Постанова № 63367531, 12.12.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4361/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Соколова М.С.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1, (за довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_2, (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 УКРАЇНА» до Одеської митниці ДФС, про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 500060702/2016/000091/2 від 28.07.2016 року, про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060702/2016/00143 від 28.07.2016 року, суд -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 УКРАЇНА», (далі ТОВ «ОСОБА_3 УКРАЇНА», позивач), 30 серпня 2016 року звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення м/п «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС № 500060702/2016/000091/2 від 28.07.2016 року про коригування митної вартості, про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення м/п «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС №500060702/2016/00143 від 28.07.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТОВ «ОСОБА_3 УКРАЇНА» (Покупець) та DUNWELLPETRO- CHEMICALCO.LTD, HongKong (Продавець) було укладено контракт № SCI6-0001 від 05.05.2016 року на поставку регенерованого мастила, найменування, опис товару, кількість та ціна якого вказані у п. 1 Контракту. 25.07.2016 року по МД №500060702/2016/009533 декларантом ФОП ОСОБА_4 було заявлено до митного оформлення товар, а саме регенеровану змащувальну олію, що відноситься до класу важких дистилятів з вмістом мін 99 мас. % нафтопродуктів, без вмісту біодизеля, що пройшла глибоку очистку, без вмісту легких фракцій, води та мех. домішок, не збагачена присадками. Використовується для змішування з іншими мастильними матеріалами при виробництві товарних масел, на загальну суму 17670,00 дол. США. Вартість товару була визначена декларантом на підставі основного першого метода - за ціною договору товарів, які імпортуються, у розмірі 0.31 доларів США за 1 кг. На підтвердження заявленої митної вартості товарів за ціною договору позивач надав відповідачеві наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №SC16-0001 від 05.05.2016 р.; рахунок-фактура (інвойс) від 01.07.2016 р. №YSP16-0001; банківський платіжний документ від 31.05.2016 р. б/н. 28.07.2016 року о 20:26 годині митним органом направлено декларанту електронне повідомлення про те, що фіскальний орган прийшов до висновку про необхідність коригування митної вартості товарів. 28.07.2016р. м/п «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС було відмовлено в митному оформлені (випуску) товару та оформлено картку відмови №500060702/2016/00143. Підставою для відмови стало рішення м/п «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 28.07.2016 р. №500060702/2016/000091/2, яким було скориговано митну вартість товару з 0,3705 дол. США за кг нетто на 0,7470 дол. США за кг нетто. Митним органом зроблений помилковий висновок щодо наявних недоліків у наданих позивачем документах, та виявлених в них розбіжностей, оскільки при обліку їх в сукупності зазначені митним органом недоліки, щодо відсутності посилань в інвойси на номер та дату контракту і тощо, а також використання Одеською митницею ДФС курсу гонконгського долару до долару США, який не відповідає офіційному курсу, не є такими, що мають розбіжності між собою або містять неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, відповідно до положень п. 6 ст. 54 Митного кодексу України. З огляду на це у Одеської митниці ДФС відсутні правові підстави використовувати резервний метод щодо визначення вартості товарів, які були імпортовані позивачем, та задекларовані ним з використання основного методу - за ціною Контракту.

28 вересня 2016 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення проти адміністративного позову, де з посиланням на приписи МК України, зазначено, що адміністративний позов ТОВ «ОСОБА_3 УКРАЇНА» не підлягає задоволенню. Відповідно до фактичних обставин справи для підтвердження митної вартості товарів до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) № 500060702/2016/009533 від 25.07.2016 року уповноваженою особою декларанта - ФОП ОСОБА_4 подані зовнішньоекономічний договір (контракт) від 05.05.2016 року №SC16-0001, рахунок-фактура (інвойс) від 01.07.2016 № YSP16-0001, банківський платіжний документ від 31.05.2016 б/н. Під час митного контролю товарів за митною декларацією № 500060702/2016/009533 від 25.07.2016 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у звязку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 МК України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 500060702/2016/009533 від 25.07.2016 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у рахунку-фактурі (інвойсі) від 01.07.2016 року № YSР16-0001 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) від 05.05.2016 № SC6-0001 відповідно до якого здійснювалась поставка товару; у наданому комерційному інвойсі відсутні умови поставки товарів; у банківському платіжному документі від 31.05.2016 б/н відсутнє посилання на рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу відповідно до якого здійснювалась оплата товарів. Надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МК України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для твердження заявленої митної вартості.

