Рішення № 63370145, 06.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.12.2016Справа №910/17030/16Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/17030/16

за позовом Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління, м. Чернігів,

до державного підприємства Міністерства оборони України « 703 металообробний завод котельного обладнання», м. Київ,

про зобов'язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача - Богдан М.С. (довіреність від 27.09.2016 № 303/21/8/3571);

відповідача - Попенко О.В. (довіреність від 03.10.2016 № б/н).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Північне територіальне квартирно-експлуатаційне управління (далі - Управління) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства Міністерства оборони України « 703 металообробний завод котельного обладнання» (далі - Завод) про зобов'язання останнього замінити 3 котли КСВа-2,0Г «ВК-32», установлені в котельні № 27/143, м. Київ, пр-т Перемоги, 55, в/ч А0139, на аналогічні належної якості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 11.10.2016.

Судове засідання, призначене на 11.10.2016, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Курдельчука І.Д. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 розгляд справи № 910/17030/16 було призначено на 15.11.2016.

15.11.2016 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, та заяву про застосування строків позовної давності.

Представники сторін у судовому засіданні 15.11.2016 заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Суд визнав клопотання сторін обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 15.11.2016 було продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 29.11.2016.

Відповідач 29.11.2016 подав суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

Позивач 29.11.2016 подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

У судовому засіданні 29.11.2016 було оголошено перерву до 06.12.2016 відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Представник позивача у судовому засіданні 06.12.2016 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.12.2016 надав пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечив повністю.

У судовому засіданні 06.12.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.09.2011 Управлінням (замовник) і Заводом (учасник) було укладено договір №83 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти (далі - Договір №83), відповідно до умов якого:

- учасник зобов'язується у 2011 році виконати роботи, зазначені у договірній ціні, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи (пункт 1.1 Договору № 83);

- найменування (номенклатура, асортимент) товару (роботи або послуги): «Реконструкція котельні № 27/143 (здійснення монтажу (демонтажу) котельного обладнання та устаткування, інженерних мереж) у м. Києві на просп. Перемоги, 55, в/ч А0139, (шифр 2011-10).». Кількість товарів (послуг або кількісні характеристики виконуваних за Договором № 83 робіт згідно проектно-кошторисної документації (пункт 1.2 Договору № 83);

- учасник повинен передати (поставити) замовнику товар (товари), виконати передбачені Договором № 83 роботи або надати замовнику послугу (послуги), якість яких відповідає умовам проектної документації, чинних нормативно-правових актів (Державних будівельних норм, правил, стандартів, тощо) у галузі будівництва (розділ ІІ Договору № 83).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача начальником ОСОБА_3, який діяв на підставі положення, та від відповідача начальником ОСОБА_4, який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Разом з тим, сторони шляхом обміну листами розірвали Договір у 2012 році та відповідач взяв на себе зобов'язання виконати певні дії та передати технічну документацію (гарантійний лист від 18.06.2012 № 129).

Статтею 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, за своєю правовою природою укладений сторонами Договір № 83 є змішаним договором з елементами купівлі-продажу та підряду.

Позивач вказує, що відповідачем було неналежним чином виконані умови Договору № 86 та передано товар неналежної якості, а тому Управління заявило вимогу про зобов'язання Заводу замінити котли неналежної якості котлами належної якості.

У свою чергу, відповідач проти задоволення позову заперечив та просив суд застосувати наслідки спливу позовної давності.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною першою статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України), а спливає у відповідні місяць та число останнього року строку, якщо строк визначений роками (частина перша статті 254 ЦК України).

У абзаці третьому підпункту 1.1 пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» (далі - Постанова № 10) зазначено, що, оскільки закон (пункт 10 частини другої статті 16, стаття 21 ЦК України, абзац третій частини другої статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, то до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність.

В абзаці першому та п'ятому підпункту 2.1 пункту 2 Постанови № 10 зазначено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Посилання сторони на сплив позовної давності в процесі касаційного перегляду судового рішення не вважається такою заявою.

Якщо відповідачів у справі два чи кілька, суд вправі відмовити в задоволенні позову за наявності згаданої заяви лише одного з них, оскільки позовну давність законом визначено саме для позивача у справі як строк, у межах якого він може звернутися до суду.

Пунктом 2.2 Постанови № 10 визначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Судом встановлено та підтверджено сторонами, що відповідачем було передано та встановлено три котли КСВа-2,0Г «ВК-32» у котельні №27/143 за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 55, в/ч А0139.

Вказана обставина підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за грудень 2011 року від 21.12.2011 та актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року від 21.12.2011 № 1.

Разом з тим, введення в експлуатації та випробування котлів у грудні 2011 року не відбувалося, оскільки, не були завершені інші будівельні роботи.

Відповідно до пункту 4.1 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністра енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285 (далі - Правила, які були чинні на час проведення пусконалагоджувальних робіт у котельні №27/143) до прийняття в експлуатацію систем газопостачання природного газу та ЗВГ установки і газопроводи повинні бути випробувані на міцність і щільність. При введенні в експлуатацію (до пуску газу) обладнання і газопроводи повинні бути піддані контрольному опресовуванню.

Згідно з пунктом 4.6 Правил забороняється прийняття в експлуатацію незакінчених будівництвом об'єктів систем газопостачання.

Експлуатувати газообладнання дозволяється лише після успішного проведення пусконалагоджувальних робіт, що підтверджується висновком експертів.

02.10.2012 Управлінням (замовник) і приватним підприємством «Чернігів-Екстрімбуд» (учасник; далі - Підприємство) було укладено договір № 57 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, за умовами якого Підприємством у вересні-жовтні 2015 року були проведені пусконалагоджувальні роботи та режимно-налагоджувальні випробування 3 котлів КСВа-2,0Г «ВК-32», установлених в котельні №27/143 за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 55, в/ч А0139.

У ході випробувань спеціалістами Підприємства було виявлено, що вказані котли не виходять на номінальну потужність 2 МВт, заявлену в технічних характеристиках, у зв'язку з тим, що дутьєвий вентилятор не забезпечує необхідну кількість кисню для згорання номінального об'єму газу. Максимальна потужність, яку розвивають котли, становить близько 60% від номінальної. Дані випробувань по кожному котлу окремо відображені у зведеній таблиці випробувань, що є частиною звітної технічної документації результатів режимно-налагоджувальних робіт, що проводились Підприємством в котельні.

Так, у технічних характеристиках котлів марки «ВК-32» (КСВа-2,0) виробником заявлена номінальна потужність 2 МВт, а за даними зведеної таблиці випробувань вищезгаданих котлів під час пусконалагоджувальних робіт максимальні показники були зафіксовані на рівні 0,96 Гкал/год, що дорівнює 1,11648 МВт (1 Гкал/год = 1,163 МВт).

Отже, обладнання не відповідає технічним характеристикам і не є належної якості.

Слід зазначити, що вказані недоліки не могли бути встановлені під час встановлення котлів і передачі їх Заводом Управлінню у грудні 2011 року, оскільки, є прихованими.

Відповідно до пункту 9 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів Союзу Радянських Соціалістичних Республік від 25.04.1966 № П-7, прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного вигляду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.

09.06.2016 позивач надіслав відповідачу претензію № 1 (вих. № 303/21/8/2263) про заміну поставленого товару неналежної якості.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Слід зазначити, що до матеріалів справи долучене листування сторін, з якого вбачається, що Заводом неналежним чином виконувалися зобов'язання з передачі технічної документації Управлінню.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що, оскільки, котли разом з комплектуючими були випробувані тільки у жовтні 2015 року після закінчення всіх будівельних та монтажних робіт, то і початок їх експлуатації повинен брати відлік з жовтня 2015 року.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Таким чином, позивач скористався своїм правом передбаченим статтею 678 ЦК України та заявив вимогу про заміну товару.

Що ж до застосування наслідків спливу строків позовної давності, то суд дійшов висновку, що позовна давність не спливла, виходячи з такого.

Статтею 680 ЦК України передбачено, що покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.

Якщо встановити день передання нерухомого майна неможливо або якщо покупець володів нерухомим майном до укладення договору, зазначені строки обчислюються від дня укладення договору.

Строк для виявлення недоліків товару, що перевозився або був відправлений поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці призначення.

Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк меншої тривалості, ніж на основний виріб, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками комплектуючого виробу, якщо ці недоліки були виявлені протягом гарантійного строку на основний виріб.

Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк більшої тривалості, ніж гарантійний строк на основний виріб, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, якщо недоліки у комплектуючому виробі виявлені протягом гарантійного строку на нього, незалежно від спливу гарантійного строку на основний виріб.

Покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, на який встановлений строк придатності, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару.

Якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту.

Відповідно до статті 681 ЦК України до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

Оскільки, саме з вини відповідача відбувалося прострочення щодо передачі технічної документації, недоліки товару є прихованими та були виявлені лише після пусконалагоджувальних робіт, проведених у жовтні 2015 року, відповідач не спростував доводів про те, що недоліки товару виникли після його передачі Управлінню; позовна заява подана 15.09.2016 (тобто до закінчення однорічного строку передбаченого статтею 681 ЦК України, а саме до жовтня 2016 року, оскільки, недоліки були виявлені саме у жовтні 2015 року), то підстав для застосування наслідків спливу позовної давності не вбачається, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Інші доводи відповідача, викладені ним у відзиві, суд вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства України, спростовуються матеріалами та встановленими обставинами справи.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати державне підприємство Міністерства оборони України « 703 металообробний завод котельного обладнання» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 30; ідентифікаційний код: 08064175) замінити 3 (три) котли КСВа-2,0Г «ВК-32», установлені в котельні №27/143 м. Київ, пр-т Перемоги, 55, в/ч А0139, на аналогічні належної якості.

3. Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України « 703 металообробний завод котельного обладнання» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 30; ідентифікаційний код: 08064175) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління (14038, м. Чернігів, вул. О.Молодчого, 17; ідентифікаційний код: 24982019) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 13.12.2016.

Суддя І.Д. Курдельчук