Ухвала суду № 63377454, 12.12.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №588/989/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1823/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ткачук С. С.,

суддів - Ільченко О. Ю. , Рибалки В. Г.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 13 жовтня 2016 року

у справі за позовом Тростянецької міської ради Сумської області до ОСОБА_3 про стягнення збитків,

в с т а н о в и л а:

Звернувшись до суду із позовом, Тростянецька міська рада Сумської області просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь збитки за користування земельною ділянкою по вул. Разіна, 32 в м. Тростянці Сумської області у розмірі 21321,33 грн. без підписання договору оренди земельної ділянки.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 на підставі рішення суду від 03.09.2014 року є власником нерухомого майна, яке розташовано за адресою: м. Тростянець Сумської області, вул. Разіна, 32 на землях міської ради. Як власник нерухомого майна, ОСОБА_3 фактично користується земельною ділянкою, загальною площею 1,67 га, кадастровий номер 5925010100:00:031:0567, однак у порушення вимог чинного законодавства відповідач не підписав із позивачем договір оренди цієї земельної ділянки. Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 04.05.2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 21.06.2016 року, задоволені позовні вимоги міської ради до ОСОБА_3 про стягнення збитків по 01.10.2015 року. Однак, відповідач до цього часу не вжив жодних дій щодо узаконення землекористування, тому міська рада звернулась із вказаним позовом до суду про відшкодування збитків за наступний період з 01.10.2015 року по 01.08.2016 року.

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 13.10.2016 року позовну заяву Тростянецької міської ради Сумської області задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 на користь Тростянецької міської ради Сумської області збитки, завдані місцевому бюджету за користування земельною ділянкою по вул. Разіна, 32 в м. Тростянець Сумської області, кадастровий номер 5925010100:00:031:0567, загальною площею 1,67 га, в сумі 21321,33 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення і закрити провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що місцевий суд прийшов до помилкового висновку, що відповідач користується усією земельною ділянкою, не зважаючи, що фактично він користується лише 0,4 га землі, оскільки рішення Тростянецької міської ради Сумської області від 21.01.2016 року № 23, на яке посилається суд як на чинне та яким було зобовязано ОСОБА_3 укласти договір оренди земельної ділянки площею 1,67 га, є незаконним, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 208, 626, 638 ЦК України, та втратило чинність з 21.02.2016 року, відповідно до його умов.

Крім того, суд безпідставно стягнув земельний податок, так як позивач не являється контролюючим органом по стягненню податків.

В судове засідання ОСОБА_3 вдруге не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином завчасно.

Представник позивача в судове засідання також не зявився, але завчасно належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов Тростянецької міської ради Сумської області, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 як власник нежитлових будівель, розташованих на земельний ділянці загальною площею 1,67 га, у період з 01.10.2015 року по 01.08.2016 року фактично користувався цією ділянкою без правовстановлюючих документів, внаслідок чого позивачу заподіяні збитки у вигляді несплати земельного податку, які підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, виходячи з наступного.

Як вбачається із цивільної справи та встановлено судом першої інстанції, що рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 03.09.2014 року за ОСОБА_3 визнано право власності на основні засоби Підприємства «Хлібокомбінат» Тростянецька районна спілка споживчих товариств, а саме на: будівлю хлібзаводу, будівлю прохідної, електропідстанцію, вбиральню, насосну з артсвердловиною, огорожу та вагову, що розташовані за адресою по вул. Разіна, 32, м. Тростянець, Сумська область (а.с. 6-7).

Зазначені основні засоби знаходяться на земельній ділянці земель промисловості, яка належить Тростянецькій міській раді Сумської області.

Отже, набувши за рішенням суду право власності на вищевказані основні засоби, ОСОБА_3, починаючи з часу вступу в законну силу рішення суду, набув право користування даною земельною ділянкою по вул. Разіна, 32, м. Тростянець, Сумська область із земель промисловості на умовах оренди.

