Ухвала суду № 63391709, 05.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

5 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Лашевича В.М., Рибака І.О.

при секретарі судового засідання - Сергуті Г.О.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в режимі ВКЗ з Київським СІЗО УДПтС України в м. Києві та Київській області матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвоката Сапегіна Валерія Володимировича, який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року,

за участю прокурора - Гетьмана В.О.

підозрюваного - ОСОБА_2,

захисника - адвоката Костної Т.В.,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року у кримінальному провадженні під № 420161100000000364, внесеному 11.07.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ЯщукаТ.М., погоджене із прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Київської області Багликовою Т.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Безмеін, Ашхабадської області Туркменістан, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні сина 2008 р.н., працюючого на посаді старшого інспектора ВМО №1 митного поста «Східний термінал» Київської обласної митниці ДФС, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 -

якому оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

До підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком дії до 26 листопада 2016 року.

Одночасно підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 750 мінімальних заробітних плат, що складає 1033500 (один мільйон тридцять три тисячі п'ятсот) гривень у національній грошовій одиниці України.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави, покладенонаступні процесуальні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Термін дії покладених на ОСОБА_2 процесуальних обов'язків визначений слідчим суддею на два місяці з моменту внесення застави.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя врахував наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, сімейний стан, наявність постійного місця проживання, майновий стан, відсутність судимості, достатність підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та прийшов до висновку про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник Сапегін В.В., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту чи застави, у розмірах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги, захисник зазначає, що прокурором не надано належних доказів існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Так, захисник вважає, що підозрюваний ОСОБА_2 не переховувався від правоохоронних органів, а навпаки, 28.09.2016 р., на особисте прохання слідчого, добровільно, без повістки, прибув до приміщення прокуратури Київської області для надання показань в якості свідка, де його було без постанови слідчого судді затримано, також зазначає, що жодних з речей та документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження, знищити, сховати або спотворити підозрюваний ОСОБА_2 фізично не може, оскільки всі речі та документи, вилучені під час обшуку, а доводи прокурорів в судовому засіданні щодо можливості приховування підозрюваним документів не конкретизовано, а тому є припущеннями.

Крім того вказує, що єдиним доказом причетності ОСОБА_2 до кримінального провадження є купюра, яка використовувалась слідчими органами як заздалегідь ідентифікований засіб, проте підозрюваному ця купюра не належить, походження її йому не відомо, дій по встановленню походженню купюри не проводилось.

Звертає увагу, що підозрюваний не може незаконно впливати на ОСОБА_6 який дав на нього свідчення, на інших підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки дані особи зареєстровані та фактично проживають у інших населених пунктах Київської області, при цьому підозрюваний не перешкоджає кримінальному провадженню, а навпаки співпрацює із ним.

В підсумку, апелянт звертає увагу суду на те, що визначений слідчим суддею розмір застави для підозрюваного та його родини є непомірним.

Заслухавши доповідь судді, підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів справи, в провадженні першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР під №420161100000000364 від 11.07.2016 року за підозрою працівників Київської митниці ДФС ОСОБА_2, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

28.09.2016 року о 18:40 годині ОСОБА_2 було затримано, про що складено протокол затримання.

29.09.2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 30.09.2016 р.

30.09.2016 слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Ящук Т.М., за погодженням із прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Київської області Багликовою Т.О., звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, строком на шістдесят днів з моменту затримання.

30.09.2016 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва дане клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком дії до 26 листопада 2016 року з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 750 мінімальних заробітних плат, що складає 1033500 (один мільйон тридцять три тисячі п'ятсот) гривень у національній грошовій одиниці України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.

Обираючи відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена слідчим та сумнів у суду щодо їх достатності, не викликала.

Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме ризики того, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу за матеріалами справи не вбачається.

Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя місцевого суду встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризиками є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи. Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 та відомості про його особу.

На підставі чого, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що слідчим і прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов'язків.

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінального правопорушення та суворість можливого покарання за вчинений корупційний злочин, санкція якого не передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком не дає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого.

Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, суд на законних підставах визначив йому заставу в розмірі 1033500 (один мільйон тридцять три тисячі п'ятсот) гривень.

Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, обставини вчинення злочину, тяжкість злочину у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України.

Доводи захисника за змістом апеляційної скарги про недоведеність обґрунтованої підозри щодо вчинення інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, незначний ступінь ризиків неправомірної поведінки підозрюваного, а також не врахування даних про особу підозрюваного, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя місцевого суду не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду. На підставі чого доводи захисника про те, що матеріали кримінального провадження не містять доказів наявності обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, є безпідставними, оскільки оцінка доказів, які підтверджують винуватість чи невинуватість підозрюваного у вчиненні злочину, які будуть покладені в основу обвинувального вироку чи навпаки виправдувального вироку, згідно статті 368 КПК України є предметом судового розгляду по суті. На підставі чого вказівки та доводи захисника, які зводяться до того, що слідчим суддею не оцінено та не встановлено достовірність доказів, які мають бути досліджені під час судового розгляду та покладені в основу рішення не можуть біти прийняті до уваги, оскільки суперечать встановленому КПК України порядку проходження стадій розгляду кримінального провадження.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та обрання підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, про що йдеться в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів - не знаходить.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції остаточно дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника підозрюваного, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року, якою у кримінальному провадженні під № 420161100000000364, внесеному 11.07.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Ящука Т.М., погоджене із прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Київської області Багликовою Т.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного за ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 26 листопада 2016 року, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 750 мінімальних заробітних плат, що складає 1033500 (один мільйон тридцять три тисячі п'ятсот) гривень у національній грошовій одиниці України, а такожпокладенням зазначених процесуальних обов'язків - залишити без змін.

Апеляційну скаргу адвоката Сапегіна ВалеріяВолодимировича, який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_2, -залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В.В. Д з ю б і н В. М. Л а ш е в и ч І. О. Р и б а к