Ухвала суду № 63368870, 05.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 р.Справа № 554/6574/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції у м.Полтаві Департаменту патрульної поліції на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 13.09.2016р. по справі № 554/6574/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління патрульної поліції у м.Полтаві Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови серії ПС2 №872374 від 09.08.2016 року про накладення адміністративного стягнення в сумі 425 грн. за ч. 2 ст.122 КУпАП та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з позовною заявою до Управління патрульної поліції у м. Полтаві Департаменту патрульної поліції, в якій просив суд скасувати постанову серії ПС2 № 872374 від 09.08.2016 року про накладення адміністративного стягнення в сумі 425,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 13.09.2016 року позовні вимоги задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не зявилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 09.08.2016 року інспектором роти № 1 батальйону УПП в м. Полтава ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_2 винесено постанову серії ПС2 № 872374 у справі про адміністративне правопорушення, відповідно якої на ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Як вбачається із вказаної вище постанови у справі про адміністративне правопорушення, 09.08.2016 року о 06 год. 20 хв. на перехресті вул. Зіньківська-Медична в м. Полтаві, керуючи автомобілем «Тoyota rav 4», державний номерний знак НОМЕР_1, водій ОСОБА_1 не подав сигнал показчика лівого повороту перед перестроюванням та початком обгону, чим порушив вимоги п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху України та здійснив обгін на перехресті, чим порушив вимоги п. 14.6 «а» Правил, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів вчинення адміністративного правопорушення, таким чином недоведена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та відсутній склад адміністративного правопорушення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил обгону та користування попереджувальними сигналами при зміні напрямку руху.

Згідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.

Як вбачається з п. 1.10 Правил дорожнього руху України, обгоном є випередження одного або кількох транспортних засобів, повязане з виїздом на смугу зустрічного руху. Водночас випередженням є рух транспортного засобу із швидкістю, що перевищує швидкість попутного транспортного засобу, що рухається поряд по суміжній смузі. Пунктом 10.1 Правил визначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Пунктом 1.8. Правил передбачено, що обмеження в дорожньому русі, крім передбачених цими Правилами, можуть бути запроваджені в установленому законом порядку.

Як встановлено ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Як вбачається з пояснень, наданих ОСОБА_2 в судовому засіданні суду першої інстанції вбачається, що останній складав оскаржувану постанову та підтвердив обставини, викладені у ній. При цьому, розясняв позивачу його процесуальні права. На запитання позивача не оспорював відсутність на місці події дорожньої розмітки, дорожніх знаків, які свідчать про напрямок руху по смугах та про наявність перехрестя. Також не спростовував наявність вибоїн на дорозі.

Колегія суддів зазначає, що із відеозапису вбачається, що автомобіль НОМЕР_2 рухається по вулиці Зіньківській м. Полтави у напрямку селища Тахтаулово Полтавського району та здійснює випередження автомобіля, що рухається в попутному напрямку. При тому як він порівнявся із попутним автомобілем через значну відстань не можливо однозначно стверджувати, що він перетнув уявну осьову лінію та виїхав на зустрічну смугу руху. Вмикались покажчики лівого повороту або ні достовірно не видно. Водночас, на дорожньому покритті дорожня розмітка взагалі відсутня, дорожніх знаків крім знаку пішохідного переходу теж не видно, мається значна ямковість. Ширина проїзної частини візуально достатня для двох уявних смуг для руху в одному напрямку.

Крім того, надані позивачем фотокартки місця події підтверджують відсутність на вказаному відрізку вулиці Зіньківської міста Полтави дорожніх знаків, які визначають напрямки руху по смугах та подальше прилягання доріг, у тому числі перехрестя, дорожньої розмітки, вказують на значну ямковість (а.с. 11-12).

Колегія суддів зауважує, що ці відомості відповідачем в суді першої інстанції не спростовані.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують чи помякшують відповідальність.

Проте, в порушення вимог ст. ст. 33, 280 КУпАП, інспектором поліції ОСОБА_2 при винесенні постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу не зясовано характер вчиненого діяння, дані, характеризуючі дані ОСОБА_1 його майновий стан, ступінь вини, а також обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність, що є самостійною підставою для скасування постанови.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії інспектором роти № 1 батальйону УПП в м. Полтава ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_2 є неправомірними, а права ОСОБА_1 порушеними, що дає підстави відповідно до положень чинного законодавства для задоволення позову та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 13.09.2016 року по справі № 554/6574/16-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують і доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Полтаві Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 13.09.2016р. по справі № 554/6574/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст ухвали виготовлений 12.12.2016 р.