Ухвала суду № 63388328, 12.12.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12911/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.119 ЦПК України Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України в позовній заяві має бути зазначено ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі. Незважаючи на зазначені вимоги закону, в позовній заяві не вказано повністю адреси місця проживання, поштові індекси ні позивача, ні відповідачів, засоби зв'язку відповідача, якщо такі відомі.

Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Позивач у позовній заяві посилаючись на ст.8 Закону України «Про судовий збір» просить відстрочити їй сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі, враховуючи її матеріальне становище.

В пункті 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10 вказано, що клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з ч.3 ст.82 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10, визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Наведені позивачем підстави для відстрочки сплати судового збору не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору, доказів підтверджуючих важке матеріальне становище позивача до матеріалів позовної заяви не додано, а тому клопотання про відстрочку сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 2 статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 гривень. Згідно п.1.3.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.), згідно п.1.2.2 ч.2 ст.4 Закону за подачу позовної заяви немайнового характеру, яка подається фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.). Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону позивач звільнена від сплати судового збору за подачу позовної заяви в частині стягнення аліментів.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно прохальної частини позовної заяви позивачем ставляться дві вимоги немайнового характеру, за які слід сплатити судовий збір у розмірі 1102,40 грн., від сплати судового збору при звернені до суду про стягнення аліментів позивач звільнена.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів Ужгородське УДКСУ Закарпатської області, МФО 812016 , код ЄДРПОУ 38015610 , банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р №31216206700002 , код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 38015610 (суду, де розглядається справа).

Відповідно до п.5, п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, яким позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Статтею 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Із аналізу вказаної норми вбачається, що обстеження умов проживання дитини здійснює відділ опіки та піклування, який позивач по даній справі в якості третьої особи не залучає, висновку відповідного органу щодо розв'язання спору в цій частині позовних вимог суду не надає.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву (заяву, скаргу) подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника, скаржника) і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів - залишити без руху.

Повідомити позивача (представника) про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви до 19 грудня 2016 року, але не більше трьох днів з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош