбачається з реєстру, оголошення про завершення досудового розслідування відсутнє, так само і відсутнє повідомлення про відкриття кримінального провадження підозрюваному,тобто матеріали кримінального провадження, зібрані органом досудового розслідування у встановленому КПК порядку не відкриті ані захиснику ані підозрюваному.

Суд звертає увагу прокурора, проведення процесуальної дії "відкриття матеріалів досудового розслідування сторонам кримінального провадження після оголошення про завершення досудового розслідування" - є обов"язковим, та відсутність відомостей в реєстрі про її проведення є порушенням права на захист, оскільки частиною 9 статті 290 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Якщо ж сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, то відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Такі порушення вимог КПК України, на думку суду, є істотними, та такими, що можуть при судовому розгляді кримінального провадження по суті призвести до суттєвого порушення права на захист, та спричинити порушення кримінального процесуального закону та завадити ухваленню обґрунтованого і вмотивованого судового рішення, та в даному випадку, перешкоджають суду призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Доводи захисника про нечіткість формулювання об"єктивної сторони кримінального правопорушення, самі по собі не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту. Разом із тим, оскільки обвинувачення взагалі не висувалось, суд не надає оцінки змісту повідомлення про підозру.

За наслідками підготовчого судового засідання, суд приходить до висновку про те, що на підставі вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 необхідно повернути прокурору для усунення виявлених недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 314, ст.ст. 109, 110, 111, 176-178, 181, 183, 184, 290, 291, 369-372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 квітня 2013 року за № 12012040710001307 за обвинуваченням: ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - повернути до Криворізької місцевої прокуратури № 1 для усунення недоліків.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Дзержинський районний суд міста ОСОБА_1 протягом семи днів з дня її оголошення, а сторонами, що не були присутні при її проголошенні - у той же строк та спосіб - з моменту отримання її копії.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали суду був оголошений 13 грудня 2016 року о 15.25 хв. в приміщенні суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області за адресою: пр-т Миру 24, зал с/з №. 309.

Суддя: О. В. Чайкіна