Постанова № 63367030, 12.12.2016, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1444/16

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі Ліквідаційної комісії (далі - Відповідач) про стягнення грошової винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

В обґрунтування вимог Позивач зазначив, що з 26 квітня 2011 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в ОВС.

Згідно наказу ГУ УМВС України у Луганській області № 399 о/с від 06.11.2015 року був звільнений з органів внутрішніх справ у запас ЗС України, у званні лейтенанта міліції.

Згідно довідок про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 19.01.2015 року №ВДЗ/1313/А та від 12.08.2015 року №ВДЗ/8777/А, в період з 22.07.2014 року по 30.09.2014 року та в період з 01.10.2014 року по 06.11.2015 дійсно безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

16 червня 2016 року Позивач отримав від Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області довідку №54/17103 від 12.07.2016 року про грошове утримання за період з 01.07.2014 по 31.12.2014 року.

З інформації та даних викладених у довідці №174 від 03.10.2016 року встановлено, що за період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року не нараховувалась та не перераховувалась винагорода за участь в АТО.

У звязку з викладеним просив стягнути з Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на його користь за період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, у розмірі 12574,08 грн.

У судове засідання позивач не прибув, повідомлявся належним чином.

Представник відповідача до суду не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення, у яких вказав, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 13.12.2014 № 98 позивач включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 22.07.2014 по 30.09.2014, наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 №158 позивач включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 01.10.2014.

Виплата винагороди здійснена за 2015 рік.

Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивача виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 07.11.2015.

Виплата винагороди за спірний період не здійснювалась, оскільки наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 видано по закінченню бюджетного періоду. На підставі викладеного, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Враховуючи положення пункту 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 26.04.2011 по 06.11.2015 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.

Згідно наказу ГУ МВС України у Луганській області №399 о/с від 06.11.2015 (а.с.9) ОСОБА_1, звільнено з органів внутрішніх справі у запас ЗС України у званні старшого лейтенанта міліції.

Відповідно до довідок про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 19.01.2015 року №ВДЗ/1313/А та від 12.08.2015 року №ВДЗ/8777/А, в період з 22.07.2014 року по 30.09.2014 року та в період з 01.10.2014 року по 06.11.2015 дійсно безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (а.с.6,8).

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про міліцію" форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 719 від 23 липня 2014 року, яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах. Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

З системного аналізу наведених вище нормативних актів (Постанови КМУ № 158 та Наказу МВС України № 719), з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у контексті п. 2 Постанови № 158, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Зазначеним наказом передбачено виплата винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.

Згідно довідки від 12.07.2016 № 54/17103, виданої Ліквідаційною комісією Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганський області, позивачу нараховано: у жовтні 2014 року - грошове забезпечення у розмірі 3063,60 грн., у листопаді 2014 року - грошове забезпечення у розмірі 4502 грн. у грудні 2014 року грошове забезпечення у розмірі 5008,32 грн., позивачу за період з жовтня по грудень 2014 року не нараховувалась та не перераховувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції.(а.с.12).

Згідно довідки від 10.08.2016 №54/17179, виданої Ліквідаційною комісією Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганський області, позивач у період з 01.10.2014 по 31.12.2014 перебував на лікарняному з 02.12.2014 по 06.12.2014 (а.с.11).

З урахуванням фактичної участі в антитерористичній операції Позивачу не нарахували та не виплатили наступні суми: за жовтень 2014 року 3063,60 грн., за листопад 2014 року 4502,16 грн., за грудень 2014 року 4200,53 грн. (5008,32 грн. грошове забезпечення за грудень /31 (кількість днів у грудні 2014 року) * 26 (кількість днів участі в АТО), загальна сума складає 11766,29 грн.

В своїх заперечення відповідач зазначає, що наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 №158 був виданий по закінченню бюджетного періоду, а тому відповідач по справі був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період. Для виплати винагороди були виділені кошти з резервного фонду із зазначенням сум, які виділяються для проведення виплат, тобто кошти були надані за окремою бюджетною програмою.

Суд не приймає посилання представника відповідача на відсутність у ліквідаційної комісії видатків на виплату Позивачеві винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, оскільки Європейський Суд з прав людини у справі Кечко проти України зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї.

Відповідно до пункту 1 Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п.2 наказу від 23.07.2014 №719 "Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України".

Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників), начальників органів внутрішніх справ.

Згідно до вимог ст.2 Закону України "Про оплату праці" в структуру заробітної плати входять: Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

На підставі викладеного, сума винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях, встановлених п.2. постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету", входить до структури заробітної плати.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з жовтня по грудень 2014 року є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" Позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції - задовольнити частково.

Стягнути з Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії (код ЄДРПОУ 08670711, адреса: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Партизанська, будинок 16) на користь ОСОБА_1 (ід.код НОМЕР_1) за період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, а саме: за жовтень 2014 року 3063,60 грн., за листопад 2014 року 4502,16 грн., за грудень 2014 року 4200,53 грн., загальна сума складає 11766,29 грн. (одинадцять тисяч сімсот шістдесят шість гривень 29 коп.) з відповідними відрахуванням установлених законом податків та інших обовязкових платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_2