Ухвала суду № 63368951, 07.12.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/897/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

07 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Сапальової Т.В. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "ТАУ-Поділля" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "ТАУ-Поділля" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2016 року приватне підприємство "ТАУ-Поділля" ( далі ПП "ТАУ-Поділля", позивач) звернулось в суд з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України (далі - Вінницька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.08.2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послалася на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на її думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що позивач - приватне підприємство "ТАУ-Поділля" зареєстроване як юридична особа 05.08.2004 року Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.08.2004 року та на час розгляду справи в суді перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.

В період з 23.12.2015 року по 29.12.2015 року Вінницькою ОДПІ, відповідно до наказу № 3107 від 23.12.2015 року, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "ТАУ-Поділля" з питань дотримання вимог валютного законодавства України при проведенні розрахунків за контрактом №2015/04-06/0003 від 06.04.2015 року за період з 06.04.2015 року по 22.12.2015 року.

Результати перевірки оформлено актом № 03/2203/33088705 від 05.01.2016 року (а.с. 10-19).

Відповідно до висновків, викладених в зазначеному акті, в ході перевірки встановлено порушення позивачем:

- статті 2 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями), п.1 Постанови Правління Національного Банку України від 03.03.2015 року №160 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", п.1 Постанови Правління Національного Банку України від 03.06.2015 року №354 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" в частині порушення законодавчих строків надходження імпортного товару по контракту № 2015/04-06/0003 від 06.04.2015 року укладеного з нерезидентом - фірмою "NAUBITUS - OIL LIMITED" , England;

- статті 1 Указу Президента України №319/94 від 18.06.1994 року "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами"; п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" №15-93 від 19.02.1993 року в частині порушення вимог щодо строків декларування валютних цінностей станом на 01.10.2015 року.

На підставі висновків зазначеного акту Вінницькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 21.01.2016 року №0000082203, згідно з яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем "пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД" в сумі 492975,21 грн. ( а.с. 9 ).

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням щодо нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 492975,21 грн. при виконанні імпортного контракту № 2015/04-06/0003 від 06.04.2015 року, укладеного із нерезидентом - фірмою "NAUBITUS - OIL LIMITED", England, позивач звернувся до Головного управління ДФС у Вінницькій області з первинною скаргою від 03.02.2016, яка відповідачем залишена без задоволення, а вказане податкове повідомлення-рішення без змін (рішення про результати розгляду скарги №334/10/02-32-10-04 від 23.02.2016 року) (а.с. 24-29).

В подальшому, позивач звернувся зі скаргою (вх. №5608/6 від 10.03.2016 року) до Державної фіскальної служби України, яку також залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 21.01.2016 року №0000082203 та рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області №334/10/02-32-10-04 від 23.02.2016 року без змін (рішення про результати розгляду скарги №9727/6/99-99-11-01-02-25 від 27.04.2016 року).

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994 року "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Закону України №1669-VI від 02.09.2014 року "Про торгово-промислові палати в Україні", КАС України, прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Встановлено, що у квітні 2015 року приватним підприємством "ТАУ- Поділля" (Покупець) укладено контракт № 2015/04-06/0003 від 06.04.2015 року з фірмою - нерезидентом компанією NAUBITUS - OIL LIMITED (London, England) (Продавець) (а.с. 36-55).

Згідно умов зазначеного Контракту Продавець зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію (нафтопродукти, гази, вуглеводневі зрідження ) в об'ємі до 100000,00 тонн, вартість якої визначена у додаткових угодах.

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі виконання зобов'язань за контрактом № 2015/04-06/0003 від 06.04.2015 року виникла прострочена дебіторська заборгованість, яка на момент проведення перевірки становить 105955,5 дол. 1США, в тому числі:

- 15955,5 дол. США ( 381091,63 грн. ), граничний строк погашення якої минув 01.09.2015 року;

- 90000 дол. США ( 2149619,04 грн. ), граничний строк погашення якої минув 06.09.2015 року.

Наведене узгоджується з відомостями, зазначеними в акті перевірки Вінницької ОДПІ № 03/2203/33088705 від 05.01.2016, зокрема в додатку № 4 до акту перевірки ( а.с. 22).

Так, відповідно до зазначеного додатку, за період прострочення надходження імпортованого товару за зовнішньоекономічним контрактом контролюючий орган, керуючись положеннями статті 4 Закону України №185/94-ВР, нарахував позивачу пеню в сумі 78256,46 грн. на суму заборгованості 15955,50 дол. США за період з 02.09.2015 року по 15.11.2015 року ( 75 днів ), а також пеню в сумі 414718,75 грн. на суму заборгованості 90000,00 дол. США за період з 07.09.2015 року по 15.11.2015 року ( 70 днів ).

Також, як свідчать матеріали справи, 16.11.2015 року ухвалою Господарського суду Вінницької області №902/1500/15 порушено провадження в справі за позовом ПП "ТАУ- Поділля" про стягнення з компанії NAUBITUS - OIL LIMITED заборгованості в сумі 2411219,46 грн. (а.с. 140-141 ).

Відповідно до статті 2 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994 року "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції

(робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановою Правління Національного банку України від 03.06.2015 року №354 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідальність за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями передбачена статтею 4 Закону України №185/94-ВР, відповідно до якої Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

В свою чергу, частиною 2 статті 4 вищезазначеного Закону України №185/94-ВР від передбачено зупинення строків, визначених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, а саме, у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, пеня за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями в цей період не сплачується.

Разом з тим, частиною 4 статті 4 Закону України №185/94-ВР встановлено, що у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Тобто, законодавець, як підставу для зупинення строків, вказує на таку процесуальну дію як "прийняття до розгляду судом" позовної заяви. Таким чином саме з моменту звернення суб'єкта господарювання до суду із позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, підлягає зупиненню нарахування пені за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, принаймні на час поки триває судовий розгляд справи.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з акту перевірки, та не заперечується позивачем, за ПП "ТАУ-Поділля" рахується прострочена дебіторська заборгованість в сумах 15955,50 дол. США та 90000,00 дол. США.

На виконання ст. 4 Закону України №185/94-ВР контролюючий орган на вищезазначені суми дебіторської заборгованості нарахував пеню в загальній сумі 492975,21 грн. за період з моменту виникнення такої заборгованості по час звернення позивача до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з компанії "NAUBITUS - OIL LIMITED" заборгованості в сумі 2411219,46 грн.

Таким чином, відповідачем нарахована пеня лише за період, що передував зверненню ПП "ТАУ-Поділля" до суду з позовом про стягнення з контрагента існуючої заборгованості, що в повній мірі узгоджується з нормами Закону України №185/94-ВР та свідчить про дотримання контролюючим органом встановленого цим Законом порядку контролю за здійсненням розрахунків в іноземній валюті.

Разом з тим, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що контролюючий орган не врахував ту обставину, що порушення строків розрахунків між ПП "ТАУ - Поділля" та компанією "NAUBITUS - OIL LIMITED" було допущено за відсутності вини платника податків та обумовлено форс-мажорними обставинами, а саме, що невиконання зобовязань з постачання відбулося лише з вини контрагента позивача, який мав всі можливості та відповідні кошти для виконання зобовязань з постачання необхідної кількості товару на адресу ПП "ТАУ-Поділля". При цьому позивач зазначає, що він не міг передбачити можливість невиконання контрагентом - компанією "NAUBITUS - OIL LIMITED" зобов'язань по поставці товарів за зовнішньоекономічним контрактом № 2015/04-06/0003 від 06.04.2015 року, оскільки для цього не було ніяких передумов. Виходячи з зазначеного позивач вважає, що перевищення строків поставки товару по зовнішньоекономічним операціям, що були предметом перевірки, обумовлено виключно виникненням форс мажорних обставин для платника податків ПП "ТАУ-Поділля", а тому немає підстав для нарахування пені.

Колегія суддів критично оцінює наведені твердження позивача щодо існування форс-мажорних обставин, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України №185/94-ВР, якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Частиною 7 загаданої вище статті Закону визначено, що підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Порядок та підстави видачі відповідних сертифікатів про форс-мажорні обставини врегульовано Законом України №1669-VI від 02.09.2014 року "Про торгово-промислові палати в Україні".

Абзацом 2 частини 3 статті 14 Закону України №1669-VI встановлено, що торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями субєктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Виходячи з вищенаведених норм Законів, підставою для зупинення перебігу строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону України №185/94-ВР, у разі виникнення форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України або уповноваженого органу країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.

Аналогічне визначення форс мажорних обставин, а також вказівка, що підтвердженням виникнення таких обставин є свідоцтво торгово-промислової палати відповідної держави, яке має бути надано на підставі письмового запиту однієї із Сторін, містяться в самому контракті №2015/04-06/0003 від 06.04.2015 року (а.с. 49-50).

В ході проведення перевірки та під час розгляду справи в суді позивачем не надано відповідний документ, що засвідчує виникнення форс-мажорних обставин, що зумовили порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті.

Крім того, позивачем не наведено будь - яких обґрунтованих обставин, що перешкоджали йому в період з 02.09.2015 року та 07.09.2015 року відповідно ( граничні строки надходження імпортного товару ) до 15.11.2015 року звернутись до суду з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості за контрактом.

Отже, у даному випадку відсутні правові підстави для не нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно прийнятого податкове повідомлення-рішення форми "У" № НОМЕР_1 від 21.01.2016 року.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що встановлені фактичні обставини справи свідчать про правомірність оскаржуваного рішення, наданими доказами вимоги позивача не доводяться, відтак, суд вважає, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду адміністративної справи, а тому правомірно залишені судом першої інстанції без задоволення.

Підсумовуючи, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її апеляційного розгляду, а відтак відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно ч. 1 ст. 200 КАС, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу приватного підприємства "ТАУ-Поділля" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 09 грудня 2016 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3