Постанова № 63383455, 05.12.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8603/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2016 року м.Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Харечко С.П.,

при секретарі Левчук Д.О.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Рівне адміністративний позов ОСОБА_1 до Рівненського обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними щодо відмови у перерахунку розміру пенсії за вислугу років та зобовязання здійснити перерахунок і виплату пенсії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Рівненського обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, в якому просить суд визнати протиправними дії Рівненського обєднаного управління пенсійного фонду України щодо відмови йому у проведенні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції станом на час призначення пенсії) без обмеження максимального розміру пенсії на підставі довідки Військової прокуратури Західного регіону України №8/2-112 вих.-16 від 22 червня 2016 року починаючи з 01 січня 2016 року; зобовязати Рівненське обєднане управління пенсійного фонду України провести йому перерахунок призначеної пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції станом на час призначення пенсії) згідно довідки Військової прокуратури Західного регіону України №18/2-112 вих.-16 від 22 червня 2016 року, починаючи з 01 січня 2016 року.

Свої вимоги мотивує тим, що з 23 жовтня 2009 року відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 5 листопада 1991 року (у редакції, чинній на час призначення пенсії), йому було призначено пенсію за вислугу років, виходячи з розрахунку 90 відсотків від розміру середньомісячної заробітної плати.

23 червня 2016 року він звернувся до Рівненського обєднаного управління Пенсійного фонду України в м.Рівне із заявою про проведення йому з грудня 2015 року перерахунку пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції станом на час призначення пенсії), відповідно до Постанови КМ України № 763 від 30 вересня 2015 року, та долучила довідку Військової прокуратури Західного регіону України № 18/2-112 вих.-16 від 22 червня 2016 року.

Листом № 502/10 від 05 липня 2016 року у перерахунку пенсії йому відмовлено, оскільки відповідно до п.5 Прикінцевих Положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року № 213-VIII з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України, зокрема Закону про Про прокуратуру. Вважає, що вказане рішення відповідача про відмову в перерахунку її пенсії є протиправним і таким, що порушує її право на соціальний захист, у звязку з чим, він змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просить суд їх задоволити з підстав, викладених у адміністративному позові.

В судове засідання представник відповідача з'явився. Подав суду письмові заперечення,в яких просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову. Вважає дії відповідача законними, оскільки Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року № 213-VIII з червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/довічне грошове утримання призначаються відповідно до спеціальних законів, в т.ч. Закону України Про прокуратуру, та такими, що не порушують прав позивача.

Заслухавшисторін, дослідивши матеріали справи та подані письмові докази, суд прийшов до висновку що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 з 23 жовтня 2009 року перебуває на обліку в Рівненському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненської області, і йому відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року (в редакції, чинній на час призначення пенсії) було призначено пенсію за вислугу років, виходячи з розрахунку 90 відсотків розміру середньомісячної заробітної плати.

У звязку з підвищенням заробітної плати відповідним категоріям прокурорсько-слідчих працівників на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно правових актів», з 01 грудня 2015 року підвищено заробітну плату працівникам органів прокуратури, у звязку з чим у позивача виникло право на перерахунок призначеної йому пенсії.

У відповідності з положенням ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», на підставі якої призначена пенсія позивачу, передбачено, що у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, призначені працівникам органів прокуратури пенсії за вислугою років підлягають перерахунку.

2 червня 2016 року позивач звернувся до Рівненського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції станом на час призначення пенсії), та долучив довідку Військової прокуратури Західного регіону України № 18/2-112 вих.-16 від 22 червня 2016 року.

Листом № 502/10 від 05 липня 2016 року Рівненське обєднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області повідомило позивача про відмову у проведенні перерахунку пенсії, пославшись на відсутність для того підстав, а саме, на положення пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, згідно яких з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема «Про прокуратуру» та ін.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Пленум Верховного Суду України у пункті 19 своєї Постанови від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» розяснив, що, відповідно до статей 8 та 22 Конституції України, не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено статтею 50-1 Закону «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (далі Закон № 1789-ХІІ). Редакція зазначеної статті змінювалась.

Так, відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ від 08 липня 2011 року, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

В подальшому до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ Законами України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII та «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VII змінювався (зменшувався) розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права, до 70 та 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати відповідно.

Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюють частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у звязку із прийняттям як Закону № 3668-VІ, так і Законів № 1166-VII і № 76-VII, не зазнали змін, змінилася лише нумерація частин цієї статті.

Так, відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ).

Ураховуючи наведене, суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, оскільки внесені зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

При цьому суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії за вислугу років передбачене і частиною тринадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, який набрав чинності з 15 липня 2015 року. В той же час, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, які мали би бути визначені Кабінетом Міністрів України (частина двадцята статті 86 названого Закону), останнім не визначені, що, крім іншого, є підставою для застосування до спірних правовідносин частини вісімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону у часі, необхідно виходити з того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, повязані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави повязана з ризиком для життя і здоровя, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 чітко визначив критерії, за якими можливо встановити, чи відбулося таке звуження: «звуження обсягу прав та свободце зменшення кола субєктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав та свобод, тобто їх кількісні характеристики».

Також Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 зазначив, що «невиконання державою взятих на себе соціальних зобовязань порушує принцип соціальної, правової держави». Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є «складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права».

Відповідно до розяснень, наведених у пункті 2Постанови Пленуму Верховною Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскількиКонституція України, як зазначено в статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідностіКонституціїу всіх необхідних випадках застосовувати Конституціюяк акт прямої дії. Судові рішення повинні ґрунтуватись наКонституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

З огляду на встановлені факти та наведені положення, вирішуючи спір в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у перерахунку призначеної пенсії згідно з заявою від 23 червня 2016 року та довідкою Військової прокуратури Західного регіону України від 22 червня 2016 року №18/2-112 вих.-16, відповідач, в особі Рівненського обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на час звернення, діяв протиправно, тому Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області, слід зобов'язати провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90 відсотків середньомісячної (чинної) заробітної плати, починаючи із 01 січня 2016 року. Доводи Рівненського обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи достовірними доказами та наведеними у даній постанові нормативними актами.

Згідно вимог частини другої статті 161 КАС України, при прийнятті постанови суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року № 21-348а13, № 21-420а13, від 17 грудня 2013 року № 21-445а13 та № 21-4289а15 від 15 грудня 2015 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11,17,18,71,160,161,162,183-2,186 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Рівненського обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними щодо відмови у перерахунку розміру пенсії за вислугу років та зобовязання здійснити перерахунок і виплату пенсії задовольнити.

Визнати протиправними дії Рівненського обєднаного управління пенсійного фонду України (яке є правонаступником Управління пенсійного фонду України в м.Рівне) щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років в розмірі 90 відсотків відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції станом на час призначення пенсії) без обмеження максимального розміру пенсії на підставі довідки Військової прокуратури Західного регіону України №18/2-112 вих.-16 від 22 червня 2016 року починаючи з 01 січня 2016 року.

Зобовязати Рівненське обєднане управління пенсійного фонду України (яке є правонаступником Управління пенсійного фонду України в м.Рівне) провести ОСОБА_1 перерахунок призначеної пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції станом на час призначення пенсії) з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати згідно довідки Військової прокуратури Західного регіону України №18/2-112 вих.-16 від 22 червня 2016 року, починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження її максимального розміру пенсії з урахуванням раніше проведених витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у звязку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обовязки.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Харечко С.П.