Постанова № 63368579, 08.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 року м. Львів Справа № 876/5622/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів - Рибачука А. І., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання Бадівської О. О.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року у справі № 819/620/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Тернопільській області, Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Тернопільській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2016 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Тернопільській області (далі ГУ ДФС в Тернопільській області), в якому просив визнати нечинним та скасувати рішення Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Тернопільській області (далі Тернопільська ОДПІ) про застосування фінансових санкцій від 16 вересня 2015 року № 000023/19-18-21-00/НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що факт реалізації громадянкою ОСОБА_2 алкогольних напоїв неповнолітній особі в магазині встановлено 13 червня 2015 року, тобто до початку здійснення ним господарської діяльності у відповідному приміщенні. Крім того, зазначив, що в трудових відносинах з громадянкою ОСОБА_2 не перебував, що вказує на неправомірність застосування до нього фінансових санкцій.

Протокольною ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року залучено до розгляду справи Тернопільську ОДПІ як другого відповідача.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року адміністративний позов задоволено. Скасовано рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області про застосування фінансових санкцій від 16 вересня 2015 року № 000023/19-18-21-00/НОМЕР_1.

Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, ГУ ДФС в Тернопільській області подало апеляційну скаргу на неї, в якій просило постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що до позивача правомірно застосовано фінансові санкції за здійснення продажу пива неповнолітній особі, оскільки на час вчинення правопорушення в магазині «Продукти», що знаходиться за адресою: вул. С. Бандери, 8, м.Тернопіль, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність.

Позивач в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю - доповідача, позивача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 13 червня 2015 року сектором кримінальної міліції у справах дітей УМВС України в Тернопільській області проведено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою провадження ним підприємницької діяльності: вул. С. Бандери, 8, м.Тернопіль щодо дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, повязаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

За результатами проведеної перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення від 13 червня 2015 року ТЕ № 030326, в якому зафіксовано факт продажу пива неповнолітній особі, а саме: 13 червня 2015 року в магазині «Продукти», де здійснює підприємницьку діяльність позивач, продавцем ОСОБА_2 реалізовано одну пляшку пива ТМ "Опілля" (місткістю 0,5 л, вміст алкоголю 12 %) за ціною 12 грн за пляшку неповнолітньому ОСОБА_3

09 вересня 2015 року Тернопільським міським відділом УМВС України в Тернопільській області направлено начальнику Тернопільської ОДПІ матеріали перевірки, на підставі яких 16 вересня 2015 року Тернопільською ОДПІ прийнято рішення № 000023/19-18-21-00/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у вигляді штрафу в сумі 6800 грн відповідно до частини 2 статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що відповідачем належним чином не встановлено субєкта вчинення правопорушення, що вказує на неправомірність застосування до позивача фінансових санкцій оскарженим рішенням.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Так, відповідно до статті 15-3 цього Закону забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Відповідно до статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону в розмірі 6800 гривень.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд звертає увагу на те, що правовою підставою для застосування фінансових санкцій є встановлення факту продажу пива неповнолітньому у торговому приміщенні, в якому здійснює свою діяльність певний суб'єкт господарювання.

Відповідно до пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як видно з матеріалів справи, під час проведення перевірки 13 червня 2015 року у магазині «Продукти», який знаходиться за адресою: вул. С. Бандери,8, м.Тернопіль, було виявлено факт реалізації однієї пляшки пива ТМ "Опілля" (місткістю 0,5 л, вміст алкоголю 12 %) за ціною 12 грн неповнолітньому ОСОБА_3, що зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення від 13 червня 2015 року ТЕ № 030326.

Вказані обставини також підтверджуються письмовими поясненнями продавця ОСОБА_2, поясненнями неповнолітнього, а також постановою адміністративної комісії виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 01 липня 2015 року № 378, якою визнано винною ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що господарську діяльність позивач розпочав 01 серпня 2015 року відповідно до договору оренди приміщення від 01 серпня 2015 року № 1 з огляду на таке.

Відповідно до наявного в матеріалах справи договору оренди від 01 червня 2015 року № 1 ОСОБА_4 (орендодавець) зобовязується надати суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 (орендарю) в оренду нежитлове приміщення - магазин «Продукти», який знаходиться за адресою: вул. С. Бандери,8, м.Тернопіль. Згідно з пунктом 2.1 цього договору, приміщення повинно бути передано орендодавцем і прийнято орендарем протягом семи календарних днів, починаючи з дня укладення даного договору.

Згідно з пунктом 4 глави 2 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 28 серпня 2013 року № 417, для реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі РРО) субєкт господарювання подає до органу доходів і зборів: заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО (додаток 1); копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО; копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО; копію договору суб'єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Пунктом 8 глави 2 розділу II даного Порядку встановлено, що протягом двох робочих днів після отримання документів, визначених у пункті 4 цієї глави, орган доходів і зборів відмовляє в реєстрації РРО, зокрема, якщо відсутній документ на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО.

Таким чином, для реєстрації РРО обовязковим є подання документа на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО, а також зазначення відомостей про вказаний документ в заяві про реєстрацію РРО.

Суд звертає увагу на те, що Тернопільською ОДПІ прийнято рішення про реєстрацію РРО за заявою позивача, в якій позивач надав дані щодо договору оренди приміщення №1, укладеного 01 червня 2015 року.

Суд вважає безпідставним висновок суду першої інстанції щодо помилковості зазначення у копії договору оренди приміщення від 01 серпня 2015 року №1 дати укладення 01 червня 2015 року, оскільки на момент прийняття рішення про реєстрацію РРО договору оренди приміщення від 01 серпня 2015 року №1 не існувало. Також, слід зазначити, що відомості, які б свідчили про припинення договору оренди від 01 червня 2015 року № 1 в матеріалах справи відсутні.

Вищенаведене свідчить про те, що на момент проведення перевірки, в магазині «Продукти», що знаходиться за адресою: вул. С. Бандери,8, м.Тернопіль, згідно з договором оренди від 01 червня 2015 року №1 свою діяльність здійснював фізична особа - підприємець ОСОБА_1

Суд вважає за необхідне зазначити, що порушення встановлених законодавством порядку і правил реалізації товарів у торговому приміщенні, в якому здійснює свою діяльність певний суб'єкт господарювання, є підставою для притягнення саме цього суб'єкта до встановленої законодавством відповідальності незалежно від того, якою конкретно особою вчинене порушення. Відтак, факт реалізації пива неповнолітньому продавцем ОСОБА_2, яка не перебувала в трудових відносинах з позивачем, на думку суду, не може бути підставою для звільнення позивача від встановленої законодавством відповідальності за вказане порушення.

З огляду на викладене, Тернопільською ОДПІ правомірно застосовано до позивача фінансові санкції в розмірі 6800 грн за порушення позивачем статті 15-3 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Також, слід зазначити, що оскаржене рішення прийняте Тернопільською ОДПІ, натомість, судом першої інстанції скасовано рішення ГУ ДФС в Тернопільській області від 16 вересня 2015 року № 000023/19-18-21-00/НОМЕР_1, якого не існує.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року у справі № 819/620/16 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Тернопільській області, Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Тернопільській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддяС. І. Богаченко

Суддя А. І. Рибачук

СуддяД. М. Старунський

Повний текст постанови виготовлено 13 грудня 2016 року.