Ухвала суду № 63368588, 07.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 р. Справа № 876/5541/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіІщук Л.П.,

суддівОнишкевича Т.В., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засіданняДжули В.М.,

представника апелянтаОСОБА_1І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку,

встановив:

ОСОБА_2 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку № 16507/13-04-17-01/1393/5 від 31.12.2015 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2016 року позов задоволений.

Відповідач - Галицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області оскаржила постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного зясування обставин справи і з порушенням норм матеріального права. Просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що у разі виявлення у платника податків контролюючим органом податкового боргу зі сплати єдиного податку, податковим органом може бути анульоване свідоцтво платника шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримала з підстав, що у ній зазначені.

Позивач ФОП ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась про дату, місце і час судового розгляду була належним чином повідомлена. Суд ухвалив провести розгляд за її відсутності.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника апелнта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.12.0215 ДПІ в Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області прийнято рішення №16507/13-04-17-01/1393/5 «Про анулювання свідоцтва платника єдиного податку», яким встановлено, що у позивача наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідових кварталів у порядку, встановленому Податковим кодексом України, розмір податкової заборгованості на дату складання рішення складає 1570,34 грн.

Згідно з даним рішенням, вказана заборгованість є підставою для анулювання реєстрації ФОП ОСОБА_2 та виключення її з реєстру платників податків єдиного податку у звязку із наявністю податкового боргу, відповідно до абз.8 пп.298.2.3, п.298.2 ст. 298 та п.299.10 ст. 299 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що помилкове визначення призначення платежу платником податків у квитанції під час сплати суми податкового зобовязання не є правовою підставою для висновку про несплату суми грошового зобовязання у визначений нормами ПК України строк та, як наслідок, винесення рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов»язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов»язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Як вбачається із матеріалів справи ФОП ОСОБА_2 є платником податків та з 01.01.2014 року перебуває на спрощеній системі оподаткування (3 група). У звязку із наявністю податкового боргу станом на 31. 12. 2015 року ДПІ в Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській прийняте рішення про анулювання свідоцтва єдиного податку.

Пунктом 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Відповідно до п.296.3 ст.296 ПК України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкові декларації, подаються за базовий звітний (податковий) період, що у відповідності до підпункту 49.18.2 пункту 49.2 статті 49 ПК України дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилом пункту 126.1 статті 126 ПК у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій та пені.

Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, в тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надмірно сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України зазначено, що сплата грошових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Апеляційний суд зазначає, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України , забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України (частина перша статті 43 БК України).

Згідно із частиною п'ятою статті 45 БК України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Таким чином, невірне зазначення платником призначення платежу не призводить до ненадходження відповідної суми податку до бюджету у визначений законом строк, а тому не може вважатися несплатою податків в розумінні ПК України.

Крім того, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету.

Як вбачається із матеріалів справи на виконання свої податкових зобовязань, визначених у своїх деклараціях, позивачем ФОП ОСОБА_3 були здійснені платежі, які підтверджуються відповідними платіжними дорученнями № 965723923_875646095 від 13.08.2015 та №4502205701 від 13.11.2015. згідно з якими ФОП ОСОБА_2 оплатила на рахунок ГУ ДКСУ у Львівській області, управління казначейства у Франківському районі м. Львова платіж за призначенням: єдиний податок з фізичних осіб за 2 та 3 квартали 2015 року.

Отже, позивачем - ФОП ОСОБА_2 була здійснена сплата своїх податкових зобовязань, суми були сплачені до бюджету у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 38.1 ст.38 ПК України, передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що невірне зазначення платником призначення платежу не призвело до ненадходження відповідної суми податку до бюджету у визначений законом строк, а перерахування ФОП ОСОБА_2П на неналежний рахунок суми коштів не вплинуло на виконання нею обовязку зі сплати податку. Доказів протилежного відповідачем суду не подано.

Щодо покликання апелянта на те, що навіть після переказу коштів між рахунками у позивача залишилася заборгованість зі сплати єдиного податку, то апеляційний суд вважає, що такі не ґрунтуються на обставинах встановлених судом, оскільки зазначена заборгованість виникла через нарахування штрафних санкцій у звязку з несплатою податкових зобовязань зі сплати єдиного податку.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що відповідно до п.299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та не може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку лише за рішенням контролюючого органу.

Пунктом 299.11 ст.299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Проте, як встановлено апеляційний судом, жодних перевірок діяльності позивача не проводилось і актів перевірки апелянтом не надано.

Разом з тим, п.59.1 ст.59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Однак, позивачу не було надіслано жодної податкової вимоги, що є порушенням вимог наведених норм податкового законодавства.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року у справі № 813/1373/16 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий суддяЛ.П. Іщук

СуддіТ.В. Онишкевич

ОСОБА_4

Ухвала складена в повному обсязі 12.12.2016 року