Постанова № 63367541, 12.12.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1512/16

12 грудня 2016 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чепенюк О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Бучацька обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі Бучацька ОДПІ, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 2320,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований субєктом господарювання, взятий на облік як платник податків у Зборівському відділенні Бучацької ОДПІ, перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом строки. Станом на 17.11.2016 року за відповідачем рахується заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 2320,40 грн. Податковим органом вживались заходи для її стягнення, проте податковий борг відповідачем не погашено. Позивач відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України просить стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 2320,40 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, проте подав до суду клопотання від 12.12.2016 року про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 19). Відповідач причини неприбуття до суду не повідомив, заперечень проти позову не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи положення частини першої статті 41, частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судовий розгляд даної справи здійснено за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 07.07.2015 року зареєстрований як фізична особа підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.11.2016 року (а. с. 7), відповідач взятий на облік як платник податків у Зборівському відділенні Козівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (правонаступником якої є Бучацька ОДПІ).

10.07.2015 року відповідачем була подана до податкового органу заява про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.08.2015 року, згідно з якою підприємцем обрана ставка єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та визначена друга група платника єдиного податку (а. с. 9). З 01.08.2015 року відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування. Ставка єдиного податку, яка підлягала до сплати відповідачем у 2015 році, складала 243,60 грн., у 2016 році 275,60 грн., тобто 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного податкового (звітного) року.

Станом на 17.11.2016 року за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку у розмірі 2320,40 грн., що підтверджується довідкою Бучацької ОДПІ № 1882/17-03 від 17.11.2016 (а. с. 8), розрахунком суми позовних вимог (а. с. 10), інтегрованою карткою платника по даному платежу (а. с. 11-12).

Заборгованість виникла через несвоєчасну та не в повному обсязі сплату платником податків авансових внесків по єдиному податку за період з серпня 2015 року по квітень 2016 року. Узгодженні суми грошових зобовязань відповідачем своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу.

З метою погашення податкового боргу 24.11.2015 року Зборівським відділенням Козівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області виставлено податкову вимогу від № 109177-19, яку надіслано ФОП ОСОБА_1 рекомендованою поштовою кореспонденцією та вручено 04.12.2015 р. (а. с. 13). Проте, вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу відповідачем. При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі ПК України) передбачено, що платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пунктів 291.3, 291.4 глави 1 розділу ХІV ПК України юридична особа чи фізична особа підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Згідно з пунктами 293.1, 293.2 ПК України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, в тому числі для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (пункт 295.1 статті 295 ПК України).

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси (пункти 295.2, 295.4 статті 295 ПК України).

Судом встановлено, що податковий борг відповідача по єдиному податку виник внаслідок несплати авансових внесків у строки, встановлені пунктом 295.1 статті 295 ПК України.

Пункт 59.1 статті 59 ПК України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

У спірному випадку позивач вжив усі заходи, передбачені ПК України, для стягнення податкового боргу з платника податків, контролюючим органом дотримані передумови для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату податкового боргу, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 2320,40 грн.

Керуючись статтями 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: 47264, Тернопільська область, Зборівський район, село Озерна, вулиця Шевченка, будинок 140) на користь державного бюджету податковий борг у розмірі 2320 (дві тисячі триста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок, який перерахувати на розрахунковий рахунок №314136997000667, код одержувача 37943418, МФО 838012, код бюджетної класифікації 18050400, банк отримувача ГУ ДКСУ у Тернопільській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддяЧепенюк О.В.

копія вірна

СуддяЧепенюк О.В.