27 липня 2016 року на адресу митниці надійшла копія експортної митної декларації країни відправлення, а також лист № 208/2016 від 27.07.2016 року. 28.07.2016 року на адресу митниці надійшов лист отримувача №214/2016 та лист ДП «Держзовнішінформ» (ДЗІ) № 116/1167. Декларант також надіслав лист № 231/2016 від 29.07.2016 року, у якому повідомив, що інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості надаватися не будуть. Митницею встановлено, що у копії митної декларації країни відправлення від 09.07.2016 вказана вартість експортованих товарів на рівні 138000,00 гонконгських доларів. Враховуючи офіційний курс гонконгського долара до курсу долара США станом на 09.07.2016, який складає 7,75 гонконгських доларів за 1 долар США, сума експортних товарів не відповідає сумі зовнішньоекономічного інвойсу. Відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному Інтернет сайті Управління грошового обігу Гонконгу (Hong Kong Monetary Authority) - державної установи Спеціального адміністративного району Сянган (Гонконг), яка виконує окремі функції вентрального банку, а саме валютної ради у липні 2006 курс долара США (USD) до гонконгського долара (HKD) складав 7,757 гонконгських доларів за 1 долар США. Лист ДП «Держзовнішінформ» від 27.07.2016 № 116/1167 не міг бути прийнятий митницею до уваги, оскільки від ґрунтувався виключно на документах, наданих до митного оформлення та у листі відсутня будь-яка інша зовнішня інформація, яка використовувалась експертом та яку можливо обєктивно перевірити, зокрема, посилання на Інтернет сайти, у листі лише вказано, що аналізувалась інформація з мережі Інтернет. Надані додатково для підтвердження заявленої митної вартості товарів документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларантом або його уповноваженою особою не надано до митниці виписки з бухгалтерської документації. Зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МК України були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За результатом проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний. За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) встановлено, що рівень митної вартості товарів (застосовано обґрунтовану гнучкість у резервному методі), митне оформлення яких вже було здійснено складає 0,747 дол. США за кг нетто (митна декларація від 01.06.2016 № 125110011/2016/006202), тобто є більшою, ніж заявлено декларантом - 0,3705 дол. США за кг нетто. У відповідності до ч.2 ст. 55 МК України Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості № 500060702/2016/000091/2 від 28.07.2016. Відповідно до положень ч. 6 ст. 54, ч. 1, 2, 3 ст. 256 МК України Одеською митницею ДФС була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060702/2016/00143 від 28.07.2016 року.

В судовому засіданні, представник позивача підтримала позовні вимоги заявлені в адміністративному позові в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування зазначені в адміністративному позові та письмових поясненнях.

Представник відповідача не визнав позовні вимоги та провив суд відмовити в їх задоволенні посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «ОСОБА_3 УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 40173076), зареєстроване за адресою: 01001 місто Київ, пров. Музейний, 4, офіс 16 (а.с. 55-63).

05 травня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 УКРАЇНА» (Покупець) та DUNWELLPETRO- CHEMICALCO.LTD, HongKong (Продавець) було укладено контракт № SC16-0001 на поставку регенерованого мастила (14-15, 112-113). Згідно вказаного контракту, продавець продає, а покупець купує регенероване мастило кількістю 57000 кг., Ціна за одиницю 0,31. Сума 17670 (п.1). Ціна товару: продавець встановлює ціну в доларах США, діючого в строк поставки товару (п.2).

20 липня 2016 року між ТОВ «ОСОБА_3 УКРАЇНА» (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (виконавець) укладено Договір про митне оформлення (а.с. 126-128). Згідно з умовами даного договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобовязання по виконанню умов по митному декларуванню, товару, майна та транспортних засобах Замовника (а.с. 126-128).

Частиною 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобовязані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, повязані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Приписами ст. 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2).

