Ухвала суду № 63384188, 12.12.2016, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/5567/16-ц

Провадження № 6/712/414/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Мельник І.О.

з участю секретаря Хоменко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції в Черкаській області про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за кордон, заінтересована особа ПАТ „Сбербанк,

В С Т А Н О В И В:

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції в Черкаській області звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за кордон, заінтересована особа ПАТ „Сбербанк, вказуючи, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебуває зведене виконавче провадження № 51048316 від 15.01.2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ОСОБА_2 „Сбербанк Росії заборгованості на загальну суму 7991833,36 грн. Станом на 10.05.2016 боржником не вчинено дій, спрямованих на виконання рішення суду та не вживаються заходи навіть щодо часткового погашення заборгованості. ОСОБА_1 попереджено про необхідність виконання вищевказаного рішення суду, проте боржник ігнорує вимоги, не вживає ніяких заходів щодо виконання рішення суду, а тому при її виїзді за кордон буде неможливим або ускладненим виконання даного рішення суду, враховуючи суму заборгованості. У звязку з цим державний виконавець просить тимчасово обмежити право виїзду за межі України боржника ОСОБА_1

Представник відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 подання підтримала та просила його задовольнити. Суду пояснила, що боржником не вчинено жодної дії, спрямованої на виконання рішень, натомість він регулярно перетинає кордон України, виїздажаючи до країн близького та дальнього зарубіжжя, що свідчить про наявність унього матеріальної можливості сплачувати борги перед стягувачем.

Представник ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти подання та надав письмові запереченн. Суду пояснив, що боржник не ухиляється від виконання рішення суду, з"являється до державного виконацвя за його викликами, але на даний час не має можливості сплачувати борг, крім того, він вважає, що його порука припинена, а тому взагалі відсутні підстави для стягнення коштів. Щодо закордонних поїздок боржника пояснив, що він виїзджав у відрядження, про що є відповідні документи.

Представник стягувача ПАТ „Сбербанк (првонаступник ПАТ ОСОБА_2 „Сбербанк Росії ) ОСОБА_5 подання підтримав та просив обмежити в праві виїзду за кордон ОСОБА_1 В подальшому в судове заідання не з"явився, судом задоволено клопотання про проведення розгяду справи в режимі відеоконференції, проте, 12.12.2016 господарський суд м.Києва, в якому було визначено провдення відеоконфернції, на зв"язок з Соснівським районним судом м.Черкаси не вийшов.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що подання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З подання державного виконавця вбачається, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебуває зведене виконавче провадження № 51048316 від 15.01.2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПА ОСОБА_2 „Сбербанк Росії заборгованості на загальну суму 7991833,36 грн. Станом на 10.05.2016 боржником не вчинено дій, спрямованих на виконання рішення суду та не вживаються заходи навіть щодо часткового погашення заборгованості. ОСОБА_1 попереджено про необхідність виконання вищевказаного рішення суду, проте боржник ігнорує вимоги, не вживає ніяких заходів щодо виконання рішення суду, а тому при виїзді боржника за кордон буде неможливим або ускладненим виконання даного рішення суду, враховуючи суму заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Порядок здійснення права на виїзд за кордон осіб, які є громадянами України, а також випадки тимчасового обмеження права на виїзд за кордон регулюються Законом України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року, ч. 1 ст. 1 якого передбачає, що громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим законом. Такі випадки передбачені у ст. 6 зазначеного закону, одним з яких є дія неврегульованих аліментних, договірних чи інших невиконаних зобовязань до виконання зобовязань, або розвязання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках. При цьому, дана міра носить надзвичайний характер та має застосовуватися у виключних випадках у разі неможливості виконання рішення суду за допомогою інших, передбачених законом заходів.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і вїзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлення порядку розв'язання спорів у цій сфері регулює Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України». Зокрема п. 2 ст. 5 зазначеного Закону передбачає, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянинові України, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

Так, п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Зміст і форму подання державного виконавця визначено Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5. Ця Інструкція містить окремий розділ XI «Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона вїзду в Україну», який передбачає, що подання державного виконавця при зверненні до суду у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням повинно містити: а)найменування суду, до якого направляється подання; б) реквізити виконавчого документа, який перебуває на виконанні; в) реквізити виконавчого провадження; г)прізвище, ім'я та по батькові особи (боржника), дату народження (число, місяць, рік); ґ) підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Згідно ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України розглядається негайно за участю державного виконавця, що звернувся з таким поданням. Таким чином, державний виконавець повинен прибути до суду і звернутися з поданням, взяти участь в засіданні, надати суду матеріали виконавчого провадження та надавати пояснення. При цьому, тягар доказування покладений саме на державного виконавця.

У поданні про тимчасове обмеження за кордон ОСОБА_1 державним виконавцем не наведено належних, допустимих та переконливих доказів щодо умисного ухилення боржника від виконання рішення суду. З письмових пояснень боржника та матеріалів виконавчого провадження, не вбачається умисного ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх зобовязань. Натомість, ОСОБА_1 у вересні 2016 року, на підставі ст. 559 ЦК України (припинення поруки) звернувся в суди, які видавали виконавчі листи із заявами про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню та 10.11.2016 надав пояснення щодо вимоги державного виконавця Вельган О.В. про намір боржника погашати борг, будь яких доказів щодо наміру боржника на ухилення від виконання зобовязань не надано. Щодо перетину боржником кордону України з"ясовано, що всі виїзди за кордон, пов"язані з відрядженнями ОСОБА_1, що підтверджується відповідними наказами за 2015-2016 роки.Перешкод у вчиненні виконавчих дій боржником не вчинялося, державному виконавцю Головатенком В.А. повідомлялося про тимчасову зміну свого місця проживання.

Аналізуючи наведне, вбачається, що суду не наданоі в ході судового розгляду справи не добуто належних, допустимих та переконливих доказів на підтвердження навмисного ухилення боржника від виконання судового рішення, не вказано, які перешкоди вчинені з його боку для проведення виконавчих дій державному виконавцеві. Таким чином, не встановлено фактів, що ставлять під загрозу питання примусового виконання судового рішення та потребують тимчасового обмеження права виїзду боржника за межі України.

Керуючись ст. 377 1 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоваоленні подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції в Черкаській області про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за кордон, заінтересована особа ПАТ "Сбербанк".

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом 5 днів з моменту її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми під час постановлення ухвали - у той же строк з дня отримання її копії.

Головуючий