Ухвала суду № 63368430, 13.12.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року справа №812/918/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

ОСОБА_2

при секретарі судового засідання Святодух О.Б.,

за участю сторін по справі:

позивач: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (за довіреністю)

відповідач: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного від 05 жовтня 2016 року у справі №812/918/16 (головуючий І інстанції Чиркін С.М.) за позовом Департамента агропромислового розвитку Луганської обласної адміністрації до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про скасування рішення від 29.04.2016 року №0002631302,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про скасування рішення від 29.04.2016 року №0002631302 про сплату штрафних санкцій та пені у загальній сумі 247 743,74 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року позов задоволено, скасовано рішення від 29.04.2016 року №0002631302 про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що ним правомірно було прийнято спірне рішення, оскільки позивач несвоєчасно сплачував єдиний внесок. Розрахунок фінансової санкції був здійснений у відповідності до вимог Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затв. наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449, на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

Застосування судом першої інстанції положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII відповідач вважає безпідставним, оскільки з 01.01.2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року №911-ХІІІ, яким «Підпункт 8 п.4 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який включав, зокрема, абзац б) «розділ VII «Прикінцеві та перехідні положення», виключено.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач у відповідності до вимог ст..4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та знаходиться на обліку у відповідача.

20.11.2014р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №13821070012003783 про зміну місцезнаходження позивача, з міста Луганськ Луганської області до м.Сєвєродонецьк Луганської області.

Відповідачем на підставі ч. 10 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 8 липня 2010 року(надалі Закон № 2464-VI) прийнято рішення від 29 квітня 2016 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким за несвоєчасну сплату єдиного внеску до позивача застосовані штраф за період з 21.03.2014р. по 29.05.2015 р. у сумі 30936,52 грн. ( 10% до 01.01.2015р.), за період з 21.03.2014 по 29.05.2015 у сумі 108396,45 грн.( 20% з 01.01.2015р.)та нарахована пеня в розмірі 0,1% суми недоїмки в сумі 108410,77 грн., у загальній сумі 247743,74 грн..

У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами ч. 8, ч.12 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення,02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (надалі Закон №1669), згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року.

На виконання Закону №1669 розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 р. та від 02.12.2015р. №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, Луганськ Луганської області, м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада).

Відповідно до п.9-4 Розділу VIII Прикінцеві та перехідни положення Закону №2464-VI (в редакції, чинної у спірний період) платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (1669-18), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014 (405/2014 ), звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно із ст. 10 Закону №1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Сертифікатом ( висновком) Торгово-промислової палати України №6810 від 26.09.2016 р. підтверджено настання для позивача форс-мажорних обставин починаючи з 02.07.2014 року щодо обов'язку платника податків, а саме сплати податків і зборів у строки та у розмірах встановлених нормативно-правовими актами: сплата єдиного внеску за липень, серпень, вересень, жовтень 2014 року, у строк до 20 числа наступного місяця, що настає за звітнім періодом, зокрема до 20.08.2014, 22.09.2014, 20.10.2014, 20.11.2014р..

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що передбачені ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» штрафні та фінансові санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску за наведений період до позивача не повинні застосовуватися.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що при наявності розбіжностей у визначені періоду нарахування санкцій, розміру недоїмки, суд не наділений повноваженнями проводити перерахунок штрафних санкцій.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правомірно було скасовано спірне рішення.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на ті обставини, що Законом України №9011 від 24.12.2015р. було виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" колегією суддів не прийнято до уваги з огляду на положення п.9-4 Розділу VIII Прикінцеві та Перехідні положення Закону №2464-VI яким чітко визначено, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного від 05 жовтня 2016 року у справі №812/918/16 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного від 05 жовтня 2016 року у справі №812/918/16 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 грудня 2016 року.

Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 14 грудня 2016 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

ОСОБА_2