25 липня 2016 року уповноваженою особою декларанта - ФОП ОСОБА_4, для здійснення митного оформлення товару «регенерована змащувальна олія, що відноситься до класу важких дистилятів з вмісто мін 99 мас. % нафтопродуктів, без вмісту біодизеля, що пройшла глибоку очистку, без вмісту легких фракцій, води та мех. домішок, не збагачена присадками. Використовується для змішування з іншими мастильними матеріалами при виробництві товарних масел» до Одеської митниці ДФС подано митну декларацією № 500060702/2016/009533, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 05.05.2016 року №SC16-0001, рахунок-фактура (інвойс) від 01.07.2016 року № YSP16-0001, банківський платіжний документ від 31.05.2016 року б/н.

Як встановлено судом з заперечень відповідача, митним органом під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) № 500060702/2016/009533 від 25.07.2016 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, (можливе заниженням митної вартості товарів). З огляду на наявні документи виявлено розбіжності у поданих до митного оформлення документах, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- у рахунку-фактурі (інвойс) від 01.07.2016р. № YSP16-0001 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) від 05.05.2016р. № SC16-0001 відповідно до якого здійснюється поставка товару;

- у наданому комерційному інвойсі відсутні умови оплати;

- у банківському платіжному документі від 31.05.2016р. б/н відсутнє не містить посилання на рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу відповідно до якого здійснювалася переплата.

На підставі положень ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- виписки з бухгалтерської документації;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготованих спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини;

- каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправника

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

27 липня 2016 року на адресу митниці надійшла копія експортної митної декларації країни відправлення, а також лист № 208/2016 від 27.07.2016 року. 28.07.2016 року на адресу митниці надійшов лист отримувача №214/2016 та лист (ДЗІ) № 116/1167. Декларант також надіслав лист № 231/2016 від 28.07.2016, у якому повідомив, що інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості надаватися не будуть. З аналізу поданих додатково документів, орган доходів і зборів прийшов до висновку про неможливість визнання заявленої митної вартості товарів. Так, у копії митної декларації країни відправлення, яка датована 09.07.2016 року вказано вартість експортованих товарів на рівна 138000,00 гонконгських доларів. Враховуючи офіційний курс гонконгського долара до курсу долара США станом на 09.07.2016 року, який складав 7,75 гонконгських доларів за 1 долар США, сума експортованих товарів у перерахунку не відповідає сумі зовнішньоекономічного інвойсу. Лист ДП «Держзовнішінформ» від 27.07.2016 № 116/1167 не може бути взято до уваги, оскільки вказана довідка ґрунтується виключно на документах, поданих до митного оформлення та у листі відсутня будь-яка інша зовнішня інформація, яка використовувалась експертом та яку можливо обєктивно перевірити, зокрема, посилання на сайти, у листі лише вказано, що аналізувалась інформація з мережі Інтернет. Крім того, фіскальний орган при прийнятті рішення про коригування митної вартості звертає увагу на те, що заявлена фактурна вартість товару не є вищою за вартість сировини (нафти) з якої виготовлено товари, на час визначення сторонами ціни договору; та спрацювання форми митного контролю (орієнтований показник митної вартості, розрахований відповідно до ПКМУ від 16.09.2015р. №724).

За результатами перевірки митної декларації відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів 50060702/2016/000091/2 від 28.07.2016 року (а.с. 98-99) в якому, зокрема зазначено, що згідно з положеннями п.1 ст. 55 МК України, та враховуючи положення п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, органом доходів і зборів здійснюється коригування митної вартості на товар. Відповідно до п.2 ст. 58 МК України, у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 ст. 58 Митного кодексу України застосовано другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України. В органу доходів та зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до ст. ст. 59, 60 МК України, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібними (аналогічними) товарів. Відповідно до ст.ст. 62, 63 МК України, методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в органі доходів і зборів відсутня інформація щодо обчислення вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п. 1 ст. 64 МК України, у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. ст. 58-63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів буде визначено, з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями ГАТТ резервним методом. Декларанту повідомлено про обраний метод визначення митної вартості товарів резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС ДФС України та встановлено, що рівень митної вартості по товару № «регенерована змащувальна олія» - складає 0,747 дол. за кг нетто (МД від 01.06.2016 року № 125110011/2016/006202) проти заявленої митної вартості 0,3705 дол. США за кг нетто.

На підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, митним органом декларанту видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 500060702/2016/00143 (а.с. 100-101) з таких причин: ст. 256, п. 2ч.6 ст. 54 МК України. Фіскальним органом прийнято рішення про коригування митної вартості від 28.07.2016 року №500060702/2016/000091/2.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є виключно наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/ або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

У постанові від 01.10.2013 року у справі № 21-354а13 Верховний Суд України дійшов висновків, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, митниця зобов'язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Як зазначалось вище, в рішенні про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000091/2 від 28.07.2016 року встановлено, що виявлено розбіжності у поданих до митного оформлення документах, а саме: у рахунку-фактурі (інвойс) від 01.07.2016 року №YSP16-0001 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) від 05.05.2016 року №SC16-0001 відповідно до якого здійснюється поставка товару, та у наданому комерційному інвойсі відсутні умови поставки.

Вказані доводи відповідача суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

В рішенні про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000091/2 від 28.07.2016 року відповідач посилається на встановлене порушення в рахунку-фактурі (інвойс) від 01.07.2016 року №YSP16-0001, однак вказаного документу від 01.07.2016 року відповідачем до суду не надано.

Судом досліджені письмові докази по справі, а саме: проформа інвойс №YSP16-0001 від 05.05.2016 року (а.с. 16) та переклад вказаного інвойсу (а.с. 202) та рахунок-фактура (інвойс) від 21 липня 2016 року (а.с. 30, 122). В зазначених документах наявні реквізити: назви продавця та покупця товару, дата оформлення інвойсу, найменування товару, ціна товару, загальна вартість рахунку.

Комерційні документи - документи, які дають вартісну, якісну та кількісну характеристику товару. Ці документи оформляє на своєму бланку продавець, а покупець на підставі їх здійснює оплату. Вартісна характеристика товару надається в рахунку-фактурі та у рахунку-проформі. Рахунок-фактура це вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ. Рахунок-фактура це документ, на підставі якого здійснюється оплата за товар та формується звітність. Затвердженої форми рахунку-фактури чи рахунку-проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.

Згідно загальносвітової практики, рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 19.06.92 року № 2479-XII, Україна приєдналась до Конвенції про створення Ради Митного Співробітництва 1950 року. Основною метою цієї Конвенції є внесення рекомендацій.

В Рекомендації N 6 Європейської економічної комісії ООН/ФАЛ зазначено опис змісту і зразок уніфікованого комерційного рахунку.

В групі 3 Рекомендації N 18 Європейської економічної комісії ООН в редакції від 29.03.2001 року, зазначено, що в разі коли відвантажується велика кількість товару в якості додатку до комерційного рахунку використовується пакувальний лист в якому зазначено опис товару, що наявний в кожному вантажному місці.

В п.2 контракту (а.м. 113) вказано, що ціна товару визнаена на умовах: «FOB Hong Kong», оплата: покупець здійснює 100% передплату суми контракту.

Також в проформі-інвойсі №YSP 16-0001 від 05.05.2016 року (a.c.16, 202) та в комерційному інвойсі від 21.07.2016 року (а.с. 30, 203) зазначено: умови поставки: FOB Hong Kong.

Так, умови поставки, визначено конкретним посиланням на стандартні умови, ІНКОТЕРМС з використанням загальноприйнятих кодових позначень - FOB Hong Kong, що відповідає приписам рекомендації ЄЕК N 5 «Скорочення для ІНКОТЕРМС».

FOB - умова, яка використовується при морських перевезеннях. За нею продавець зобов'язаний за власний рахунок доставити товар на борт судна, зафрахтованого покупцем, а також у зазначений термін в узгодженому порту відвантаження повідомити та передати йому документи разом з коносаментом. Покупець укладає угоду перевезення, повідомляє продавцеві назву судна, місце відвантаження, необхідну дату поставки та несе всі витрати, пов'язані з переміщенням товару, з моменту фактичного переходу товару через поручні судна в зазначеному порті відвантаження. Він також несе всі додаткові витрати, пов'язані з запізненням судів, несвоєчасною інформацією щодо їх позиції тощо.

Отже в контракті, проформі інвойсі а також в комерційному інвойсі зазначені умови поставки.

Відсутність в рахунку-проформі чи рахунку-фактурі (інвойс) не обовязкових реквізитів, а саме: назви чи номеру зовнішньоекономічного договору, за наявності обовязкових реквізитів: назви продавця та покупця товару, дата оформлення інвойсу, найменування товару, ціни товару, загальної вартість рахунку; не може свідчити, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості Одеська митниця ДФС не мала можливості ідентифікувати дані інвойси з поставкою товару згідно контракту від 05.05.2016 року.

В рішенні про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000091/2 від 28.07.2016 року, а також в суді відповідачем не зазначено в чому полягає розбіжність у поданих до митного оформлення документах, оскільки відсутність у інвойсі необовязкових реквізитів не свідчить про розбіжності у поданих до митного оформлення документах.

Також, у рішенні про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000091/2 від 28.07.2016 року зазначено, що виявлено розбіжності у поданих до митного оформлення документах, що у банківському платіжному документі від 31.05.2016р. б/н відсутнє не містить посилання на рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу відповідно до якого здійснювалася переплата.

Приписами п. 2.1. Положення «Про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів» затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 216 від 28.07.2008 року (в редакції від 17.04.2015 року), визначено обовязкові реквізити платіжного доручення в іноземній валюті.

В судовому засіданні судом зясовано, що декларантом було подано до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією №500060702/2016/009533 від 25.07.2016 року платіжне доручення №4 від 30.05.2016 року, де в розділі 70 призначення платежу вказано: «Оплата за олію по договору (контракту) № SС16-0001 від 05.05.2016р». (а.с. 17), а також в даному платіжному дорученні містяться усі обовязкові реквізити.

Вартість товару відповідно до контракту № SС16-0001 від 05.05.2016 року (а.с. 112-113) зазначена в п.1 «Найменування товару - кількість ціна сума» та становить за « 57000 кг регенерованої змащувальної олії в сумі 17670,00».

Відповідно до умов п.1 Контракту № SС16-0001 від 05.05.2016 року позивач сплатив вартість імпортованих товарів у розмірі 17670,00 доларів США на умовах 100% передплати. Отже сума сплачена згідно платіжного доручення від 30.05.2016 року № 4 відповідає сумі зазначеної в п. 1 контракту від 05.05.2016 року № SC16-0001 та сумі вартості товару зазначеному в проформі інвойсі та комерційному інвойсі (а.с. 16, 30).

В рішенні про коригування митної вартості товарів № 500060702/2016/000091/2 від 28.07.2016 року вказано, що неможливо визначити заявлену митну вартість товару на підставі того, що у копії митної декларації країни відправлення від 09.07.2016 року вказано вартість експортованих товарів на рівні 138000 гонконгських доларів, а враховуючи, що офіційний курс гонконгського долару до курсу долара США станом на 09.07.2016 року складав 7,75 гонконгських доларів за 1 долар США, то сума експортованих товарів не відповідає сумі зовнішньоекономічного інвойсу.

Відповідно до п.2 Контракту № SC16-0001 від 05.05.2016 року (а.с. 113), «Ціна товару: продавець встановлює ціну в доларах США».

Позивачем, 30.05.2016 року сплачена вартість імпортованих товару згідно контракту № SC16-0001 від 05.05.2016 року у сумі 17670 доларів США.

Згідно довідки ПАТ «ОСОБА_5 ДНІПРО» вих. 51/7-1048 від 19.08.2016 року (а.с. 50), курс гонконгського долару станом: на 01.05.2016 року становив: за 100 гонконгських доларів - 324,8321 грн.; на 01.07.2016 року становив: за 100 гонконгських доларів - 320,0151 грн. або 0,12896 доларів США.

Відповідачем не надано до суду належних доказів що офіційний курс гонконгського долару до курсу долара США станом на 09.07.2016 року становив у розмірі 7,75 гонконгських доларів за 1 долар США.

Таким чином, вартість товару зазначена згідно контракту та вартість товару оплаченого позивачем згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 4 є однаковою, а курс гонконгського долару до долару СІІІА підтверджено довідкою банку. Тому твердження Одеської митниці ДФС щодо того, що сума експортованих товарів не відповідає сумі зовнішньоекономічного інвойсу є необґрунтованим.

Приписами ч.1 ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-YІ, передбачено, що під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб'єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Статтею 6 Указу Президента України «Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів» від 25.08.1994 року № 475/94, встановлено, що при здійсненні суб'єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції.

Отже, ціна імпортованого товару повинна відповідати цінам, що склалися на ринку експорту на ідентичний або аналогічний товар, тобто на товар, який є однаковим або подібним за характеристиками, торговельною маркою, артикулом та має однакову собівартість виробництва.

Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

ДП «Держзовнішінформ» є спеціалізованою експертною організацією.

У висновку ДП «Держзовнішінформ» від 27.07.2016 року №116/1167 (а.с. 118), зазначено, що контрактний рівень ціни на оливу регенеровану, що поставлялася в червні 2016 року на умовах поставки FOB Hong Kong, згідно з Інкотермс 2010 в рамках контракту № SC16-0001 від 05.05.2016 р. у розмірі 310 доларів США/мт був прийнятним на дату підписання контракту № SCI6-0001 від 05.05.2016р. Джерелами інформації, які використовувались для визначення та перевірки ціни є: ICIS Base Oils Europe, відповідь виробника - DUNWELL PETROCHEMICAL CO.LTD від 22.07.2016p., інформація з Інтернет тощо.

Пунктом 1 р. 3 «Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджених Наказом ДФС від 11 вересня 2015 року N 689, визначено, що посадова особа враховує особливості формування вартості нафти та нафтопродуктів, при здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків щодо митної вартості нафти та нафтопродуктів, які імпортуються в Україну, необхідно враховувати значення котирувань, які публікуються світовими інформаційними агентствами (Platts, Argus тощо), відповідно до періоду поставки товарів та умов договору, регіону експорту, відомості про числові значення складових вартості, розрахованої за формулою, а також практику формування ціни товару залежно від країни експорту, виробника, якості товару тощо.

З листа ДП «Держзовнішінформ» №202/3508-л від 24.10.2016 року (а.с. 182), вбачається, що підприємство використовувало інформацію надану безпосередньо виробником товару на їх запит та котирування ICIS Base Oils Europe на близькі за властивостями базові оливи І групи вироблених з нафти. ICIS є світовими інформаційним агентством, що надає компаніям на світових ринках інформацію про ціни.

ДП «Держзовнішінформ» у висновку врахувало особливості формування вартості на оливу регенеровану, що поставлялася в червні 2016 року на умовах поставки FOB Hong Kong, згідно з Інкотермс 2010 в рамках контракту № SC16- 0001 від 05.05.2016р. за допомогою значення котирувань, які публікуються світовим інформаційним агентством ICIS, тому відповідачем безпідставно не прийнято до уваги зазначений документ.

Частина друга статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Відповідно до частини першої статті 33 МК України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене МК України.

Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості Одеською митницею ДФС у графі 33 спірного рішення, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Приписами ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Обовязковою умовою правомірності дій митниці щодо застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів є дотримання встановленої законом процедури, зокрема, проведення консультацій та обґрунтування неможливості застосування попередніх пяти методів визначення митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України у справі від 22.10.2013 року ( справа № 21-326а13) від 21 листопада 2011 року (справа № 21-222а11) від 06 лютого 2012 року (справи №№ 21-418а11, 21-375а11, 21-365а11), 26 червня 2012 року (справа № 21-172а12).

Обґрунтовуючи неможливість застосування методу визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2), відповідач зазначає, що він до даних правовідносин не може застосовуватись у звязку із відсутністю інформації щодо вартості операцій з ідентичними товарами.

Суд вважає, що митним органом було порушено послідовність застосування методів визначення митної вартості та надані позивачем документи оцінені митним органом неналежним чином.

Відповідно до ст. 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

В запереченнях на адміністративний позов відповідач, обґрунтовуючи заниження позивачем ціни на задекларований товар у порівнянні з цінами, що склалися на такий товар на ринку, посилався на інформацію, наявну у базі даних ЄАІС ДФС України: де вказано, що рівень митної вартості по товару «регенерована змащувальна олія» складає 0, 747 дол. за кг нетто (МД №125110011/2016/006202 від 01.06.2016 року), проти заявленої митної вартості 0,3705 дол. США за кг. Нетто.

При досліджені судом митних декларацій: № 125110011/2016/006202 від 01.06.2016 року (а.с. 121), встановлено, що за даною МД задекларований товар «ОСОБА_4 базова мінеральна для виробництва моторних олив Base Oil Ultra S6 19920 кг Base Oil Ultra S8 19470 кг для автотранспорту з сум. вмістом нафти або нафтопродуктів (вуглеводнів) одержаних з бітумних мінералів > 70%, в якості основного компоненту без вмісту дисульфіду молібдену. Налив. Вага 39390 кг Країна виробництва КR. Виробники S-Oil Corporation. Торгівельна марка S-Oil»; МД №500060702/2016/009533 «Регенерована змащувальна олія, що відноситься до класу важких дистилятів з вмісто мін 99 мас. нафтопродуктів, без вмісту біодизеля, що пройшла глибоку очистку, без вмісту легких фракцій, води та мех. домішок, не збагачена присадками. Використовується для змішування з іншими мастильними матеріалами при виробництві товарних масел. Фірма виробник: DUNWELL PETRO-CHEMICAL CO LTD.

Мінеральні базові оливи виготовляють з сирої нафти, яка переробляється на нафтопереробному комбінаті для відділення фракцій з корисними змащувальними властивостями і видалення небажаних елементів, таких як парафіни.

Згідно інформації (http://www.s-oil.com/en/energy/LubeBaseOil.aspx) (а.с. 192-195) в перекладі (а.с. 218-221) компанія S-OIL виробляє продукцію класу «ULTRA-S», яка входить в лінійку базових масел Group III, отже олива базова мінеральна для виробництва моторних олив Base Oil Ultra-S 6 та Base Oil Ultra-S 8, відноситься до олив третьої групи.

З протоколу випробувань №12/16 від 03 серпня 2016 року (а.с. 183) вбачається, що випробувана олива, а саме регенерована змащувальна олія: «за показниками: «Вязкість кінематична при 40°С», «Вміст сірки», «Масова частка механічних домішок», «Вміст води», «Густина при 20°С», «Температура застигання», відповідає вимогам ГОСТ 20799-88 для оливи И-30А, першої групи олив: «Колір», «Кислотне число», «Зольність», «Температура спалаху, що визначається у відкритому тиглі» регенерована змащувальна олива не відповідає вимогам ГОСТ 20799-88 для оливи И-30А. За отриманими результатами оливу регенеровану змащувальну можна віднести до олив першої групи. Олива може бути використана для виробництва товарних олив з невисоким експлуатаційними властивостями».

Ціна олив третьої групи є вищою, за ціну оливи першої групи, що вбачається з котирувань ICIS (а.с. 191) та за показниками вони є різними, що відображено в таблиці №1, а саме: показники регенерованої змащувальної олії, що поставлялася DUNWELL PETROCHEMICAL CO.LTD за МД №500060702/2016/009533 від 25.07.2016 року згідно протоколу випробувань №12/16 та олива базова мінеральна для виробництва моторних олив Base Oil Ultra-S 6 та Base Oil Ultra-S 8, що поставлялася S- OIL Corporation за МД №125110011/2016/6202 від 01.06.2016 року.

Таким чином, вказані оливи є різними, за МД № 125110011/2016/006202. - «ОСОБА_4 базова мінеральна для виробництва моторних олив», за МД 500060702/2016/009533 - «Регенерована змащувальна олія», а відтак, порівняння митним органом їх ціни є безпідставним та не ґрунтується на нормах чинного законодавства України.

В ході розгляду справи, відповідачем правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, не спростована, а об'єктивна неможливість застосування першого методу не доведена.

Приписами п.2 ч.6 ст. 54 МК України, визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктом 3.16 Розділу 3 «Митне оформлення та інші митні формальності» Загального додатку Конвенції (додаток II до Протоколу) встановлено правило: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог стосовно застосування митного законодавства.

У постанові № 21-127а15 від 31.03.2015р. Верховний Суд України зазначив, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Під час розгляду справи судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару вказаному в МД № 500060702/2016/009533 від 25.07.2016 року.

З огляду на це у Одеської митниці ДФС були відсутні правові підстави використовувати резервний метод щодо визначення вартості товару, який задекларовано з використання основного методу - за ціною контракту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000091/2 від 28 липня 2016 року не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Оскільки на час прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060702/2016/00143 від 28 липня 2016 року були відсутні підстави, передбачені п.2 ч.6 ст.54 МК України, зазначена картка суб'єкта владних повноважень також є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці ДФС судовий збір у розмірі 2756,00 грн.

Керуючись ст.ст. 69-71, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 УКРАЇНА» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000091/2 від 28 липня 2016 року;

Визнати протиправною та скасувати катку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060702/2016/00143 від 28 липня 2016 року.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 12.12.2016 року.

Суддя Вовченко O.A.

.