20.05.2015 року, 24.06.2015 року ОСОБА_3 звертався з заявами до Тростянецької міської ради Сумської області про розяснення процедури укладення договору оренди землі на які позивач надав розяснення та пропонував звернутися до Тростянецької міської ради Сумської області з питання передачі в оренду земельної ділянки (а.с. 12 - 15).

Рішенням Тростянецької міської ради 53 сесії 6 скликання від 10.04.2015 року № 72 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі Підприємства «Хлібокомбінат» Тростянецька районна спілка споживчих товариств за адресою по вул. Разіна, 32, м. Тростянець, Сумська область (а.с. 48).

30.04.2015 року Тростянецька міська рада оформила право комунальної власності на земельну ділянку по вул. Разіна, 32 в м. Тростянець Сумської області загальною площею 1,67 га, кадастровий номер 5925010100:00:031:0567 (а.с.16).

Таким чином розмір земельної ділянки, на якій розміщенні обєкти нерухомого майна, що належить відповідачу визначена 1,67 га.

Рішенням Тростянецької міської ради 5 сесії сьомого скликання від 21.01.2016 року № 23 ОСОБА_3 на підставі його заяви від 12.01.2016 року, було передано в оренду земельну ділянку загальною площею 1,67 га, кадастровий номер 5925010100:00:031:0567 строком на 49 років для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за рахунок категорії земель Тростянецької міської ради. Крім того, зобовязано ОСОБА_3 укласти договір оренди земельної ділянки в місячний термін з дати прийняття даного рішення та зареєструвати право оренди ( а.с. 19). Дане рішення не оскаржено відповідачем і є чинне.

На підставі даного рішення ОСОБА_3 супровідним листом за № 198 від 01.02.2016 року було направлено примірник договору оренди земельної ділянки (а.с. 25).

Однак, в порушення вимог земельного законодавства, Закону України «Про оренду землі» такий договір оренди земельної ділянки не був укладений.

Крім того, Тростянецька міська рада Сумської області неодноразово зверталася до ОСОБА_3 щодо врегулювання питання законності використання ним вказаної земельної ділянки та укладення договору оренди землі (а.с. 8, 9, 11).

Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі» підставою для сплати орендарем орендної плати є договір оренди, який набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації.

Згідно з ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Таким чином, використання земельної ділянки відповідачем без його належного оформлення позбавило позивача, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід у вигляді орендної плати.

Статтями 152, 156, 157 ЗК України установлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою КМУ від 19.04.1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

За змістом положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_3 хоча і вчиняв окремі дії щодо узаконення користування земельною ділянкою, однак без поважних причин ухиляється від реєстрації та підписання договору оренди, внаслідок чого завдав Тростянецькій міській раді Сумської області збитки через не сплату з 01.10.2015 р. по 01.08.2016 р. орендної плати за використання земельної ділянки земель промисловості.

Оскільки приведений позивачем розмір збитків розрахований відповідно до Постанови КМУ від 19.04.1993 року № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», виходячи з грошової оцінки земельної ділянки, відповідачем не спростований, суд першої інстанції вірно задовольнив позов у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності стягнення судом першої інстанції збитків, оскільки позивач не являється контролюючим органом по стягненню податків, не заслуговують на увагу, бо вимоги заявлені належним позивачем, до бюджету якого зараховуюся кошти сплачені землекористувачами в рахунок орендної плати за використання земельної ділянки земель промисловості.

Доводи скарги про те, що рішення Тростянецької міської ради Сумської області від 21.01.2016 року № 23 є незаконним та втратило чинність, не приймаються до уваги оскільки воно не є предметом оскарження у даній справі, крім того строк оренди визначений цим рішенням становить 49 років, а тому місцевим судом установлена наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме, факт порушення відповідачем вимог земельного законодавства через його ухиляння від укладання договору оренди у встановленому законом порядку, і як наслідок, завдання такими діями позивачу матеріальних збитків.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції всебічно і повно зясував, обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судом постановлено обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому до уваги не приймаються.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 13 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: