Ухвала суду № 63382462, 07.12.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/3163/16-ц Номер провадження 22-ц/786/3054/16Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С. Г. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Одринської Т.В.

Суддів: Карпушина Г.Л., Корнієнка В.І.

при секретарі Коротун І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 жовтня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру коштів на утримання малолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Автозаводського районного суду м.Кремечука Полтавської області від 18 жовтня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів відмовлено.

З даним рішенням не погодився позивач, в звязку з чим подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати.

При цьому апелянтом зазначено, що при постановленні рішення, судом першої інстанції не було враховано, що в звязку з зміною сімейного стану його матеріальне положення значно погіршилося, оскільки він утримує малолітню дитину та свою дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення сторін, що зявилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, за необхідне її відхилити за наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 ,суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів щодо наявності підстав для зміни розміру стягуємих аліментів, зазначених у положеннях ст.. 192 СК України.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 грудня 2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої дитини сина ОСОБА_4, 30 вересня 2013 року, кошти в розмірі 1200 грн., щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 серпня 2016 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 додаткові витрати на дитину ОСОБА_4, 30 вересня 2013 року у сумі 9632,62 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК).

Враховуючи нестабільний дохід відповідача , попереднім судовим рішенням стягнуто з відповідача аліменти в твердій грошовій формі.

Згідно з пунктами 17, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Згідно зі ст. ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь в справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь в справі, виникає спір.

Посилання позивача на те що його матеріальний стан не дозволяє йому сплачувати аліменти, визначені судовим рішення, не підтверджені матеріалами справи та належними доказами.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач не працює, зареєстрований як фізична особа-підприємець, проте, згідно податкової декларації про майновий стан та доходи за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року доходу не отримував.

На утриманні у позивача знаходиться інша малолітня дитина, ОСОБА_5, 19 листопада 2015 р.н та дружина ОСОБА_5 /Шульга/ ОСОБА_6, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років.

В свою чергу, як вбачається з довідки прикордонної служби № 524/3163/16-ц від 01 липня 2016 року, позивач неодноразово перетинав кордон України / а.с.66/

Дитина, на яку рішенням суду стягнуто аліменти, має хронічне захворювання та продовжує перебувати на диспансерному обліку, внаслідок чого потребує лікування, що підтверджується відповідними медичними довідками / 41-45, 213-228/

В свою чергу, позивачем у справі не надано належних доказів щодо зміни його матеріального становища, стану здоров'я, а також інших обставин, які б могли впливати на розмір стягуваних аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що зменшення розміру аліментів, стягнутих рішенням суду від 16 грудня 2014 року з 1200 грн. до 600 грн., призведе до значного погіршення законних прав та інтересів самої малолітньої дитини щодо її належного матеріального забезпечення зі сторони батька, а тому, підстави для задоволення позову відсутні.

Висновки суду першої інстанції відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, і закон який їх регулює.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м.Кремечука Полтавської області від 18 жовтня 2016 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді:______ Т. В. Одринська

____ Г.Л.ОСОБА_7.ОСОБА_8