Рішення № 63382959, 24.10.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 569/17338/15-ц

24 жовтня 2016 року Рівненський міський суд Рівненської області

у складі:

головуючого - судді Денисюка П.Д.,

при секретарі Киричок М.М.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача - адвоката Яреми С.В.,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвоката Боярчук Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім'єю та зміну черговості в праві на спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в якому просить встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_8 без реєстрації шлюбу з 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року, визнати її спадкоємцем померлого по закону четвертої черги, змінити черговість отримання права на спадщину із четвертої черги на першу та надати їй право на спадкування разом із відповідачами.

В судовому засіданні позовні вимоги підтримала вказала, що з 2007 року проживала однією сім'єю разом із ОСОБА_8 в АДРЕСА_1. Мали близькі стосунки, вели спільне господарство, побут, мали сімейні права і обов'язки. Спочатку жили у її батьків, а потім у двохкімнатній квартирі в АДРЕСА_2, яку він отримав у спадок від своєї бабусі. Згодом дану квартиру за договором міни він обміняв на однокімнатну в АДРЕСА_3, де разом проживали до його смерті. З 2012 року чоловік хворів хворобою Рейтера та мав ІІІ групу інвалідності. До самої смерті проходив курси лікування, коштами на яке допомагали його друзі. Будь-якої допомоги від своїх рідних він не отримував. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 помер. Похоронами займалися мама і брат - Будніков. Була присутня на його похоронах. До моменту смерті мали спільний бюджет і тому претендує на спадщину як дружина. Позов просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечила проти задоволення позову вказала, що ОСОБА_8 - її син, проживав в АДРЕСА_3 з 2007 року він проживав з ОСОБА_1 у однокімнатній квартирі. Їй дзвонив тільки тоді, коли йому потрібні були кошти, а якщо не відповідала на дзвінок він дзвонив братові. Зазначила, що грошей йому не давала і в лікарню не ходила. Коли помер, вона разом із сином поховали його. Ключі у ОСОБА_1 забрали після смерті сина. В задоволенні позову просила відмовити.

У судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - адвокат Боярчук Ж.В. заперечила проти задоволення позову в задоволенні якого просила відмовити.

ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав суду, що з дружив ОСОБА_8. З ОСОБА_1 вони проживали разом близько десяти років. Проживали разом, але спільних дітей у них не було. Спочатку проживали у квартирі позивача за адресою в АДРЕСА_1, а потім у квартирі бабусі. Згодом розміняли квартиру. Будь-кого з родичів ОСОБА_8 не бачив ні дома, ні в лікарні. При ньому він дзвонив до матері, брата і тітки за місяць до смерті з приводу взяти грошей, в чому вони відмовили йому. Він давав гроші на операцію, через місяць ОСОБА_8 помер. Після смерті появилась мама і брат, щоб забрати ключі. Вони займалися похоронами. В лікарні він був у безпорадному стані, ніхто з родичів допомоги, крім ОСОБА_1, йому не надавали.

Свідок ОСОБА_10 показав суду, що померлий ОСОБА_8 був його близьким другом з дитинства. Приблизно з 2007 року і до смерті він проживав у цивільному шлюбі з ОСОБА_1 однією сім'єю в різних квартирах. У зв'язку із тим, що ОСОБА_11 був інвалідом, пересувався тільки на милицях він часто провідував його і бачив, що ОСОБА_1 весь час була біля нього, турбувалась про нього, забезпечувала всім необхідним. ОСОБА_8 розповідав йому, що ОСОБА_1 його дружина і ніхто крім її не допомагає.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_12 повністю підтвердив покази свідка ОСОБА_10 та доповнив їх, що він допомагав його дружині ОСОБА_1 в догляді за ОСОБА_8. Незадовго до смерті ОСОБА_8 він разом з ОСОБА_1 забирали останнього з лікарні додому. Аналогічні покази суду дали свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14

Заслухав учасників процесу, допитав свідків, дослідив матеріали справи, оцінив їх в сукупності з іншими доказами, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити із наступних підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 перебували у фактичних шлюбних відносинах з 2007 року, вели спільне господарство, підтримували фактичні шлюбні відносини, жили як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. Мали спільний побут та сімейний бюджет.

Із показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 убачається, що ОСОБА_1 з ОСОБА_8 більше семи років спільно проживали однією сім'єю як чоловік та жінка без шлюбу. Були пов'язані спільним побутом, працею, мали взаємні права та обов'язки.

Відповідно до ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Однією з ознак сім'ї є спільне проживання двох осіб. Сім'я - це щось більше ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності допомоги один одному, узгоджувати індивідуальні права з вимогами іншого суспільного життя.

