Постанова № 63371303, 12.12.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2016 р. Справа№ 910/2660/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 12.12.2016

розглянувши апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно -Західна залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2016 (повне рішення складено 18.05.2016)

у справі №910/2660/16 (суддя М.М. Якименко)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ф'южн Консалтинг"

до державного територіально-галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимого на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Добре Тепло"

про відшкодування збитків у розмірі 28 200,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.05.2016 у справі №910/2660/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь ТОВ "Ф'южн Консалтинг" збитків у розмірі 28 200,00 грн. та 1 378,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2016 у справі №910/2660/16 та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В своїх доводах скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Справа розглядалась різними складами суду.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.10.2016, у зв'язку з припиненням повноважень судді Федорчука Р.В. та судді Лобаня О.І., для розгляду справи №910/2660/16 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Вказана судова колегія розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку і прийняла постанову у даній справі.

04.07.2016 ТОВ "Ф'южн Консалтинг" на підставі ст. 96 Господарського процесуального кодексу України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2016 у справі №910/2660/16 - без змін.

Представник позивача приймав участь у судових засіданнях, в яких надавав свої пояснення, заперечував проти доводів, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2016 у справі №910/2660/16 - без змін.

Представники відповідача приймали участь у судових засіданнях, в яких надавали свої пояснення та просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2016 у справі №910/2660/16 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи приймав участь у судовому засіданні 02.11.2016, в яких надавав свої пояснення та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2016 у справі №910/2660/16 - без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції 12.12.2016 з'явились представники позивача та відповідача. Третя особа в дане судове засідання не з'явилась, повноважних представників не направила, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 ГПК України, не скористалась. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання про розгляд апеляційної скарги, приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників сторін без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу без участі в судовому засіданні представника третьої особи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14.11.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ф'южн Консалтинг" (далі - позивач, вантажовласник, ТОВ "Ф'южн Консалтинг") та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (далі - відповідач, залізниця) укладено договір №6411641 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (далі - договір перевезення), за умовами якого (п. 1.1. договору перевезення) предметом цього договору є надання "Залізницею" "Вантажовласнику" послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведенням розрахунків за ці послуги".

Відповідно до п. 2.1.2. договору перевезення, "Вантажовласник" (позивач) має право вимагати від "Залізниці" (відповідача) належного виконання зобов'язань згідно за цим договором.

Згідно з п. 2.1.3. договору перевезення "Вантажовласник" має право отримувати від "Залізниці" переліки витрат, податкові накладні, первинні документи, що підтверджують факт виконання робіт або надання послуг, квитанції про приймання вантажу, накладні, накопичувальні картки, відомості плати за користування вагонами та квитанції різних зборів (ГУ-57).

02.09.2015 між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Копіленд-сервіс" (далі- продавець, ТОВ "Копіленд-сервіс") укладено договір поставки №02/09-В (далі - договір поставки), за умовами якого (п. 1.1. договору поставки) постачальник (ТОВ "Копіленд-сервіс") передає у власність покупцю, а покупець приймає вугілля марок АО, AM, АС, АКО, ДГ брикети, напівкокс, в подальшому за текстом "Вугільна продукція", і сплачує їх вартість на умовах договору.

Пунктом 2.1. договору поставки передбачено, що відвантаження здійснюється залізничним транспортом на умовах, визначених у заявках або автомобільним транспортом.

Поставка кожної партії товару оформлюється видатковою та/або товарно-транспортною накладною (залізнична накладна), податковою накладною тощо (п. 2.3. договору поставки).

ТОВ "Ф'южн Консалтинг" на умовах договору поставки придбано 68,7 тон вугілля, вартість 1 тони якого становить 3 000,00 грн. (з урахуванням ПДВ) у відповідності до накладної №71 від 31.10.2015.

На виконання умов договору поставки на адресу позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Копіленд-сервіс" через вантажовідправника ТОВ "Добре тепло" 12.11.2015 зі станції Новогродовка Донецької залізниці відпустив вугілля, згідно з залізничною накладною №49907124 (відправник) на станцію призначення Кагарлик Південно-Західної залізниці для позивача (одержувач) відправлено вагон №67920751 з вугіллям кам'яним марки АС (6-13) вагою 68 700,00 кг. (68,7 тон).

13.11.2015 на проміжній станції Красноармійськ виявлено заглиблення над 2-3 люками 300см х 180 см х 30 см, про що складено акт загальної форми №50412.

14.11.2015 вагону був зважений на ст. Нижньодніпровськ-вузол під час зважування була виявлена недостача вантажу у кількості 1 100,00 кг, про що складений акт загальної форми №2929.

22.11.2015 під час розвантаження вагону було виявлено недостачу товару (вугілля) в розмірі 9 400,00 кг та відсутність захисного маркування на вагоні.

23.11.2015 на станції Кагарлик Південно-Західної залізниці складено Комерційний акт АА № 004278/1.

В розділі "Д" Комерційного акту та додатку (продовження розділу "Д" Комерційного акту) зазначено наступне: На підставі актів загальної форми в електронному виді №50412 від 13.11.15 станції Красноармійськ, №2929 від 14.11.15 станції Нижньодніпровський вузол та акту загальної форми № 11 від 21.11.15 станції Кагарлик проводилась комісійна видача переважування вантажу антрацит в вагоні № 67920751 по відправці № 49907124 Новогродовка - Кагарлик. По накладній значиться вантаж антрацит АС 6-13 масою нетто 68 700 тара вагою 21 600. Маса вантажу визначена вантажовідправником на 150 т вагонних вагах. Фактично при переважуванні вантажу антрацит АС 6-13 в вагоні № 67920751 на вагонних вагах ТОВ "Гусева-К" маса брутто склала 80 900 кг. Враховуючи тару з документа 21600 кг маса вантажу нетто склала 59300, що менше маси нетто на 9400 кг. Визначення маси брутто проводилось двічі. Недостача вантажу підтвердилась. Недостаючий вантаж в вагоні вміститись міг. Навантаження в вагоні нижче бортів, з лівої сторони над 2-3 розвантажувальними моками малося заглиблення шириною 1500 мм довжиною 2000 мм на глибину до полу вагона, на хребтовій балці та на візку вагона сліди висипання вантажу. На решті поверхні вантажу заглиблення відсутні. Захисне маркування відсутнє. Вантаж прибув в технічно несправному вагоні, про що складено акт про технічний стан вагона форми 2У106 №1 від 23.11.2015 станції Кагарлик.

Вищевказаний комерційний акт підписано начальником станції Кагарлик, черговим по станції - начальником вантажного району, працівником станції прийомоздавальником та одержувачем.

У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ф'южн Консалтинг" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про відшкодування збитків у розмірі 28 200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо збереження вугілля та доставки його в повному об'ємі, згідно з умовами Договору №6411641 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 14.11.2011, в зв'язку з чим при розвантаженні вугілля виявлено його нестачу 9400,00 кг., що завдало збитки позивачу на суму 28 200,00 грн. (недостача вугілля 9 400,00 кг. * 3000,00 грн. = 28 200,00 грн.).

При прийняті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2016 у справі №910/2660/16 та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 130, 133 Статуту залізниць України та п. 2 Правил заявлення та розгляду претензій (ст. 130-137 Статуту) затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, заявлення до розгляду претензій, а саме - право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають: у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу: одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно з ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Приписами ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" зазначено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Тобто, законодавством прямо передбачено відповідальність перевізника за нестачу вантажу, яка виявлена під час його перевезення, а комерційним актом підтверджується нестача вугілля на проміжній станції Красноармійськ.

Згідно із ст. 113 Статуту за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Комерційний акт АА №004278 складений у відповідності до Правил складання актів є належним доказом, підтверджуючим факт нестачі за спірними перевезеннями. Крім того, комерційний акт не оскаржений в порядку, встановленому п. 16 Правил складання актів, та визнаний судом першої інстанцій належним доказом.

Таким чином, факт нестачі за спірним перевезенням підтверджено комерційним актом, з аналізу якого суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що виявлені на станції призначення розбіжності між накладною та фактичними даними при перевірці свідчить про те, що нестача виникла під час перевезення вантажу, а залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Аналогічна правова позиція викладена в поставі Вищого господарського суду України від 09.04.2013 у справі № 5006/21/70/2012.

Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до акту загальної форми № 50412 від 13.11.2015 було виявлено виїмку вантажу зверху, протікання відсутні.

Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України встановлено обов'язок саме залізниці подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу вагони.

Відповідно до п. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок таких недоліків тари, упаковки, які неможливо було виявити під час приймання вантажу до перевезення; завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція); здачі вантажу до перевезення без зазначення в накладній особливих його властивостей, що потребують особливих умов або запобіжних засобів для забезпечення його збереження під час перевезення; стихійного лиха та інших обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало.

Отже, з вищенаведених обставин, вбачається, що жодна не має місце у справі №910/2660/16.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній; залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно із п."а" ст.111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Частиною 2 статті 114 Статуту залізниць України встановлено, що недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно із п.27 Правил видачі вантажів при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вугілля становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1, 2 ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство, як правило, виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 ЦК України).

Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. При цьому такий зв'язок між порушенням та збитками має бути прямим та безпосереднім.

З урахуванням викладеного вірним є те, що вина вантажовідправника є недоведеною, тому відсутні підстави для стягнення вартості недостачі, яка виникла у зв'язку з незбереженням вантажу під час перевезення, з вантажовідправника - товариство з обмеженою відповідальністю "Добре Тепло".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 09.03.2013 № 5006/40/101/2012.

На підставі вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено наявність прямого та безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача та сумою збитків у розмірі 28 000,00 грн., яку поніс позивач в якості нестачі вугілля. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог та стягнення збитків у розмірі 28 200,00 грн.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2016 у справі №910/2660/16 прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким, що відповідає нормам закону.

Зважаючи на те, що доводи відповідача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2016 у справі №910/2660/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно -Західна залізниця" - без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно -Західна залізниця" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2016 у справі №910/2660/16 - без змін.

2. Матеріали справи №910/2660/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім