Постанова № 63367448, 12.12.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3601/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року м.Одеса Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Баско» до Одеської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість, –

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Баско» до Одеської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000077/2 від 08.07.2016 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Баско» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 22555,43 грн. шляхом перерахування коштів на спеціальний електронний рахунок №37515000020511, МФО: 899998, банк отримувача: Державне казначейство України, що відкритий на товариство з обмеженою відповідальністю «Баско», ідентифікаційний код юридичної особи – 20971740, відповідно до ст. 43.4 ПК України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідно до поданої митної декларації №500060702/2016/008600 товариство з обмеженою відповідальністю «Баско» звернулося до митного органу - Одеської митниці ДФС (митний порт «Одеса-порт») щодо митного оформлення ввезеного на митну територію України товару: фасонні профілі з чорних металів, з вуглецевої сталі, холоднодеформовані, з плоского прокату, що використовуються для збирання декоративних плит підвісної стелі. Виробник - SHANDONG BEPRO BUILDING MATERIALS CO, LTD., країна виробництва - Китай (CN).

Одночасно з митною декларацією, стверджує позивач, були надані передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №051016 від 30.05.2016 року, інвойс між SHANDONG BEPRO BUILDING MATERIALS CO, LTD та CABM Trading від 30.05.2016 року № 051016, інвойс між CABM Trading та ТОВ «БАСКО» від 30.05.2016 року № 051016, декларація країни відправлення, коносамент, пакувальний лист, сертифікат якості товару, сертифікат походження товару, виписку банку, що підтверджує суму оплати виробникові, контракт між виробником (Китай) та продавцем (США). Митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту.

За результатами перевірки вищевказаної митної декларації Одеською митницею ДФС митним постом «Одеса-порт» прийнято рішення №500060702/2016/000077/2 від 08.07.2016 року про коригування митної вартості товарів. В результаті коригування вартість товару збільшилася з 0,8334 дол. за 1 кг. на 1,04 дол. за 1 кг., загальна вартість товару збільшилася з 18333,85 на 22880,00 дол. США.

На підставі прийнятого рішення, Одеською митницею ДФС відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, про що складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060702/2016/00103 від 08.07.2016 року.

18 липня 2016 року ТОВ «Баско» подало нову митну декларацію з урахуванням митної вартості, визначеної Рішенням №500060702/2016/000077/2 від 08.07.2016 року з метою якнайшвидшого випуску товару. У результаті позивач здійснив переплату у розмірі 22555,43 грн.

В обґрунтування обставин, за яких було прийнято рішення №500060702/2016/000077/2 від 08.07.2016 року про коригування митної вартості товарів, наголошувалося про розбіжності у інвойсі та декларації країни відправлення, де зазначено різні ціни на товар, також не надано страхових документів на товар, а сертифікат якості товару містить сумнівну дату - 26.02.2016 року.

У порядку перевірки правильності визначення ТОВ «Баско» митної вартості за ч.3 cт. 53 МК України, позивач подав до митного органу заяву №160708-6т від 08.07.2016 року, в якій пояснив наступне: SHANDONG BEPRO BUILDING MATERIALS CO, LTD є заводом-виготівельником будівельної продукції, який уклав зовнішньоекономічний контракт №051016 від 30.05.2016 року на поставку фасонних профілів з САВМ Trading. Ціна товару за Договором складала 17802,00 дол. США. Саме ця ціна товару зазначена у декларації країни відправлення. В свою чергу, САВМ Trading уклало зовнішньоекономічний договір (контракт) №051016 від 30.05.2016 року на поставку цього ж товару з ТОВ «Баско». Ціна товару за Договором склала 18333,85 дол. США. Таким чином, Одеська митниця ДФС не прийняла до уваги наявності між вищевказаними контрагентами посередницьких відносин та того факту, що Інвойс №051016 від 30.05.2016 року між SHANDONG BEPRO BUILDING MATERIALS CO, LTD та САВМ Trading та Інвойс №051016 від 30.05.2016 року між САВМ Trading та ТОВ «БАСКО» є невід’ємними частинами двох різних за суб’єктним складом зовнішньоекономічних договорів. Разом з цим, ТОВ «Баско» мало зазначити вартість товару за власним Договором (18333,85 дол. США)., оскільки митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст. 49 МК України). Щодо страхування вантажу, стверджує позивач, ТОВ «Баско» повідомляло, що поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») зобов'язує продавця оплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрат за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті. З урахуванням вищевказаного, поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування. В зв’язку з вищенаведеним, страхові документи на товар за умовами поставки CIF не містять складової митної вартості товару, оскільки оплачуючи товар, покупець - ТОВ «Баско» - вже оплатив мінімальне страхове покриття товару під час морського перевезення. У відповідності до ст. 53 Митного кодексу України, сертифікат якості не міститься в переліку документів, на підставі яких визначається митна вартість товару. Так, до такого переліку входять (ч.1 ст. 53 МК України): декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

До того ж, сертифікат якості товару не містить жодного цифрового значення, на підставі якого митний орган міг би дійти до висновку про невідповідність задекларованої вартості товару її дійсним показникам. Разом з цим, відповідно до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 року № 28, фасонні профілі з чорних металів, з вуглецевої сталі, холоднодеформовані, з плоского прокату, що використовуються для збирання декоративних плит підвісної стелі не містяться в переліку товарів, які мають проходити обов’язкову сертифікацію якості, тому ТОВ «Баско» провело її факультативно. Таким чином, наявність даного документа при митному оформленні фасонних профілів є факультативною, а технічна описка у сертифікаті якості товару по-перше, не призвела до неправильного визначення вартості товару, по-друге, цей документ не встановлює як прямо, так і опосередковано, вартість товару.

У своєму адміністративному позові позивач зазначає, що зауваження, викладені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Одеська митниця ДФС на підставі відомостей з бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (ЄАІС) про оформлення аналогічного товару за митною декларацією МД від 24.06.2016 року №500060001/2016/006088 встановила, що митна вартість на даний товар складає - 1,04 дол. США за кг нетто. Разом з цим, стверджує позивач, відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Крім того, ціна на сталь оцинковану на ринку коливається, а тому обставини, за яких будо придбано ідентичний товар за митною декларацією МД від 24.06.2016 року №500060001/2016/006088 не відповідають обставинам, за яких було придбано товар позивачем.

З огляду на вищенаведене, позивач не погоджується з Рішенням про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000077/2 від 08.07.2016 року, вважає його незаконним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню та просить суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач – Одеська митниця ДФС, надав до суду заперечення на адміністративний позов (а.с.76-83), в яких зазначив, що для підтвердження митної вартості товарів до Одеської митниці ДФС разом з декларацією (МД) № 500060702/2016/008600 від 07.07.2016 року декларантом ТОВ «Баско» подано: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 30.05.2016 року №051016, рахунок-фактура (інвойс) від 30.05.2016 року № 051016, декларацію країни відправлення від 01.06.2016 року № 421320160000041459 та інші документи. Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 500060702/2016/008600 від 07.07.2016 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: в інвойсі від 30.05.2016 року №051016 та в декларації країни відправлення від 01.06.2016 року №421320160000041459 зазначена різна ціна товару, проте номер договору в декларації країни відправлення відповідає поданому до митного оформлення; поставка товарів здійснюється на умовах CIF Одеса, відповідно до яких обов’язок зі страхування товарів покладається на продавця, але у наданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, які відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України визначені документами, які підтверджують митну вартість; в наданих документах наявний сертифікат якості від 21.06.2016 року №б/н, який в нижній частині містив дату 26.02.2016 року; зазначені розбіжності могли свідчити про не автентичність поданих до митного оформлення документів та про можливу підміну документів з метою заниження заявленої митної вартості товарів.

Таким чином, стверджує відповідач у своїх запереченнях на адміністративний позов, надані позивачем документи містили розбіжності та не містили відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості.

На підставі ч.3 стю. 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів країни від 24.05.2012 року № 599, Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість який визначається; 2) рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписки з бухгалтерської документації; 4) каталогів, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; 6) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

08 липня 2016 року декларант надіслав до митниці додаткові документи, зокрема, інвойс між третіми особами від 30.05.2016 року №051016, заяву № 160708-6т від 08.07.2016 року, банківські документи, а також додаткову інформацію у вигляді заяви.

Відповідач зазначає, що декларантом не було надано додаткових документів, які підтверджують митну вартість товарів, а саме не було надано: 1) договору ( угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) виписки з бухгалтерської документації; 3) каталогів, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; 4) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

В додатково поданому інвойсі виробника товарів відсутні відомості про контракт на підставі якого він складений, контракт також відсутній.

Інші додатково подані документи також не підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, зокрема, у банківських документах відсутні відомості про реквізити банку, кредитні та дебетові рахунки, інша необхідна інформація, яка дає можливість пов’язати вказаний банківський документ з конкретною поставкою; не містили відомостей стосовно складових митної вартості товарів інші документи, складені декларантом. Декларантом не надані страхові документи згідно умов поставки CIF.

У своїх запереченнях відповідач робить висновок, що в документах, додатково поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів також були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Заявлена декларантом митна вартість, стверджує відповідач, є найнижчою серед мінімальних визнаних митницями митних вартостей подібних товарів з кодом КТЗЕД та країною походження за максимально наближений до митного оформлення

Оскільки в документах, які надані позивачем та його представниками до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) № 500060702/2016/008600 від 07.07.2016 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не було надано в повному обсязі додаткових документів, які підтверджують митну вартість товарів та в документах, додатково поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів також були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю

З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та Одеською митницею ДФС були проведені консультації шляхом відправлення електронного повідомлення декларанту та пропозиції надати свої зауваження та/або заперечення стосовно методу визначення митної вартості товарів, про що наявний запис у рішенні про кориту митної вартості товарів № 500060702/2016/000077/2 від 08.07.2016 року, але декларантом не виявлено бажання скористатись правом проведення консультацій.

Одеською митницею ДФС обраний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (метод № 3).

Так, за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже було здійснено є більшим: по товару № 1 - 1,04 дол. США за 1 кг (митна декларація №500060001/2016/006088 від 24.06.2016 року, дата визначення ціни (інвойсу) - 12.05.2016 року), ніж заявлено декларантом - 0,8334 дол. США за кг.

У зв’язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості № 500060702/2016/000077/2 від 08.07.2016 року.

Відповідач стверджує, що ТОВ «Баско» не зверталось до Одеської митниці ДФС із заявою про повернення надміру сплачених податків в порядку передбаченому статтею 43 Податкового кодексу України, а отже вимоги про зобов'язати Одеської митниці ДФС подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Одеській області висновок про повернення з Державного бюджету України ТОВ «Баско» надміру сплачених митних платежів суперечать ст. 43 Податкового кодексу України та задоволенню не підлягають.

З урахуванням вищевикладеного, а також з посиланням на положення ст. ст. 52, 53, 54, 55, 57, 58, 60, 256, 265, 337 Митного кодексу України, п.43.3 ст.43 Податкового кодексу України, ч.6 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, Міжнародну конвенцію про спрощення і гармонізацію митних процедур (Дата підписання: 18.05.1973 року, дата приєднання України - 05.10.2006 року, дата набрання чинності для України - 15.09.2011 року), постанови Верховного суду України від 10.04.2012 року у справі №21-52а12, від 01.10.2013 року у справі №21-354а13, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач – Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.128).

Відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на думку представника позивача та представника відповідача – Одеської митниці ДФС, оскільки у судове засідання представник Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області не з’явився та у суду відсутня необхідність заслухати свідка чи експерта та підставі положень ч.6 ст.128 КАС України, суд ухвалив рішення про розгляд справи у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Як з’ясовано судом, «CABM Trading» (Каліфонія, США) як продавцем з однієї сторони та ТОВ «БАСКО» (Україна) як покупцем з іншої сторони укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) від 30.06.2016 року № 051016 (т.1 а.с.19-23, 153-157).

Згідно п.1.1. вказаного зовнішньоекономічного договору (контракту), продавець продає, а покупець купляє на умовах даного договору профілі для поточних підвісних систем.

Пунктом 1.3. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 30.06.2016 року № 051016 визначено, що продавець надає покупцеві наступні документи на товар: копію експортної декларації, повний набір сертифікатів походження, підписані рахунки-фактури в трьох екземплярах, повний пакет коносаментів, пакувальні листи в трьох екземплярах, договір в двох екземплярах, сертифікати якості.

Відповідно до п.п. 2.2., 3, 5.1 вищевказаного зовнішньоекономічного договору (контракту), ціна товару включає в себе упаковку та маркування, а також інші витрати, які пов’язані з умовами постачання CIF. Повна сума оплати повинна відбутись до 25.06.2016 року. Загальна сума договору складає 18333,85 дол. США.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Баско» для здійснення митного оформлення товару «фасонні профілі з чорних металів, з вуглецевої сталі, холоднодеформовані, з плоского прокату, що використовуються для збирання декоративних плит підвісної стелі, в незібраному стані, оцинковані, лицьова поверхні пофарбована, основа направляюча: розмір – 32*24*3600мм, товщина – 0,27 мм, 259 упак, 6993 шт; розмір – 26*24*1200мм, товщина – 0,27 мм, 559 упак, 41925 шт; розмір – 26*24*600мм, товщина 0,27 мм, 559 упак, 41925 шт; розмір – 22*22*3000мм, товщина – 0,3мм, 125 упак, 6250 шт, виробник: SHANDONG BEPRO BUILDING MATERIALS CO., LTD, країна виробника – Китай, до Одеської митниці ДФС подано митну декларацію (МД) №500060702/20156/008600 (а.с.139-140).

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 1, 2, 5, 6, 7 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З системного аналізу статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року по справі № 21-270а13, який в силу ч. 2 ст. 161 та ч. 1 ст. 244-2 КАС є обов'язковим для врахування при вирішенні даної справи.

На підтвердження митної вартості товару декларантом позивача надано інвойс від 30.05.2016 року №051016 (а.с.25, 143) з якого вбачається, що поставка товару здійснювалась на умовах SIF/Одеса, INKOTERMS 2010.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару, зазначеної у МД, декларантом позивача разом із декларацією подані наступні документи: Коносамент ZIMUQIN261024, рахунок-фактура (інвойс) від 30.05.2016 року №051016, Пакувальний лист №051016, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 30.05.2016 року № 051016, Сертифікат про походження товару загальної форми 16C4401A1234/02837, декларація країни відправлення від 01.06.2016 року №421320160000041459.

Як встановлено судом, під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом із митною декларацією (МД) №500060702/20156/008600 митним органом було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а саме:

- в інвойсі від 30.05.2016 року №051016 та в декларації країни відправлення від 01.06.2016 року №421320160000041459 зазначена різна ціна товару проте номер договору в декларації країни відправлення відповідає номеру поданому до митного оформлення;

- в наданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, які відповідно до п.2 ст.53 Митного кодексу України визначені документами, які підтверджують митну вартість;

- в наданих документах присутній сертифікат якості від 21.06.2016 року №б/н, який в нижній частині документу містить дату 26.02.2016 року.

На підставі положень ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість який визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

На зазначену вимогу митниці про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом позивача 08.07.2016 року надано наступні документи:

- інвойс між третіми особами від 30.05.2016 року №051016;

- заяву №160708-6т від 08.07.2016 року;

- банківські платіжки;

- додаткову інформацію у вигляді заяв.

При цьому відповідачем зазначено, що договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини декларантом не надано. У поданому інвойсі виробника товарів відсутні відомості про контракт, на підставі якого він виставлений, контракт також відсутній. Інші додаткові документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема у платіжках банку відсутні відомості про реквізити банку, кредитні та дебетові рахунки, інша необхідна інформація, яка дає змогу співставити вказаний банківський документ з конкретною поставкою. Аналогічно не містять відомості стосовно складових митної вартості і інші документи, складені декларантом.

За результатами перевірки митної декларації відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №50060702/2016/000077/2 від 08.07.2016 року ( а.с.34-35, 135-136) в якому, зокрема зазначено, що відповідно до п.2 ст.58 МК України, у випадку, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 ст. 58 МК України застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч. 1 ст. 57 МК України. В органі доходів та зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до ст.ст. 59-60 МК України, неможливо застосувати метод з ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, у даному випадку було взято до уваги визнана органами доходів і зборів митна вартість товарів, митне оформлення яких уже здійснено, дата визначення ціни яких (дата складення інвойсу) є максимально наближеною до дати визначення ціни переміщуваних товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим-1,04 USD за кг. (митна декларація №500060001/2015/006088 від 24.06.2016 року, дата визначення ціни (інвойсу) 12.05.2016 року), ніж заявлена декларантом 0,8334 USD за 1 кг..

На підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, митним органом декларанту видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 500060702/2016/00103 (а.с.37-38, 137) із наступних причин: ст. 256, п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, Органом доходів і зборів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08.07.2016 року №50060702/2016/000077/2.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішеннями про коригування митної вартості №50060702/2016/000077/2 від 08.07.2016 року, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Судом встановлено, що CAMB Trading як покупцем було укладено з Shandong Bergo Building Materials Co.Ltd зовнішньоекономічний догові (контракт) (а.с.15-18).

З рахунку-фактури №051016 від 30.05.2016 року (а.с.24), виданого Shandong Bergo Building Materials Co.Ltd ( який, як стверджує позивач є фактичним продавцем товару), на адресу CAMB Trading (який, як стверджує позивач, фактично здійснює послуги по перевезенню) судом встановлено, що за ціною 17802 дол. США Shandong Bergo Building Materials Co.Ltd продає CAMB Trading товар за характеристиками та кількістю ідентичною товару, митне оформлення якого здійснювалось позивачем за ВМД №500060702/2016/008600 від 07.07.2016 року.

З декларації країни відправлення (а.с.27-28) та доводів представника позивача судом встановлено, що Shandong Bergo Building Materials Co.Ltd (Митниця Шаньдун) у пункт призначення – Україна відправило профілі підвісні для стелевих систем (кріплення).

Здійснивши порівняння документів, які надані з боку позивача на підтвердження виконання умов зовнішньоекономічного контракту (договору ) укладеного між CAMB Trading з фактичним продавцем товару, митне оформлення якого здійснювалось позивачем за ВМД №500060702/2016/008600 від 07.07.2016 року, - Shandong Bergo Building Materials Co.Ltd та документами, які надані на підтвердження виконання умов зовнішньоекономічного контракту (договору ) між CAMB Trading та ТОВ «Баско», суд встановив, що кількість товару, його якісні характеристики по вказаних договорам є ідентичними.

Відповідно до наданої у графі 31 спірної ВМД інформації про товар, його виробником є SANDONG BERGO BUILDING MATERIALS CO. LTD

При цьому ТОВ «Баско» здійснює імпорт спірного товару за контрактом із CAMB Tradind , а отже митне оформлення здійснюється за непрямим контрактом.

На підтвердження вищевикладеного, у графі 44 спірної ВМД контракт від 30.05.2016 року №051016 зазначено під кодом 4100, що відповідно до класифікатора, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011, означає зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, у разі якщо здійснено оплату товару, платіжні/бухгалтерські документи є обов'язковими для подання з метою підтвердження заявленої митної вартості товару.

Як встановлено вище, п.5.1 зовнішньоекономічним договором (контрактом) №051016 від 30.05.2016 року визначено, що загальна сума договору складає 18333,85 дол. США.

На підтвердження здійснення оплати по вищевказаному договору, позивачем надано до суду копію платіжного доручення №37 від 11.08.2016 року (а.с.106).

У вказаному платіжному доручення відсутні відомості щодо призначення платежу, однак з виписки по рахунку (а.с.104), судом встановлено, що вказана операція проводилась на виконання умов зовнішньоекономічного контракту (договору ) №051016 від 30.05.2016 року, укладеного між CAMB Trading та ТОВ «Баско».

Частинами 1, 2 статті 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно частини 5 статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Частина друга статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Відповідно до частини першої статті 33 МК України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене МК України.

Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості Одеською митницею у графі 33 спірного рішення, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до статті 58 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

В той же час, із сукупного правого аналізу положень ч. 3, ч.4 ст. 53, п 4 ч. 1, ч.2 та ч. 13 ст.58 Митного кодексу України є очевидним те, що чинним законом чітко встановлено умову, за наявності якої у контролюючого органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, прийняття рішення про коригування митної вартості та відмову у митному оформленні за обраним декларантом чи його представником першим (основним) методом визначення митної вартості. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної митної вартості товарів. Зокрема, в своєму листі N10441/7/99-99-10-03-01-17 від 07.05.2014 року «Щодо судових спорів стосовно визначення (коригування) митної вартості товарів» Міністерство доходів і зборів відзначає:

«сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митниці зобов'язані довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару

Приписи ч. 3 та 4 ст. 53 та ч. 2 ст.58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган Міндоходів повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.»

Обов’язковою умовою правомірності дій митниці щодо застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарівє дотримання встановленої законом процедури, зокрема, проведення консультацій та обґрунтування неможливості застосування попередніх п’яти методів визначення митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України у справі від 22.10.2013 року ( справа № 21-326а13) від 21 листопада 2011 року (справа № 21-222а11) від 06 лютого 2012 року (справи №№ 21-418а11, 21-375а11, 21-365а11), 26 червня 2012 року (справа № 21-172а12).

Обґрунтовуючи неможливість застосування методу визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2), відповідач зазначає, що він до даних правовідносин не може застосовуватись у зв’язку із відсутністю інформації щодо вартості операцій з ідентичними товарами.

Як уже зазначалося, Позивачем митна вартість була визначена за ціною договору, тоді як тин тим органом був застосований за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 ст. 58 МК України).

Відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24 травня 2012 року №599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості (далі - ДМВ), яка використовується:

- декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;

- митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.

Відповідно до пункту 1.3 вказаних правил, ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.

Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ «Для відміток митного органу». На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (пункти 2.1, 2.2 вказаних Правил).

Суд вважає, що митним органом було порушено послідовність застосування методів визначення митної вартості та надані позивачем документи оцінені митним органом неналежним чином.

Відповідно до ст. 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Відомості надані суду в обґрунтування правової позиції не відображають жодних параметрів, які б вказували на подібність, аналогічність чи ідентичність товарів, оскільки не відображають складових митної вартості вказаних в них товарів.

Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що висновок відповідача про те, що по товару №1 рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим-1,04 дол. USD за кг нетто (митна декларація №500060001/2016/006088 від 24.06.2016 року), ніж заявлена декларантом - є хибним, оскільки вказані товари не відповідають вимогам щодо подібності (аналогічності), які визначені ст. 60 МК України, а також вимозі щодо часу експорту товарів.

Також, суд вважає такий висновок необґрунтованим, оскільки у графі 44 спірної ВМД контракт від 30.05.2016 року №051016 зазначено під кодом 4100, що відповідно до класифікатора, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011, означає зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, а у графі 44 ВМД з якою порівнювалось – 4104, що відповідно до класифікатора, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011, означає зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.

В ході судового розгляду справи, відповідачем правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, не спростована, а об'єктивна неможливість застосування першого методу не доведена.

Згідно ч.7 ст.54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Як встановлено судом, митним органом порушено послідовність обрання методів визначення митної вартості товарі; митна декларація №500060001/2016/004548 від 16.05.2016 року, на підставі якої відповідачем зроблено висновок, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не може враховуватись при використанні третього методу визначення митної вартості товарів; подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а митним органом не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару, а тому суд дійшов висновку про безпідставну відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та коригування митним органом митної вартості товару із застосуванням резервного методу визначення такої вартості.

З аналізу поданих до митного оформлення документів, суд приходить до висновку, що вказані документи належними, не містять розбіжностей та підтверджують числові значення митної вартості.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Баско» про визнання протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000077/2 від 08.07.2016 року підлягають задоволенню.

В свою чергу, вирішуючи вимогу позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Баско» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 22555,43 грн. шляхом перерахування коштів на спеціальний електронний рахунок №37515000020511, МФО: 899998, банк отримувача: Державне казначейство України, що відкритий на товариство з обмеженою відповідальністю «Баско», ідентифікаційний код юридичної особи – 20971740, відповідно до ст. 43.4 ПК України, суд виходить з наступного.

Статтею 301 МК України визначено механізм помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами визначено в Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року №618.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої в рішенні від 17 грудня 2013 року №21-439а13 питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Тому суди, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Отже, законодавчо встановлений порядок повернення надмірно сплачених митних платежів, а тому суд вважає, що позовна вимога ТОВ «Баско» про стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Баско» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 22555,43 грн. шляхом перерахування коштів на спеціальний електронний рахунок №37515000020511, МФО: 899998, банк отримувача: Державне казначейство України, що відкритий на товариство з обмеженою відповідальністю «Баско», ідентифікаційний код юридичної особи – 20971740, відповідно до ст. 43.4 ПК України, є передчасною.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Баско» підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167,186, 254 КАС України суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Баско» до Одеської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000077/2 від 08.07.2016 року.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Корой С.М.