Ухвала суду № 63370161, 09.12.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

У Х В А Л А

"09" грудня 2016 р. Справа № 911/1755/15

Суддя Горбасенко П.В., розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі

за позовом Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості та Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до Орендного підприємства Кримтеплокомуненерго

про стягнення заборгованості

За участю представників:

від прокуратури: ОСОБА_1 (дов. № 030835 від 15.12.2014);

від першого позивача ОСОБА_2 (дов. № 56/2016 від 20.04.2016);

від другого позивача ОСОБА_3 (дов. № 14-81 від 25.04.2016);

від відповідача не зявилися;

від відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 (дов. № 655/20/3-03 від 28.11.2016).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 16.06.2015 позов задоволено частково; присуджено до стягнення з Орендного підприємства Кримтеплокомуненерго на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України 80 777 440, 88 грн боргу, 6 028 993,06 грн пені, 10 941 800, 94 грн втрат від інфляції, 4 096 406, 26 грн 3 % річних, 5 724 420, 87 штрафу; присуджено до стягнення з Орендного підприємства Кримтеплокомуненерго в доход Державного бюджету України 73 080, 00 грн судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

31.08.2015 на виконання рішення господарського суду Київської області від 16.06.2015 видано наказ.

31.10.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України надійшла скарга на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 14/5-2075В від 27.10.2016 (вх. № 293/16 від 31.10.2016), у якій представник другого позивача просить: визнати незаконним рішення державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання № 629/5-20.1 від 11.10.2016; визнати недійсним повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання № 629/5-20.1 від 11.10.2016; зобовязати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 прийняти до виконання наказ господарського суду Київської області від 31.08.2015 у справі № 911/1755/15 та відкрити виконавче провадження. Скаржник вважає, що повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11.10.16 № 629/5-20.1 було винесене головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 безпідставно, з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим є незаконним та підлягає скасуванню. В обґрунтування зазначених тверджень та поданої у зв'язку з цим скарги, скаржник вказує на те, що у випадку прийняття до виконання наказу господарського суду Київської області від 31.08.2015 № 911/1755/15 за заявою стягувача від 30.09.2016 № 14/2-1897В державним виконавцем повинні були вчинятись виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" в редакції до 05.10.2016, статтями 20 та 21 якого було визначено місце та підвідомчість виконання судового рішення. Скаржник також звертає увагу, що зазначена редакція Закону України "Про виконавче провадження" не передбачала винесення державним виконавцем такого процесуального документу як повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Крім того, скаржник вказав, що при винесенні оскаржуваного повідомлення державний виконавець посилався на положення Інструкції з організації примусового виконання рішень, зміни до якої були внесені наказом Мін'юсту від 29.09.2016 № 2832/5, який набрав чинності з 05.10.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.11.2016 розгляд скарги призначено на 25.11.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.11.2016 розгляд скарги відкладено на 09.12.2016.

Представники скаржника, прокуратури та першого позивача у судовому засіданні 09.12.2016 повністю підтримали подану другим позивачем скаргу, представник органу ДВС у судовому засіданні обґрунтованих заперечень на скаргу суду не надав.

Представник відповідача у судове засідання 09.12.2016 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2016 № 14/2-1897В, відповідно до якої просило прийняти до виконання наказ господарського суду Київської області від 31.08.2016 у справі № 911/1755/15, відкрити виконавче провадження з примусового виконання вказаного наказу, накласти арешт на кошти та майно боржника, в межах суми боргу, та оголосити заборону на його відчуження, здійснити всі можливі заходи щодо виконання вказаного наказу в межах строків, визначених ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно наявного в матеріалах справи Реєстру передачі документів, заява від 30.09.2016 № 14/2-1897В Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду по справі № 911/1755/15 (разом з оригіналом наказу, копією постанови про закінчення ВП, належним чином завіреною копією довіреності на представника) (п. 9 вказаного Реєстру), була одержана Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 30.09.2016, що підтверджується зазначенням відповідної дати та підписом уповноваженої особи Управління документального забезпечення Департаменту організаційного забезпечення та контролю з відтиском печатки на Реєстрі передачі документів ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

07.10.2016 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 (далі - державний виконавець) винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11.10.16 № 629/5-20.1 (далі - повідомлення).

В обґрунтування вказаного повідомлення державний виконавець зазначив таке:

«Згідно виконавчого документа боржник перебуває в АР Крим.

Відповідно до пункту 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5, виконання рішень щодо боржників, які знаходяться на території, яка відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є тимчасово окупованою територією України, здійснюється Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

Відповідно до пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його предявлення, якщо виконавчий документ предявлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.».

За вказаних обставин, керуючись пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець і виніс повідомлення, яким повернув виконавчий документ (наказ господарського суду Київської області від 31.08.2015 у справі № 911/1755/15) стягувачу без виконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України cкарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

З 05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ, згідно якого втратив чинність, крім статті 4, Закон України "Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХІV.

Відповідно, до 05.10.2016 діяла редакція Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV (далі - Закон України в редакції до 05.10.2016).

Згідно з положеннями пункту 2 частини першої статті 22 Закону України в редакції до 05.10.2016, наказ господарського суду може бути пред'явлено до виконання протягом року.

За загальним правилом, встановленим положеннями статті 255 Цивільного кодексу України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі чи встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що із заявою про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2016 № 14/2-1897В стягувач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 30.09.2016, тобто в період дії Закону України в редакції до 05.10.2016, то в даному випадку державним виконавцем повинні були вчинятись виконавчі дії відповідно до Закону України в редакції до 05.10.2016, статтями 20 та 21 якого було визначено місце виконання рішення та підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень.

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 20 Закону України в редакції до 05.10.2016 виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України в редакції до 05.10.2016 на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими:

1) боржниками є ОСОБА_1 Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищі чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи;

2) сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції до 05.10.2016, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Норми частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції до 05.10.2016 містять перелік підстав, за умови наявності яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Водночас, з оскаржуваного повідомлення вбачається, що при його винесенні державний виконавець безпідставно керувався нормою Закону України "Про виконавче провадження" в редакції після 05.10.2016 (п. 10 ч. 4 ст. 4).

Закон України "Про виконавче провадження" в редакції до 05.10.2016 взагалі не передбачав винесення державним виконавцем такого процесуального документу як повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Крім цього, Законом України "Про виконавче провадження" в редакції до 05.10.2016 та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (в редакції до внесення до неї змін наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5, якими її викладено у новій редакції) спеціальне місце виконання рішень відносно боржників, які перебувають на території АР Крим та м. Севастополь, не визначалось.

Суд також зазначає, що положення абзацу третього частини 4 розділу першого Інструкції з організації примусового виконання рішень, якими державний виконавець також керувався при винесенні оскаржуваного повідомлення, були внесені згідно з наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5. Пунктом 6 зазначеного наказу № 2832/5 визначено, що цей наказ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України від 02.06.16 № 1404-VIII "Про виконавче провадження", але не раніше дня його офіційного опублікування. Наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5 набрав чинності з 05.10.16.

Таким чином, застосування положень абзацу третього частини 4 розділу першого Інструкції з організації примусового виконання рішень (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) при винесенні процесуального документу за заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження, поданою 30.09.2016, а отже, в період, коли вказані зміни ще не набрали чинності, суд також вважає безпідставними.

Отже, відповідні доводи стягувача, викладені у скарзі на дії органу державної виконавчої служби від 07.11.2016 № 14/5-2075В у справі № 911/1755/15, суд визнає обґрунтованими та правомірними.

Таким чином, оскільки державний виконавець при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11.10.16 № 629/5-20.1 безпідставно керувався положеннями Закону України в редакції після 05.10.2016 та Інструкцією з організації примусового виконання рішень (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), то такі дії суд визнає незаконними, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання недійсним зазначеного повідомлення.

Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарським судам роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Згідно частини 1 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції до 05.10.2016 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до частини 2 вказаної статті Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час судового розгляду даної скарги рішення господарського суду Київської області від 16.06.2015 у справі № 911/1755/15 в добровільному порядку боржником не виконано, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Сам факт поданої скаржником скарги свідчить про невчинення Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" в редакції до 05.10.2016, направлених на примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 31.08.2015 у справі № 911/1755/15, виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 16.06.2015 у справі № 911/1755/15.

Отже, за результатами розгляду скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби від 27.10.2016 № 14/5-2075В у справі № 911/1755/15 доводи скаржника визнаються судом правомірними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги скарги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України про визнання незаконним рішення державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання № 629/5-20.1 від 11.10.2016; визнання недійсним повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання № 629/5-20.1 від 11.10.2016 є такими, що підлягають задоволенню судом.

Щодо вимог скаржника про зобовязання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 прийняти до виконання наказ господарського суду Київської області від 31.08.2015 у справі № 911/1755/15 та відкрити виконавче провадження, суд вважає, що вказана вимога підлягає частковому задоволенню шляхом зобовязання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ господарського суду Київської області від 31.08.2015 у справі № 911/1755/15 та відкрити виконавче провадження, оскільки господарський суд не наділений повноваженнями зобовязувати конкретну посадову особу органу ДВС вчинити певні виконавчі дії, а уповноважений зобовязати конкретний орган державної виконавчої служби, до повноважень якого входить вчинення означених дій, вчинити певні виконавчі дії.

Відтак, керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.

2. Визнати незаконним рішення державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання № 629/5-20.1 від 11.10.2016.

3. Визнати недійсним повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання № 629/5-20.1 від 11.10.2016.

4. Зобовязати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ господарського суду Київської області від 31.08.2015 у справі № 911/1755/15 та відкрити виконавче провадження.

5. Копію ухвали надіслати учасникам провадження та відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13).

Суддя П.В.Горбасенко