Аналіз ч.2 ст.3 СК України дає підстави для висновку про можливість виникнення сім'ї між особами, які спільно проживають без реєстрації шлюбу. Припинення спільного проживання дружини та чоловіка з поважних причин не є підставою для припинення їхньої сім'ї.

Європейський суд з прав людини при розгляді справи ОСОБА_15 зауважив, що відносини де-факто, як відносини, що ґрунтуються на шлюбі можуть вважатися сімейним життям.

Відповідно до п.16 частини 1 Європейської соціальної хартій, сім'я - це головний осередок суспільства має право на відповідний соціальний, правовий та економічний захист, який забезпечує її всебічний розвиток.

Сукупністю вищенаведених доказів, беручи їх в сукупності, суд приходить до висновку, що факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_8 однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу доведений.

Факт тривалого, проживання однією сім'єю позивача і ОСОБА_8 не заперечувала і відповідач ОСОБА_3

Згідно матеріалів справи та наданих суду медичних документів, ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 - помер, похоронами займалися мама і брат. До смерті в лікарню і додому вони не приходили, що підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 Разом з тим, вказав, що ні дома, коли приходив у гості до друга, ні в лікарні будь-кого з його родичів він не бачив.

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина, а саме на квартиру АДРЕСА_3.

Відповідно до ст.1264 ЦК України особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, мають право на спадкування за законом у четверту чергу.

З 2007 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_8 проживали однією сім'єю, що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_13

Сукупність наведених та наданих суду фактів вказують на наявність достатніх підстав для надання ОСОБА_1 права на спадкування за законом у четверту чергу після смерті спадкодавця.

Крім того, ч.2 ст.1259 ЦК України регламентовано, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Згідно досліджених в судовому засіданні медичних документів з лютого 2013 року ОСОБА_8 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозами - синдром Рейтера, хронічний перебіг, активний ІІ ступеню з ураженням суглобів кистей: р/о ст-І з контрактурами проксимальних міжфалангових з'єднань зі сторони 2-го, 4-го, 5-го пальців лівої кисті; стоп: двобічний Галюс Вальгус ІІ ст., Р/о - ІІ з підвивихами між фалангових з'єднань 2-го, 3-го, 4-го пальців лівої ступні; двобічний сакроілеїт І ст. ФНС - ІІ ст., сечостатевої системи (хронічний простатит в стані неповної ремісії, фімоз); полінейропатія нижніх кінцівок. За відомостями Обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом №13/01-25/15 від 17.12.2015 ОСОБА_8 з 01.08.2003 перебував на обліку, як ВІЛ-інфікований.

За час перебування ОСОБА_8 на стаціонарному лікуванні до нього приходила ОСОБА_1 доглядала за ним, купувала йому ліки. Так як він був лежачим, позивач весь час і до смерті була поряд з ним, що підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_10

Як убачається із наданих суду показань свідка ОСОБА_12, позивач опікувалася ОСОБА_8 і перед смертю, коли забрав його додому з ним лишилася ОСОБА_1

Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13 і ОСОБА_9 показали суду, що допомогу ОСОБА_8, коли він хворів, надавали тільки позивач ОСОБА_1 та його друзі.

На підтвердження одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування також слугують надані суду покази свідка ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_8 хворів давно, не міг себе нормально обслуговувати. Постійно приймав обезболюючі таблетки і уколи. ОСОБА_1 завжди йому допомагала і забезпечувала його утримання.

Покази свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 є послідовними, узгодженими між собою і не суперечать одне одному, тому суд визнає їх належними та допустимими доказами по справі.

Враховуючи, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала допомогу ОСОБА_8 суд приходить до переконання, що позивачу разом із відповідачами слід надати право на спадкування першої черги після смерті спадкодавця.

Забезпечуючи визначене законодавцем право на спадкування і зміни черговості на отримання спадкового майна та захист законних прав, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для встановлення факту проживання ОСОБА_1 за ОСОБА_11 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання позивача спадкоємцем четвертої черги, зміни черговості отримання права на спадкування та задоволення позову.

На підставі ст.ст.1264, 1259 ЦК України, керуючись ст.ст.88, 213-215, 256 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_8 без реєстрації шлюбу з 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Визнати ОСОБА_1 спадкоємцем померлого ОСОБА_8 четвертої черги за законом.

Змінити черговість отримання права на спадщину із четвертої та першу чергу та надати ОСОБА_1 право на спадкування разом із ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - у той же строк з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий