Постанова № 63367965, 13.12.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 грудня 2016 року № 826/25921/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРА Україна»

До

Офісу великих платників податків ДФС

Про

визнання неправомірними дій та рішень, зобов’язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАРА Україна» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби – Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач) про:

- визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 17 936 000 (сімнадцять мільйонів дев'ятсот тридцять шість тисяч) гривень, сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАРА Україна» у 2013 році у зменшення авансових внесків з податку на прибуток, що підлягали сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАРА Україна»;

- визнання нечинною податкову вимогу від 15.10.2015 року №133-11;

- зобов'язання відповідача здійснити корегування даних у картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРА Україна» шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток у розмірі 2 393 884 (два мільйони триста дев'яносто три тисячі вісімсот вісімдесят чотири) гривні 57 копійок, визначеного у податковій вимозі від 15.10.2015 року №133-11, надісланій Міжрегіональним Головним Управлінням Державної фіскальної служби - Центральним офісом з обслуговування великих платників Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАРА Україна»;

- визнання нечинним рішення від 15.10.2015 №23127/10/28-10-23-2-6 про опис майна у податкову заставу;

- зобов'язання відповідача зарахувати авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 17 936 000 (сімнадцять мільйонів дев'ятсот тридцять шість тисяч) гривень, сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАРА Україна» у 2013 році, у зменшення авансових внесків з податку на прибуток, що підлягали сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАРА Україна», починаючи з травня 2014 року, та зарахувати авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 15 349 218 (п'ятнадцять мільйонів триста сорок дев'ять тисяч двісті вісімнадцять) гривень 77 копійок, сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАРА Україна» у 2014 році у зменшення авансових внесків з податку на прибуток, що підлягали сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАРА Україна», починаючи з грудня 2014 року та здійснити відповідне корегування даних у картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРА Україна».

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним зобов'язання із сплати авансових внесків з податку на прибуток, що виникали у 2013 та 2014 роках повністю погашено за рахунок наявної переплати, що задекларована ТОВ «ЗАРА Україна».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, в обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що відповідно до інтегрованої картки платника податків у позивача обліковується заборгованість із сплати авансових внесків.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №247 від 30.03.2016р. «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби – Центральний офіс з обслуговування великих платників перейменовано в Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАРА Україна» (код ЄДРПОУ 35534116) зареєстровано та як платник податків перебуває на податковому обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби.

Позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 рік, де в Додатку ЗП (рядок 13.5 та 13.5.1) відображено суму 17 936 000,00 грн. нарахованого авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів, у тому числі і як суму, що відноситься до зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в поточному звітному (податковому) періоді.

Одночасно в рядку 23 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік позивачем задекларовано суму авансового внеску, що підлягатиме сплаті щомісячно у розмірі 2 556 464,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення №3223 від 28.08.2013р., копія якого міститься в матеріалах справи, позивачем сплачено авансовий внесок з податку на прибуток на суму дивідендів у розмірі 17 936 000,00 грн.

Крім того, ТОВ «ЗАРА Україна» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік, де в Додатку ЗП (рядок 13.5 та 13.5.1, 13.15.2) відображено суму 15 349 218,77 грн. нарахованого авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів, у тому числі відображено суму 13 663 359 грн, що відноситься до зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в поточному звітному (податковому) періоді та суму 1 685 860 грн., що відноситься на зменшення нарахованої суми податку юридичних осіб в наступних звітних (податкових) періодах.

Відповідно до рядку 23 уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік позивачем задекларовано суму авансового внеску, що підлягатиме сплаті щомісячно у розмірі 1 035 246,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення №100984 від 04.03.2014р., копія якого міститься в матеріалах справи, позивачем сплачено авансовий внесок з податку на прибуток на суму дивідендів у розмірі 15 349 218,77 грн.

Листами від 16.06.2014р. №16.06.14/01, від 16.10.2014р. №16.10.14/01, від 22.08.2014р. №22.08.14/02, від 30.12.2014р. №30.12.14/02, від 27.03.2015р. №2703.15/02 ТОВ «ЗАРА Україна» зверталось до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби – Центральний офіс з обслуговування великих платників про зарахування вищевказаних коштів, як надміру сплачених, у рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток.

Листами від 07.07.2014р. №12686/10/28-10-20-4-20, від 12.11.2014р. №20611/10/28-10-20-4-20, від 15.09.2014р. №16789/10/28-10-20-4-20, від 22.01.2015р. №1698/10/28/1020-4-20, від 27.04.2015р. №10753/10/28-10-20-4-20 Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби – Центральний офіс з обслуговування великих платників відмовило позивачу в задоволенні його вищезазначених заяв.

За вказаних обставин, 10 жовтня 2015 року відповідачем прийнято податкову вимогу №133-11, відповідно до якої, станом на 15.10.2015р. сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов’язаннями з податку на прибуток становить 2 393 884,57 грн., у тому числі основний платіж – 2 393 868,86грн. та нарахована пеня у розмірі 15,71грн.

Крім того, відповідачем 10.10.2015р. прийнято рішення №23127/10/28-10-23-26 про опис майна у податкову заставу.

Не погоджуючись з вказаними діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

При вирішенні даної справи, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу (крім платників цього податку, які підпадають під дію статті 156 цього Кодексу). Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку не поширюється на суб'єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку згідно з розділом XIV цього Кодексу.

Приписи пп. 153.3.3 п. 153.3 ст. 153 ПК України визначають, що платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим статтею 156 цього Кодексу.

Згідно абз. абз. 4-6 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Крім того, вищезгадуваним пунктом 57.1 ст. 57 ПК України закріплено, що у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.

Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Отже, за змістом наведених правових норм дозволяється зменшення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток на суму сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів як в поточному, так і в попередніх періодах.

При цьому, платник податків також не позбавляється обов'язку відобразити у податковій звітності таке зменшення суми податкових зобов'язань з податку на прибуток.

У той же час, як вбачається з матеріалів справи, в згідно ІКПП (інтегрована картка платника податку) по коду платежу 11024000 (авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств) ТОВ «ЗАРА Україна» (код ЄДРПОУ 35534116) у 2013 році здійснило сплату 36 620 342 грн., а саме:

січень-лютий 2013 року - 1/9 авансового внеску з податку на прибуток, що визначена у декларації за три квартали 2012 року у розмірі 5 468 642 грн.

березень-грудень 2013 року - 1/12 авансового внеску з податку на прибуток, що визначена у декларації за 2012 рік у розмірі 31 151 700 грн.

Також, згідно ІКПП по коду платежу 11021000 (податок на прибуток приватних підприємств (ПнП) ТОВ «ЗАРА Україна» у 2013 році здійснило сплату авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів у розмірі 17 936 000 грн.

Згідно декларації з податку на прибуток за 2013 рік ТОВ «ЗАРА Україна» нараховано:

авансові внески з податку на прибуток (1/9 та 1/12) у загальній сумі 36 620 342 гри.;

податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 10+11+12) у сумі 30 337 562 грн., який зменшено на нараховані протягом 2013 року авансові внески з податку на прибуток (36 620 342 грн.), у зв’язку із чим нараховано переплату з ПнП (36 620 342 (сплачено) – 30 677 562 (податок)) у сумі 5 942 780 грн., що відображено в ІКПП;

У той же час сума нарахованого авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), що сплачена у звітному (податковому) періоді (рядок 20 Декларації) у розмірі 17 936 000 грн., з урахуванням листа Міністерства доходів і зборів України від 07.02.2014 №3194/7/99-99-19-03-01-17 була перенесена в рахунок погашення ПнП наступних звітних періодів.

Таким чином, на переконання контролюючого органу станом на 11.03.2014 (після декларування) у позивача обліковувалась переплата по ІКПП за платежем (11024000 (авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств)) у сумі 5 942 780 грн.

Згідно ІКПП по коду платежу 11024000 (авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств), ТОВ «ЗАРА Україна» у 2014 році здійснило сплату 1/12 авансового внеску з податку на прибуток за січень-лютий 2014 року що визначена у декларації за 2012 рік у розмірі 6 230 338 грн.

Авансові внески з ПнП за березень-грудень 2014 року (визначені у ряд. 23 Декларації за 2013 рік) позивачем не сплачувалися,

Також, згідно ІКПП по коду платежу 11021000 (податок на прибуток приватних підприємств) ТОВ «ЗАРА Україна» у 2014 році здійснило сплату авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів у розмірі 15 349 219 грн.

Згідно декларації з податку на прибуток за 2014 рік ТОВ «ЗАРА Україна» нараховано:

авансові внески з податку на прибуток (1/9 та 1/12), які підлягали сплаті протягом січня-грудня 2014 року у загальній сумі 31 794 978 грн.;

податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 10 + 11 + 12) у сумі 12 422 954 грн., який зменшено на 45 458 337 грн. (авансові внески 1/12 нараховані протягом 2014 року - 31 794 978 грн. та 13 663 359 грн. авансових внесків у зв’язку із виплатою дивідендів), у зв’язку із чим нараховано переплату з ПнП (45 4858 337 грн. - 12 422 954 грн.) у сумі 33 035 383 грн., що відображено в ІКПП;

сума нарахованого авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді за місцезнаходженням юридичної особи – платника консолідованого податку (рядок 20 Декларації) у розмірі 15 349 219 грн, яку частково у сумі 13 663 359 грн. враховано при розрахунку переплати та частково у сумі 1 685 860 грн. віднесено на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах.

Таким чином, станом на 11.03.2015 року ТОВ «ЗАРА Україна» обліковувалась переплата по ІКПП 11024000 (авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств) у сумі 33 035 389 грн., яка погасила недоїмку у сумі 24 734 786.78 грн. (нараховані та несплачені ТОВ «ЗАРА Україна» авансові внески з ПнП (1/12) за період з травня 2014 року по лютий 2015 року), а також нараховану пеню згідно ст. 129 ПК України у сумі 3 447 973,85 грн.

Решта переплати у сумі 4 852 622,37 грн. відповідачем була зарахована у погашення нарахувань авансових внесків з ПнП (1/12) за березень, квітень, травень, червень, частково липень 2015 року.

Оскільки авансові внески з ПнП за період з січня 2015 по грудень 2015 року, нараховані згідно ряд. 23 декларації з ПнП за 2013, 2014 роки позивачем не сплачувались, після повного використання наявної переплати з 30.07.2015 у ТОВ «ЗАРА Україна» обліковувався податковий борг, а саме:

станом на 01.08.2015 в сумі 323 607,63 грн..

станом на 01.09.2015 в сумі 1 358 853,63 грн.

станом на 01.10.2015 в сумі 2 394 099,63 грн.

З огляду на викладене, відповідні доводи позивача щодо незарахування відповідачем сплачених позивачем відповідних сум авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів на час винесення оскаржуваної вимоги спростовуються вищенаведеним.

Отже, на час винесення податкової вимоги від 15.10.2015 року №133-11 на суму 2 393 884,57 грн. за позивачем обліковувався податковий борг на вказану суму.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.162 п. 14.1 статті 14 ПК України визначено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно з п.п. 14.1.153 п. 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 14.1.179 п. 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, зважаючи на встановлені під час розгляду даної справи обставини, суд приходить до переконання про правомірність дій та рішень контролюючого органу у спірних правовідносинах, у зв’язку із чим підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ “ЗАРА Україна” відсутні.

З урахуванням приписів ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування позивачу сплаченого судового збору не підлягає.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАРА Україна» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко