Постанова № 63369130, 08.12.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1478/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Сало П.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

08 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

представників відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ФОП ОСОБА_2А.) звернулась в суд з адміністративним позовом до Вінницької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (Вінницька ОДПІ) про скасування наказу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області №1106 від 09.09.2016 року "Про внесення змін до наказу Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області № 572 від 28.04.2016 року "Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1".

10 жовтня 2016 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Позивач та її представник про задоволення апеляційної скарги заперечили, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.

Так, відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України (ПК України) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно із ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

При цьому, ст. 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також з приписами пп.20.1.3 п.20.1 ст.20 Кодексу.

Згідно із п.п.75.1.2 п.75 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26.04.2016 року на підставі п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України та відповідно до плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок на ІІ квартал 2016 року начальником Вінницької ОДПІ ОСОБА_6 прийнято наказ № 572 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2", яким передбачалось проведення перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, повноти нарахування та сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 року по 31.12.2015 року, в термін 10 робочих днів з 18.05.2016 року.

Проте, вважаючи, що при прийнятті наказу №572 від 26.04.2016 року Вінницькою ОДПІ порушено вимоги Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року № 71-VIII, ФОП ОСОБА_2А звернулась до суду з позовом про його скасування.

Так, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року у справі №802/713/16-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2016 року, у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_2 відмовлено.

У звязку із прийняттям Вінницьким апеляційним адміністративним судом рішення по справі №802/713/16-а та з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, на підставі п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України, п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VIII начальником Вінницької ОДПІ ОСОБА_6 09.09.2016 року прийнято наказ №1106 "Про внесення змін до наказу Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області №572 від 28.04.2016 року "Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1", яким передбачено проведення перевірки суб'єкта підприємницької діяльності з 15.09.2016 року тривалістю 10 робочих днів.

Відповідно до ч.5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно із ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що судове рішення, яким підтверджено правомірність прийняття наказу про призначення документальної планової виїзної перевірки позивача, набрало законної сили, а відтак, обставини, ним встановлені, не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи.

Таким чином, наказ №572 від 26.04.2016 року, яким було призначено проведення перевірки позивача не було скасовано в судовому порядку, а отже він є чинним. Оскільки перевірка з підстав оскарження наказу від 26.04.2016 №572 в судовому порядку, не була проведена у визначені ним строки, то наказом №1106 від 09.09.2016 було лише внесено зміни до нього в частині визначення дати проведення перевірки.

Тобто, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що у спірному наказі №1106 від 09.09.2016 не йдеться про призначення перевірки, але в ньому міститься посилання на наказ №572 від 26.04.2016, правомочність якого не оскаржується в даній справі і вже доведена зазначеними вище судовими рішеннями по справі №802/713/16-а.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки рішення суду, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України вказує, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування наказу, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 грудня 2016 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8